Постанова

від 17.04.2024 по справі 320/2611/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2611/21 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Коммунтранс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.03.2020 № 0008750511;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 31.03.2020 № 0008740511;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 02.04.2020 № 49555-52.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» (42581746) за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» (42385752) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» (42861814) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ДІОНА ТОРГ» (42989611) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» (43039476) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 12.02.2020 №130/10-36-05-11 (далі - акт).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.1 статті 198, пункту 200.1., пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2019 року на суму 302393 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2019 року на суму 1720528 грн.

Висновки акту сформовані на підставі обставин, встановлених під час перевірки позивача, а саме:

«Операції позивача по взаємовідносинам з ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» відображені в декларації за вересень 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі ПДВ 334875 грн. за вересень 2019 року.

Згідно з договором поставки № 20/09/19 від 20.09.2019, укладеним між позивачем (покупець) та ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність покупця товар (дизельне паливо), а покупець оплатити його.

В межах договірних взаємовідносин сторонами складені первинні документи: видаткові та податкові накладні (зареєстровані в ЄРНП). Господарська операція відображена в бухгалтерському обліку. Розрахунки за договором не проводились. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надано.

По контрагенту ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» наявна така податкова інформація: стан платника - « 0»; господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій: згідно з податковою звітністю встановлено відсутність достатнього трудового ресурсу, основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності. Походження реалізованого позивачу товару у ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» від ТОВ «ВОГ КАРД».

Здійснення фінансово-господарських операцій ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» з позивачем підтверджено.

Операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» відображені в декларації за липень-вересень 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі ПДВ 228415 грн. за липень 2019 року, 606872 грн. за вересень 2019 року.

Згідно з договором поставки № 071/1907 від 26.07.2019, укладеним між позивачем (покупець) та ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність покупця товар (бітум дорожній марки 70/100), а покупець оплатити його.

В межах договірних взаємовідносин сторонами складені первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані в ЄРНП), товарно-транспортні накладні. Розрахунки за договором проведені у безготівковій формі. Господарська операція відображена позивачем у бухгалтерському у обліку.

По контрагенту ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» наявна така податкова інформація: стан платника - « 0»; вид діяльності - роздрібна торгівля пальним; господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій: згідно з податковою звітністю встановлено відсутність достатнього трудового ресурсу, основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності. Походження реалізованого позивачу товару у ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» від ТОВ «БУДІВЛЬНА ВЕЖА» та ТОВ «АЛИСКАР ТРЕЙД», в яких не встановлено походження товару, у ТОВ «ЕТАЛЬ» реалізує цигарки на ТОВ «АЛИСКАР ТРЕЙД».

Операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» відображені в декларації за вересень 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі ПДВ 376674 грн. за вересень 2019 року.

Згідно з договором поставки № 02/09/19 від 02.09.2019, укладеним між позивачем (покупець) та ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність покупця товар (емульгатор, полімер у гранулах), а покупець оплатити його.

Постачальник виписав на адресу позивача податкові накладні (зареєстровані в ЄРНП). Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки за договором проведені у безготівковій формі. Господарська операція відображена позивачем у бухгалтерському у обліку.

По контрагенту ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» наявна така податкова інформація: стан платника - « 0»; господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій: згідно з податковою звітністю встановлено відсутність достатнього трудового ресурсу, основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності. Походження реалізованого позивачу товару у ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» від ТОВ «ІМОНА ГРУП» встановити не вдалось, формує податкових кредит за рахунок асортименту товару - хліб житній, пиво, печиво.

Вказане свідчить про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД».

Операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ДІОНА ТОРГ» відображені в декларації за вересень 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі ПДВ 119280 грн. за вересень 2019 року.

Згідно з договором поставки № 18/09/19 від 18.09.2019, укладеним між позивачем (покупець) та ТОВ «ДІОНА ТОРГ» (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність покупця товар (бітум природній), а покупець оплатити його.

Постачальник виписав на адресу позивача видаткові та податкові накладні (зареєстровані в ЄРНП). Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки за договором не проводились. Господарська операція відображена позивачем у бухгалтерському у обліку.

По контрагенту ТОВ «ДІОНА ТОРГ» наявна така податкова інформація: стан платника - « 0»; господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій: згідно з податковою звітністю встановлено відсутність достатнього трудового ресурсу, основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності. Походження реалізованого позивачу товару у ТОВ «ДІОНА ТОРГ» від ТОВ «ІМОНА ГРУП» встановити не вдалось, формує податкових кредит за рахунок асортименту товару - хліб житній, пиво, печиво.

Вказане свідчить про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ДІОНА ТОРГ».

Операції позивача по взаємовідносинам з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» відображені в декларації за вересень 2019 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення в сумі ПДВ 344000 грн. за вересень 2019 року.

Згідно з договором поставки № 16/09/19 від 16.09.2019, укладеним між позивачем (покупець) та ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність покупця товар (бітум, емульгатор, латекс, адгезійну добавку, щебень, соляну кислоту), а покупець оплатити його.

Постачальник виписав на адресу позивача видаткові та податкові накладні (зареєстровані в ЄРНП). Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки за договором проводились у безготівковій формі. Господарська операція відображена позивачем у бухгалтерському у обліку.

По контрагенту ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» наявна така податкова інформація: стан платника - « 0»; господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення операцій: згідно з податковою звітністю встановлено відсутність достатнього трудового ресурсу, основних засобів, необхідних для ведення господарської діяльності. Походження реалізованого позивачу товару у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» від ТОВ «АВІСТІ РІТЕЙЛ», у якого не встановлено походження даної номенклатури товарів, формує податковий кредит за рахунок асортименту товарів - м`ясо, птиця, матраси.

Вказане свідчить про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО».

Виходячи з вищенаведеного відповідач дійшов висновку про те, що за операціями отримання товарів оформлювалися первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки фактично контрагенти позивача займалися документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування. Сукупність вищеперелічених фактів позиціонує контрагентів позивача як учасників тіньового сектору економіки, що вчинив дії спрямовані на отримання податкової вигоди кінцевими отримувачами. Дані факти підтверджують, що позивач фактично не придбавав товари у вказаних контрагентів, а відтак задекларовані операції не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит.

Таким чином позивач безпідставно врахував до складу податкового кредиту за рахунок податкових накладних, виписаних вищевказаними контрагентами, на загальну суму 2022921 грн.

Перевіркою не підтверджено реального руху активів на адресу позивача від згаданих контрагентів протягом перевіряємого періоду, що свідчить про оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ».

На підставі акта відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- від 31.03.2020 № 0008750511, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2580792 грн. (1720528 грн. - за податковим зобов`язанням, 860264 - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 31.03.2020 № 0008740511, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2019 року на суму 302 393 грн.;

Також, на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 02.04.2020 № 49555-52 на суму податкового боргу станом на 01.04.2020 в розмірі 3 044 344, 50 грн., у тому числі: основний платіж - 1 892 888,96 грн., 960 661,00 грн. - штраф, 1 90 794,54 грн. - пеня.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірні рішення відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач надав відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства в процесі здійснення господарських операцій.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

У перевіряємий період позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами - ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН», ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ», ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД», ТОВ «ДІОНА ТОРГ», ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО».

Відносини позивача з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» оформлені договором поставки від 26.07.2019 № 071/1907 (том 1, а.с. 25-27), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: заявки на постачання товару, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровану в ЄРПН); оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 1, а.с. 28-109). В межах взаємовідносин позивача з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 911/2173/20 за позовом контрагента про стягнення з позивача коштів (том 1, а.с. 110-111).

Відносини позивача з ПП «АЛЬФАСТАР» оформлені договором поставки від 20.09.2019 № 20/09/19 (том 1, а.с. 112-113), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні (зареєстровану в ЄРПН) (том 1, а.с. 114-125).

Відносини позивача з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» оформлені договором поставки від 26.07.2019 № 071/1907 (том 1, а.с. 25-27), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: заявки на постачання товару, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровану в ЄРПН); оплата товару підтверджена платіжними дорученнями (том 1, а.с. 28-109). В межах взаємовідносин позивача з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 911/2173/20 за позовом контрагента про стягнення з позивача коштів (том 1, а.с. 110-111).

Відносини позивача з ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» оформлені договором поставки від 02.09.2019 № 02/09/19 (том 1, а.с. 126-128), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні (зареєстровану в ЄРПН) (том 1, а.с. 129-146).

Відносини позивача з ТОВ «ДІОНА ТОРГ» оформлені договором поставки від 18.09.2019 № 18/09/19 (том 1, а.с. 147-149), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: видаткову накладну, податкову накладну (зареєстровану в ЄРПН), товарно-транспортну накладну (том 1, а.с. 150-152).

Відносини позивача з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» оформлені договором поставки від 16.09.2019 № 16/09/19 (том 1, а.с. 153-155), в межах виконання якого сторонами складені такі первинні документи: видаткові накладні, податкова накладні (зареєстровану в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (том 1, а.с. 156-184).

Первинні документи щодо договірних правовідносин позивача з наведеними контрагентами складені відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином в податковому та бухгалтерському обліку. Підписи представників позивача та контрагентів на первинних документах є достатнім та належним доказом приймання-передачі товарів, що свідчить про товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами. Окрім того, придбання позивачем відповідних товарів відповідає профілю його господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідні документи подавалися позивачем відповідачу під час перевірки.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ПК України).

Згідно статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пункт 78.1.8 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8).

Як вже було зазначено вище, Головним управлінням ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЛІНІК ЮКРЕЙН» (42581746) за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, ПП «АЛЬФАТРЕЙД ЛТ» (42385752) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ЛАЙНЕР ТРЕЙД» (42861814) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ДІОНА ТОРГ» (42989611) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ КОРИСТО» (43039476) за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 12.02.2020 №130/10-36-05-11, про що складено акт перевірки.

Зі змісту вказаного акта перевірки, на підставі якого контролюючим органом винесено оскаржувані рішення, вбачається встановлення порушення позивачем пункту 198.1 статті 198, пункту 200.1., пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного з ПДВ за вересень 2019 року на суму 302 393 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2019 року на суму 1 720 528 грн.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).

Первинним, згідно з приписами статті 1 Закону №996-ХІV, є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996-ХІV також передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Колегія суддів констатує, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з зазначеним вище контрагентами.

При цьому, співставлення вказаних вище первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту і досягненню позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи наведене та численну судову практику в аналогічних спорах, колегія суддів зазначає таке:

Деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17.

Документи про перевезення (транспортування) товару у доказуванні факту здійснення господарської операції не є визначальними і підлягають оцінці нарівні з іншими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 820/477/18, від 11.09.2018 у справі №815/6105/17, від 11.09.2018 у справі № 821/995/17.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого обов`язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 826/7270/18, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (неподання звітності) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 2а-1484/12/1370.

Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу).

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/16.

Таким чином, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування витрат та податкового кредиту, атому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних порушень або зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.03.2020 у справі № 822/1284/15.

Крім того, контролюючим органом не взято до уваги, що позивач як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач не може нести відповідальність за можливі невиконання контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Натомість відповідачем не надано доказів невідповідності вищезгаданої первинної документації вимогам діючого законодавства чи доказів несплати суми ПДВ, заявленої позивачем у декларації.

Відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів-постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача з контрагентами підтверджуються відповідними первинними документами, податкові накладні, зареєстровані належним чином, то колегія суддів вважає, що висновки відповідача щодо нездійснення спірних операцій є безпідставними та необґрунтованими, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Окрім того, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта про наявність кримінальних проваджень, фігурантами яких є частина контрагентів позивача, оскільки контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що в рамках відповідних кримінальних проваджень досліджувалися договірні взаємовідносини з позивачем, або отримано інформацію про вчинення останнім протиправних дій, які мають наслідком безпідставне декларування податкового кредиту та від`ємного значення ПДВ.

Колегія суддів наголошує, що сама по собі наявність кримінальних проваджень, в рамках яких досліджується діяльність контрагентів позивача, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути безумовною підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій платника податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Також, колегія суддів звертає увагу, що навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає безумовних підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій у їх взаємній сукупності з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №826/6245/18, від 05.03.2019 у справі №814/569/16, від 31.07.2018 у справі №808/1507/16, від 04.09.2018 у справі №826/18952/14.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, норм податкового законодавства та правових позицій Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені відповідачем в акті перевірки висновки є необґрунтованими та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 02.04.2020 № 49555-52, то колегія суддів вважає, що вона також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попередніх.

Отже, вказані вище та всі інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Також, доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою суду щодо обставин справи, які суд встановив у процесі її розгляду.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.04.2024.