Постанова

від 16.04.2024 по справі 240/14733/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/14733/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК- Інжиніринг" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024090704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 322 346,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 161 173,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00024100704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 133 075,00 грн.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірні господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» підтверджені належними первинними документами, зокрема, договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами наданих послуг (приймання-передачі).

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що встановлені контролюючим органом дані і факти свідчать про те, що укладений між ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет та дозволяють зробити висновки щодо безпідставності документального оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів даними суб`єктами господарювання та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 16.04.2024 о 09:30 год.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Головним управлінням ДПС в Житомирській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки було складено акт від 19.11.2020 №968/06-30-07-04/40369550 у якому контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» допущено порушення пп. «а» п. 198. та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III. пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2019 N 488), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 зa N 159/28289. Таким чином, ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» в порушення вимог п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ, п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, занижено податок на додану вартість в сумі 447432 грн. внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам оформленим з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» без фактичного виконання операцій придбання/постачання, а внаслідок здійснення безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС в Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 00024090704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 322 346,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 161 173,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 00024100704 від 29.12.2020, яким ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРІНГ» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 133 075,00 грн.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 06.07.2018 був виданий дозвіл № ІV 11318187586 на виконання будівельних робіт з нового будівництва об`єкту «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом не перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, 1 у Голосїївському районі м. Києва» (Друга черга будівництва), в якому зазначено: замовник - Приватне підприємство «ВЕРОНА 9» (код 33634069); генеральний підрядник ТОВ «АРСАН-БУД».

Між Генпідрядником ТОВ «АРСАН-БУД» та ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ», як підрядною організацією, 19.11.2018 був укладений договір підряду № 191118-М2 на предмет виконання комплексу робіт по влаштуванню залізобетонного монолітного каркасу.

За умовами вказаного договору ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» виконує роботи з матеріальних ресурсів, відповідальність за які несе TOB «АРСАН- БУД», а також забезпечує роботу на об`єкті роботу машин і механізмів.

Договором підряду від 19.11.2018 № 191M8-M2 не встановлено заборони для ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» щодо залучення субпідрядних організацій, за умовами вказаного договору, у разі залучення субпідрядної організації ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ» є відповідальним перед Генпідрядником за якість результатів робіт залученої сторони як за власні.

ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ» уклало з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» Договір підряду від 02.04.2020 Ж02/04/СП за умовами якого до виконання робіт під влаштування монолітного каркасу на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вулиць Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м. Києва» залучено підрядника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ».

Головне управління ДПС в Житомирській області вказує про документальне оформлення виконання будівельних робіт без фактичного здійснення операцій;

неможливість здійснення «продавцем» господарської діяльності (у визначенні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та частин першої і другої ст. 3 й частини першої ст. 43 ГКУ) та відповідної нереальної господарської операції, в зв`язку із відсутністю матеріально-технічної і технологічної можливості виконання задекларованого обсягу будівельних робіт в обмежений проміжок часу, у зв`язку із відсутністю декларування придбання сторонніх субпідрядних будівельних робіт, відповідних сторонніх послуг з експлуатації будівельних машин та механізмі з, що в сукупності доказів та з врахуванням незначної чисельності працівників, відсутності необхідних для виконання робіт власних будівельних машин та механізмів, задекларованих за червень 2020 року одночасно обсягів будівельних робіт на користь інших 29 суб`єктів господарювання, свідчить про неможливість виконання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА « ПРЕСТИЖ» вищезазначених робіт;

незначна кількість, враховуючи специфіку робіт, працівників у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ»;

відсутність документів (ненадання для перевірки, ненадання на письмовий запит в ході перевірю п.44.6 ст.44 ПКУ) про здійснення господарських операцій, пов`язаних з операціями виконання будівельних робіт;

відсутність первинних та інших документів (не підтвердження документами даних податкової звітності, незабезпечення збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку) всупереч нормам п. 44.1 ст. 44 Кодексу чи пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 сі. 44 Кодексу;

грошові кошти сплачені на користь "продавця" всупереч нормам пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України не для господарської діяльності, на інші цілі, не пов`язані з реальним постачанням (продажем) товару.

Допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проводили перевірку позивача надали пояснення аналогічного змісту, як викладено у акті перевірки.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положенням пункту 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.п.200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV).

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Отже, у податковому обліку суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно до пункту 201.10 статті201 ПК.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов`язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суді від 09.08.2022 у справі №380/1905/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 13.06.2023 у справі № 240/1614/22.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами укладених позивачем договорів матеріальні ресурси (бетон та арматура) для виконання робіт ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» надавалися Генпідрядною організацією ТОВ «АРСАН-БУД». Робота кранів та бетононасосів також забезпечувалась ТОВ «АРСАН-БУД».

Під час перевірки були представлені документи, які віднесені до виконавчої документації для робіт з залізобетонного монолітного каркасу; акт на закриття прихованих робіт, сертифікати якості на використані під час виконання робіт ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» матеріальні ресурси (бетонні суміші та арматура) (з доданими копіями паспортів якості на бетонні суміші, копіями сертифікатів на арматуру, на прокат сталевий), які складені із завізовані представником підрядної організації ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ» (виконроб ОСОБА_3 ), представником будівельної організації ТОВ «АРСАН-БУД» (виконроб ОСОБА_4 ), представником технічного нагляду замовника (провідний інженер з технічного нагляду ОСОБА_5 , сертифікат АТ№005155), представником проектної організації TOB «АВН Капітал» (головний конструктор проекту Калиновський В.Ю., сертифікат АТ №015201).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до було надано контролюючому органу наступні документи:

Копія договору підряду № 02/04/СП від 02.04.2020 (у тому числі додаткова угода № 1);

Копія накладної про отримання проектної документації;

Копія Акту приймання-передачі фронту робіт;

Копія Акту передачі будівельних матеріалів;

Копія Звіту про використання будівельних матеріалів;

Копія Акту № 1 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020р.;

Копія Акту № 2 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020р.

Копія Акту № 3 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020р.;

Копія Акту № 4 приймання будівельних робіт за червень 2020р.;

Копія Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020р.;

Копія технологічної карти 191118-M2-TK1 на армування горизонтальних і вертикальних елементів монолітного залізобетону;

Копія технологічної карти 191118-М2-ТК2 на виконання бетонних робіт при влаштуванні горизонтальної і вертикальних елементів з монолітного залізобетону.

Вказані документи були надані як і до перевірки так і до суду.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» підтверджені належними первинними документами, зокрема, договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами наданих послуг (приймання-передачі).

Стосовно доводів скаржника про те, що контрагент позивача не мав достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, слід зазначити, що вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів.

Крім того колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19 згідно якої відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо доводів скаржника про те, що за ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» не зареєстровано, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не видавалися слід зазначити, що умовами Договору підряду від 02.04.2020 №02/04/СП оформленому ТОВ «МЖК- ІНЖИНІРИНГ» з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» передбачено: Підрядник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» на свій ризик власними або залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації, стадії, умов Договору, діючих Державних будівельних норм і правил, у визначений строк, з належною якістю, керуючись вказівками Генпідрядника ТОВ «МЖК-ІНЖИНІРИНГ», приймає зобов`язання виконати Роботи (виконання комплексу робіт по влаштуванню залізобетонного монолітного каркасу на об`єкті «Будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вулиць Академіка Глушкова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного,1 у Голосіївському районі м. Києва») та передати результати робіт Генпідряднику.

Отже відповідальність щодо наявності чи відсутності відповідних дозволів у підрядника несе саме підрядник - ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», а не позивач, як Генпідрядник. Позивач в даному випадку забезпечує підрядника необхідними умовами і документами для виконання відповідних робіт.

Також слід зазначити, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не змінюють майновий стан сторін та не підтверджують реальність наданих послуг та виконання робіт.

Щодо посилання відповідача на відсутність реального характеру спірних господарських операцій, з огляду на ненадання позивачем окремих документів на підтвердження їх здійснення та наявність недоліків у їх оформленні, слід вказати, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Аналогічні висновки були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 09.06.2022 у справі 240/12508/21 та в подальшому підтримані Верховним Судом у постанові від 25.01.2024.

Разом з тим судом першої інстанції вірно вказано, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

При цьому наданими позивачем доказами підтверджується фактичний рух активів, фактична наявність об`єкта незавершеного будівництва, що не заперечується відповідачем. Водночас сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 00024090704 та № 00024100704 від 29.12.2020.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.