Постанова

від 18.04.2024 по справі 120/2166/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2166/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

18 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Авто-ЛТД", ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Авто-ЛТД" та ОСОБА_1 , в якій позивач просив суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" - ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю в юридичної особи несплаченого протягом 240 календарних днів податкового боргу в сумі 12 586 669,96 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач зазначив, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України є заходом забезпечення рішення про стягнення податкового боргу по аналогії із заходами забезпечення позову відповідно до ст.150, 151 КАС України.

Вказує, що питання наявності судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу не може бути порушено на стадії прийняття судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України, оскільки на даній стадії суд лише надає дозвіл позивачу на таке обмеження, проте процес встановлення такого обмеження відбувається вже на стадії виконання рішення суду. Водночас виконання рішення суду про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України не є можливим без рішення про стягнення податкового боргу.

25 березня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 . У поданому відзиві ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Макс-Авто-ЛТД" є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 20114792, яка знаходиться за адресою місцезнаходження: вул. Польова, 1, с.Зарванці, Вінницька область та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та зборів.

Керівником даного товариство згідно відомостей ЄДРПОУ є ОСОБА_1 .

Станом на 21.02.2024 відповідно до довідки ГУ ДПС у Вінницькій області про суму податкового боргу, за ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" рахується заборгованість по податку на прибуток підприємств в сумі 12 586 669,96 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 09.05.2023 № 0005511-1302-0232 на суму 14 549 334,78 грн., та надіслано поштою ТОВ "Макс-Авто-ЛТД". Однак, конверт з вмістом поштового відправлення на адресу податкового органу повернувся з відміткою відділення поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Позивач вважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" за межі України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не доведено наявність правових підстав для застосування до керівника ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу Кодексу, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857 - ХІІ "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України".

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідні підстави для застосування тимчасового обмеження права керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента на виїзд з України відображені в пункті 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX).

Так, вказаним пунктом ст. 87 ПК України встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Таким чином, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Як свідчать встановлені у даній справі обставини, у зв`язку з виникненням в ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку товариства було сформовано податкову вимогу від 09.05.2023форми «Ю» № 0005511-1302-0232 на суму 14 549 334,78 грн., яку направлено відповідачу за адресою місця реєстрації платника податків.

Податковий борг ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" обліковується з дня винесення податкової вимоги та не сплачений до часу розгляду даного адміністративного позову, що підтверджено матеріалами справи.

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів про те, що відносно ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" наявне відповідне судове рішення чи рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що станом на дату звернення податкового органу до суду із даним позовом та станом на дату розгляду справи, зазначене вище рішення суду у справі №120/11572/23 не прийнято. Відтак звернення ГУ ДПС у Вінницькій області із позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України є передчасним, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , який є керівником ТОВ "Макс-Авто-ЛТД", слугуватиме забезпечувальним заходом виконання судового рішення про стягнення. В той час, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що обов`язковими до виконання є судові рішення, які набрали законної сили.

Таким чином, дослідивши додані стороною позивача до позовної заяви докази в підтвердження наявності в відповідача податкового боргу, а також наведені в позові обґрунтування необхідності застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України, судом встановлено відсутність виконання однієї з необхідних передумов для застосування до керівника ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" відповідного виду забезпечувального заходу, а саме: відсутність судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Отже, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не доведено наявність правових підстав для застосування до керівника ТОВ "Макс-Авто-ЛТД" забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, а тому у задоволенні позову потрібно відмовити повністю.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в межах даного рішення судом не заперечується наявність у податкового органу права на вжиття відносно керівника відповідача відповідних забезпечувальних заходів, а лише вказується про необхідність дотримання визначеної ПК України процедури його застосування, адже за відсутності належних доказів наявності рішення суду або рішення керівника контролюючого органу про стягнення з товариства суми податкового боргу, звернення до суду із вимогами щодо застосування відповідного забезпечувального заходу, на переконання суду, є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.