Постанова

від 18.04.2024 по справі 380/21879/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/21879/23 пров. № А/857/867/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Львові суддею Ланкевичем А. А.) в адміністративній справі № 380/21897/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП» (далі - ТОВ «НЕЛІ ГРУП», Товариство, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 8904881/36078511 від 30.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану ТОВ «НЕЛІ ГРУП» податкову накладну № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством складено податкову накладну № 1 від 05.04.2023 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 05.05.2023 № 9101939818 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення вказано те, що обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження операції, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 1.0183 %, «Р» = 0. З метою підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №1 від 05.04.2023, та прийняття рішення про її реєстрацію позивачем було подано письмові пояснення від 24.05.2023 разом з усіма необхідними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за вищевказаною податковою накладною. Незважаючи на подані документи, рішенням комісії ДПС у Львівській області № 8904881/36078511 від 30.05.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 відповідно з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушення законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС в Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що складена позивачем податкова накладна № 1 від 05.04.2023 направлена до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.05.2023 № 9101939818 зазначено, що відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження операції, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, повідомлено: показник «D» = 1.0183 %, «Р» = 0. 24.05.2023 позивач подав до контролюючого органу повідомлення №3 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Розглянувши подані документи, Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято спірне рішення від 30.05.2023 № 8904881/36078511 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 з підстав надання платником податків копій документів, складених із порушення законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Таким чином, на думку відповідачів, контролюючий орган дотримав усіх вимог, які визначені у п. п. 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. А тому, покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними

Крім того апелянт вказує, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі. Понесені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу мають бути співмірними зі складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт, а також чи були такі витрати понесені фактично, а їх сума є обґрунтованою. Позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, та що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, тому просить у відшкодуванні витрат відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЛІ ГРУП»(місцезнаходження: вул. Конюшинна, 6, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ: 36078511) зареєстроване як юридична особа 20.05.2022. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

26.04.2022 між позивачем, як орендодавцем, та ТОВ ВТП «Всесмак» (код ЄДРПОУ: 39789864), як орендарем, укладено договір оренди № 232 від 26.04.2022, згідно якого в оренду передано нежитлові приміщення площею 463 м2 (382 м2, 16 м2, 60 м2, 5 м2), що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 17.06.2022.

01.08.2022 внесено зміни до вказаного договору оренди № 232 від 26.04.2022, де визначено порядок складання актів виконання робіт/послуг.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 договору оренди орендна плата, здійснюється орендарем щомісячно, у грошовій формі на умовах передоплати. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10 числа місяця, який передує тому, за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 4.7 договору оренди орендар та орендодавець є платниками податку на прибуток на загальних умовах, передбачених п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України.

03.04.2023 ТОВ «НЕЛІ ГРУП» виставило ТОВ ВТП «Всесмак» рахунок-фактуру №СФ-0000015 від 03.04.2023 на суму 127 965,00 грн на попередню оплату за оренду приміщень за травень 2023 року

05.04.2023 ТОВ «Нелі Груп» отримало попередню оплату за травень 2023 року в сумі 127 965,00 грн, підтвердженням чого є виписка по рахунку та оборотно-сальдова відомість по рах. 361 за квітень-травень 2023 року.

05.04.2023 позивачем за допомогою електронного кабінету платника податку складено податкову накладну № 1 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 127 965,00 грн (в т. ч. ПДВ 21327,50 грн), та відправлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.05.2023 позивач отримав квитанцію № 9101939818 про зупинення реєстрації податкової накладної з підстав: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження операції, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 1.0183 %, «Р» = 0.

24.05.2023 позивачем подано письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 1 від 05.04.2023, для розгляду відповідачем питання прийняття рішення про її реєстрацію в Реєстрі.

30.05.2023 комісією ДПС у Львівській області прийнято рішення № 8904881/36078511 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023. Підставами для відмови у її реєстрації у рішенні обрано: надання платником податків копій документів, складених із порушення законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

13.06.2023 позивач звернувся до ДПС України із скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023. За результатами розгляду цієї скарги ДПС України прийнято рішення від 22.06.2023 № 51791/36078511/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, вказане рішення від 30.05.2023 № 8904881/36078511 прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданим ТОВ «НЕЛІ ГРУП» поясненням та документам, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. А тому, вважає, що є всі підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.04.2023, виписану на ТОВ ВТП «Всесмак».

Не погодившись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначив, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які б спростовували твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В рішенні суд вказував, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку

За вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної №1 від 05.04.2023 зупинена з тієї підстави, що обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження операції, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 1.0183 %, «Р» = 0.

Водночас на момент формування квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що таке формулювання комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати.

Із досліджених матеріалів справи суд встановив, що позивач надав ГУ ДПС у Львівській області документи на підтвердження здійснення господарської операції для реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023, а саме:

- договір оренди № 232 від 26.04.2022, укладений між ТОВ «НЕЛІ ГРУП» та ТОВ ВТП «Всесмак»;

- угоду про внесення змін до договору оренди № 232 від 26.04.2022 від 01.08.2022;

- рахунок № СФ-0000015 від 01.04.2023 на суму 127 965,00 грн;

- банківську виписку за 05.04.2023,

- платіжне доручення № 65 від 05.04.2023 на суму 127 965,00 грн;

- податкову накладну № 1 від 05.04.2023 на суму 127 965,00 грн та квитанцію до неї;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) ОУ-0000014 від 30.04.2023;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за квітень 2023 року ТОВ ВТП «Всесмак»;

- картку рахунку ТОВ ВТП «Всесмак» рах. 361 за квітень 2023 року;

- договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна способом продажу на аукціоні за № 3307 від 14.05.2020;

- акт приймання-передачі № 3307 від 15.06.2020;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2017283746101 від 19.06.2020;

- платіжні доручення № 156 від 13.04.2020 на суму 243 414,00 грн, № 180 від 11.06.2020 на суму 4 059 587,00 грн, № 2 від 12.06.2020 на суму 1 197 000,00 грн;

- податкову накладну № 9115 від 21.05.2020 на суму 243 414,00 грн;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 113451 до податкової накладної № 9115 від 20.05.2020;

- податкову накладну № 8838 від 12.06.2020 на суму 1 197 000,00 грн та квитанцію до неї;

- податкову накладну № 8837 від 12.06.2020 на суму 4 059 587,00 грн та квитанцію до неї;

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП) та квитанцію до нього;

- договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу № 3496 від 27.05.2022;

- акт приймання-передачі № 3496 від 28.06.2022;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1895844146101 від 29.07.2022;

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Форма № 20-ОПП) та квитанцію до нього;

- платіжні доручення № 86 від 27.06.2022 на суму 3 986 744,00 грн, № 12 від 03.02.2022 на суму 442 416,00 грн;

- податкову накладну № 26833 від 03.06.2022 на суму 442 416,00 грн;

- податкову накладну № 26828 від 27.06.2022 на суму 3 986 744,00 грн;

- оборотно-сальдову відомість по рах. 631 за період з 01.05.2020 по 31.10.2022;

- наказ на директора № 7 від 07.06.2011;

- штатний розпис від 01.11.2022.

Водночас, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надсилав.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

За вимогами пунктів 9, 10, 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, комісія ГУ ДПС у Львівській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності такої господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Як видно з матеріалів справи, товариство зареєстроване як юридична особа 20.05.2022 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

Крім того суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ВТП «Всесмак», п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено такі: «Обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції».

Як видно з матеріалів справи, підтвердження обставин щодо того, що обсяг постачання товару/послуги 68.20.12 перевищує величину залишку обсягу, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Також контролюючий орган, як видно зі змісту квитанції від 05.05.2023 №9101939818, платнику податків запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних проте контролюючий орган не конкретизував які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірної податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені у п.11 Порядку №1165.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкової накладної № 1 від 05.04.2023 ТОВ «НЕЛІ ГРУП» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач з метою подальшої реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач надав контролюючому органу копії первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну. Крім того, надано пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у цій накладній, для розгляду відповідачем питання прийняття рішення про її реєстрацію в Реєстрі.

Проте надані платником податків документи контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням від 30.05.2023 № 8904881/36078511 відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.04.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно зі змісту рішення від 30.05.2023 № 8904881/36078511 підставою для його прийняття слугувало надання платником податків копій документів, складених із порушення законодавства, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування: зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації таких у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не доведено правомірності зупинення реєстрації ПН № 1 від 05.04.2023 в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

При цьому колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 7 грудня 2022 року в справі № 500/2237/20, відповідно до якої приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, що дає підстави для висновку про необхідність ефективного відновлення порушеного права позивача шляхом його скасування і зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 05.04.2023 датою її подання; і таке не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно достатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою, четвертоюстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятійстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18.

Як видно з матеріалів справи, 28.08.2023 між позивачем та адвокатом Нецкаром Юрієм Ігоровичем укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п.2 договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: вивчення та проведення правового аналізу матеріалів, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, звітності замовника, скарги, рішення про результати розгляду скарги; вивчення та аналіз законодавства, судової практики Верховного Суду та судів касаційної інстанції, побудова адвокатом позиції захисту інтересів замовника; консультація замовника з метою узгодження правової позиції; складання позовної заяви про визнання протиправним рішення органу ДПС та зобов`язання вчинити певні дії; подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним рішення органу ДПС та зобов`язання вчинити певні дії; підготовка та подання заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань в суді першої інстанції; представництво виконавцем інтересів замовника в суді першої інстанції.

Згідно з п. 3 договору за надання юридичних послуг, передбачених у п. 2 цього договору, встановлюється фіксована плата у розмірі 9000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: ордер серії ВС № 1180386 від 28.08.2023, детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.09.2023 та акт про виконання зобов`язань від 06.09.2023.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС Українипередбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідач подавав заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року в справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року в справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року в справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції вважав, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критеріям розумності, виправданості, співмірності зі складністю справи, а тому суд вважав, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку мають бути відшкодовані у розмірі 3000 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Інші доводи апелянта на законність судового рішення не впливають.

Таким чином колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року в адміністративній справі № 380/21879/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятоїстатті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин