Постанова

від 10.04.2024 по справі 911/298/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/298/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Кравчук Г.А., судді - Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)

від 26.12.2023

за скаргою Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"

на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм"

до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"

про стягнення 228 000 000,00 грн,

Короткий зміст скарги та заперечень

1. У травні 2023 Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" (далі - боржник) звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою на постанову про арешт коштів боржника, винесену 05.04.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 71430833, яке входить до зведеного виконавчого провадження № 71448618.

2. Скарга обґрунтована таким:

- державний виконавець порушив частину другу статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки під час відкриття виконавчого провадження № 71430833 не ухвалив постанову щодо арешту коштів боржника, а виніс постанову тільки після об`єднання виконавчих проваджень №555968678 та № 71430833 у зведене виконавчого провадження № 71448618;

- у межах виконавчого провадження № 71430833 арешт мав бути накладений на суму 251 064 271,47 грн (228 240 000,00 грн - сума стягнення за виконавчим документом, 22 824 000,00 грн - сума виконавчого збору, 271,47 грн - сума витрат виконавчого провадження);

- у межах зведеного виконавчого провадження № 71448618 арешт був накладений на загальну суму заборгованості у розмірі 366 745 842,42 грн, що значно перевищує суму звернення стягнення за виконавчим провадженням №71430833;

- вказані дії є неправомірними, оскільки порушують права боржника на розпорядження коштами. Сума, на яку накладено арешт, значно перевищує розмір стягнення, оскільки державний виконавець в межах виконавчого провадження № 555968678 вже ухвалив постанови про накладення арешту на загальну суму 115 727 370,00 грн, а оскаржуваною постановою наклав арешт на суму 366 745 842,42 грн, яка включає в себе 115 727 370,00 грн. Загальна заборгованість, на яку банківські установи наклали арешт, складає 482 473 212,42 грн. Таке порушення державний виконавець допустив через недотримання строків вчинення виконавчих дій, зокрема, накладення арешту.

3. Державний виконавець заперечував проти скарги з таких підстав:

- державний виконавець наклав арешт на загальну суму заборгованості (366 745 842,42 грн) в межах зведеного виконавчого провадження відповідно до пункту 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно з яким за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням;

- арешт на кошти боржника накладається під час відкриття виконавчого провадження тільки у випадку, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника згідно з частиною сьомою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження";

- порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для скасування такого рішення, крім випадків порушення процедури, передбаченої вказаним Законом.

4. Акціонерне товариство "Галичфарм" (далі - стягувач) також заперечило проти задоволення скарги, мотивуючи це таким:

- положення пункту 8 Інструкції № 512/5 передбачає, що арешт накладається за зведеним виконавчим провадженням на загальну суму заборгованості;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц сформовано висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника. Тому виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження і всі дії державного виконавця мають вчинятись в межах такого провадження після ухвалення постанови про об`єднання виконавчих проваджень, а не після постанови про відкриття виконавчого провадження;

- державний виконавець правильно визначив суму, на яку накладається арешт (366 745 842,42 грн), оскільки до неї входять суми за виконавчими провадженнями № 555968678 та № 71430833, які об`єднано у зведене виконавче провадження № 71448618.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. Господарський суд Київської області рішенням від 23.12.2020 стягнув з боржника на користь стягувача 228 000 000,00 грн боргу та 240 000,00 грн судового збору.

6. 08.04.2021 суд першої інстанції видав наказ на примусове виконання вказаного рішення.

7. 31.03.2023 державний виконавець відкрив виконавче провадження №71430833 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.04.2021.

8. У провадженні державного виконавця перебувало виконавче провадження №55596867, стягувач за яким ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а боржник - ПАТ "Білоцерківська Теплоелектроцентраль".

9. У межах виконавчого провадження № 55596867 були винесені постанови від 23.01.2018 та 29.01.2018 про арешт коштів боржника на рахунках у банківських установах в сумі 115 727 370,00 грн.

10. 03.04.2023 державний виконавець об`єднав виконавчі провадження №555968678 та № 71430833 у зведене виконавче провадження № 71448618.

11. 05.04.2023 державний виконавець ухвалив постанову № 71430833 про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 366 745 842,42 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

12. Господарський суд Київської області ухвалою від 04.08.2023 у задоволенні скарги відмовив.

13. Ухвала суду мотивована таким:

- всі дії державного виконавця, в тому числі щодо пошуку майна та арешту майна (грошових коштів) в межах зведеного виконавчого провадження відбувається після винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження, а не після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, яке у встановлені законодавством строки було об`єднано з іншим виконавчим провадженням в одне (враховано висновок Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц);

- відповідно до пункту 8 Інструкції № 512/5 за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості. На момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом стягувача ще не має загальної суми заборгованості за всіма виконавчими провадженнями, що включаються у зведене. Отже і арешт коштів за зведеним виконавчим провадженням можливий лише після винесення виконавцем постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження;

- на день розгляду скарги існує єдине зведене виконавче провадження з одним арештом коштів на загальну суму всіх виконавчих проваджень, що входять до зведеного, тому арешт в межах зведеного виконавчого провадження № 71430833 державним виконавцем законно накладено не лише на суму одного виконавчого провадження, за яким стягувачем є АТ "Галичфарм" в розмірі 251 064 271,47 грн, а і на суму виконавчого провадження № 55596867, за яким стягувачем є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що входить до складу зведеного виконавчого провадження № 71448618 на загальну суму заборгованості 366 745 842,42 грн, тому підстави для скасування постанови про арешт коштів боржника відсутні.

14. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.12.2023 ухвалу місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким скаргу задовольнив. Визнав неправомірною та скасував постанову про арешт коштів боржника, ухвалену 05.04.2023 державним виконавцем у виконавчому проваджені № 71430833, яке входить до зведеного виконавчого провадження № 71448618.

15. Постанова суду мотивована таким:

- відповідно до статей 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 7, 8 розділу VIII Інструкції № 512/5 державний виконавець зобов`язаний під час відкриття виконавчого провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника, тобто одночасно, в день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;

- у разі наявності на виконанні в органі виконавчої служби іншого виконавчого провадження щодо цього ж боржника, державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття виконавчого провадження винести постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене і алгоритм дій державного виконавця повинен бути таким: спочатку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника, а наступним етапом - винесення постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене, після винесення останньої всі заходи примусового виконання рішень вчиняються державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження до настання випадків необхідності виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження;

- при наявності з 03.04.2023 зведеного виконавчого провадження №71448618, державний виконавець 05.04.2023 у виконавчому провадженні №71430833 виніс постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження - 366 745 842,42 грн, що перевищує межі суми звернення стягнення за вказаним виконавчим провадженням;

- наслідком таких дій є порушення прав боржника у виконавчому провадженні № 71430833, яке полягає у накладенні арешту на кошти у розмірі, який перевищує межі суми звернення стягнення за наказом № 911/298/17 від 08.04.2021;

- такі дії державного виконавця порушують спосіб та порядок примусового виконання рішення суду, що є підставою для скасування оскаржуваної постанові відповідно до приписів абзацу 3 частини п`ятої статті 13, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи

16. 17.01.2024 Міністерство юстиції України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

17. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- накладення арешту на кошти одночасно з відкриттям виконавчого провадження відбувається тільки у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: лише у разі, якщо стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначив рахунки боржника. Тому висновок суду апеляційної інстанції, що державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника з порушенням строку є помилковим;

- постанову про накладення арешту було винесено відповідно до норм частини п`ятої статті 13, частини п`ятої та сьомої статті 26, частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 8 розділу VIII Інструкції в межах загальної суми заборгованості за зведеним виконавчим провадженням;

- банк накладає арешт відповідно до статті 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно з якою зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт;

- у разі приєднання нових виконавчих проваджень до зведеного логічно, що сума стягнення буде збільшуватись і виконавець буде зобов`язаний винести постанову про арешт коштів на ту саму заборгованість, яка буде існувати на момент винесення постанови про арешт коштів і банком буде враховано останню постанову про арешт коштів, яка надійде на виконання.

18. 20.03.2024 стягувач звернувся до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому підтримав вимоги касаційної скарги.

19. 21.03.2024 до Верховного Суду від боржника надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог касаційної скарги.

20. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо алгоритму дій державного виконавця під час відкриття виконавчого провадження і об`єднання його з іншим у зведене виконавче провадження (відкриття виконавчого провадження, накладення арешту і об`єднання в зведене виконавче провадження);

- державний виконавець порушив вказаний порядок, що призвело до накладення арешту не тільки на суму 251 064 271,47 грн, яка стягується в межа виконавчого провадження № 71430833, а і на суму коштів 115 727 370,00 грн, яка стягується за виконавчим провадженням № 55596867, на яку вже було накладено арешт. У результаті загальна сума коштів боржника, на які банківські установи наклали арешт складає 482 473 212,42 грн;

- відсутність у заяві про відкриття виконавчого провадження рахунків боржника не відміняє дію норми абзацу 3 частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку виконавця винести постанову про накладення арешту під час відкриття виконавчого провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

21. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

22. З огляду на предмет судового оскарження (постанова державного виконавця про арешт коштів) ключовим є питання, чи не відбувається накладення подвійного арешту на кошти боржника під час об`єднання виконавчих проваджень у зведене у випадку, коли за першим виконавчим провадженням вже було накладено арешт на кошти.

23. Скаржник зазначає, що банк має виконувати саме останню постанову про арешт коштів, ухвалену в межах зведеного виконавчого провадження.

24. Згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

25. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (абзац 3 частини п`ятої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

26. Тому порушення державним виконавцем тільки строку ухвалення постанови про арешт коштів не є підставою для скасування такого рішення.

27. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

28. Згідно з абзацом 2 пункту 8 Інструкції № 512/5 за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

29. При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу, що наведене положення Інструкції № 512/5 відповідало статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV (Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника) (Закон втратив чинність), частиною першою якої було також передбачено накладення арешту у межах загальної суми стягнення у зведеному виконавчому провадженні.

30. Водночас чинна норма, яка регулює особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника (стаття 30 Закону України "Про виконавче провадження"), не передбачає накладення арешту у межах загальної суми у зведеному виконавчому провадженні.

31. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №810/2984/16).

32. Отже, положення Інструкції № 512/5 не повинні суперечити Закону України "Про виконавче провадження", який не передбачає автоматичного накладення арешту у межах загальної суми зведеного виконавчого провадження.

33. Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1203/5 затверджено Порядок автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей (далі - Порядок).

34. Відповідно до пунктів 1, 4 Розділу ІІІ Порядку виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис. Відповідальна особа надавача платіжних послуг виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження.

35. Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

36. Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція № 163) визначає, зокрема, порядок виконання надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів на рахунках користувачів (підпункт 3 пункт 2 Розділу І).

37. Відповідно до пункту 73 Розділу V Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

38. Надавач платіжних послуг платника накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими платником відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг (пункт 74 Розділу V Інструкції № 163).

39. Згідно з абзацами 1, 2, 4 пункту 77 Розділу V Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника залежно від того, є кошти чи немає коштів на рахунку платника, на кошти якого накладено арешт, робить такі дії: 1) якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком платника; 2) якщо на рахунку платника недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів; 3) якщо на рахунку платника немає коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує кошти, які будуть зараховані на рахунок.

Банк письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про достатність/недостатність/відсутність коштів для виконання документа про арешт коштів з урахуванням нормативно-правового акта Національного банку з питань зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.

Надавач платіжних послуг платника під час дії документа про арешт коштів зупиняє видаткові операції за рахунком платника та арештовує всі надходження на його рахунок до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.

40. Відповідно до абзацу 1 пункту 80 Розділу V Інструкції № 163 кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.

41. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання документ про зняття арешту з коштів, який надійшов до нього в електронній або паперовій формі (пункт 84 Розділу V Інструкції № 163).

42. З аналізу наведених положень вбачається, що банк (надавач платіжних послуг) виконує арешт коштів не інакше, як, зокрема, за постановою державного виконавця про арешт коштів (частина перша статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пункт 73 Розділу V) і знімає арешт з коштів (приймає до виконання документ про зняття арешту) за постановою державного виконавця (частина перша статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та абзац 4 пункту 77 та пункт 84 Розділу V). Тобто банк не наділений правом самостійно припиняти арешт коштів без відповідної процесуальної дії державного виконавця або рішення суду.

43. Норми Інструкції № 163 також не містять положення щодо припинення арешту на кошти, на які було накладено арешт в межах виконавчого провадження, яке надалі було об`єднано в зведене виконавче провадження і за яким накладено новий арешт.

44. Отже, Верховний Суд зазначає, що банк або інший надавач платіжних послуг зобов`язаний накладати арешт на кошти за постановою державного (приватного) виконавця і може припинити здійснені обмеження тільки за заявою ініціатора - державного (приватного) виконавця або за рішенням суду. А тому доводи скаржника, що банком буде враховано останню постанову про арешт коштів, яка надійде на виконання, не ґрунтується на нормах законодавства та Інструкції № 163, оскільки положення частини першої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пунктів 73, 74, 77, 80, 84 Розділу V Інструкції № 163 не передбачають права банку самостійно знімати арешт з коштів, який було накладено у виконавчому провадженні, яке згодом було об`єднано у зведене виконавче провадження.

45. Державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов (частина перша статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

46. Норми статті 13, 30 (особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника), 56 (арешт і вилучення майна (коштів) боржника) і статті 59 (зняття арешту з майна) Закону України "Про виконавче провадження" не містять положення про автоматичне зняття арешту з коштів, вжитого за виконавчим провадженням, яке надалі було об`єднано в зведене виконавче провадження і за яким накладається арешт в межах загальної суми заборгованості за зведеним виконавчим провадженням згідно з пунктом 8 Розділу VIII Інструкції.

47. Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

48. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

49. Згідно з частиною другою статті 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

50. Верховний Суд зазначає, що арешт на кошти у виконавчому провадженні може накладатися у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця) (частина третя статті 56 Закону України "Про виконавче провадження"). Обмеження права боржника розпоряджатися коштами понад вказану суму не передбачено Законом України "Про виконавче провадження" та призведе до порушення частини другої статті 321 ЦК України.

51. Верховний Суд у пунктах 52, 53 постанови від 13.02.2020 у справі №820/4095/17 дійшов висновку, що після об`єднання виконавчого провадження арешти застосовувалися з метою забезпечення реального виконання усіх рішень, що підлягали примусовому виконанню, наявних у зведеному виконавчому провадженні.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку державного виконавця повторно накладати арешт на кошти та майно боржника у зведеному виконавчому провадженні у зв`язку із надходженням нових виконавчих документів.

За обставинами справи № 820/4095/17 (так, як і у цій справі) державний виконавець наклав арешт на кошти за першим виконавчим провадженням, яке надалі було об`єднано з іншими виконавчими провадженнями у зведене. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів щодо відсутності бездіяльності державного виконавця стосовно накладення арешту на кошти та майно боржника за заявою стягувача, оскільки він не мав обов`язку повторно накладати арешт на кошти та майно боржника у зведеному виконавчому провадженні, де такі заходи були застосовані раніше.

52. Отже, враховуючи, що постанова про накладення арешту в межах виконавчого провадження № 55596867 на суму 115 727 370,00 грн є чинною, відсутність у банку підстав для ігнорування (не виконання) такої постанови, у зв`язку з ухваленням постанови про накладення арешту на всю суму зведеного виконавчого провадження, зокрема, і на ту, що вже обмежена арештом, повторне накладення арешту на цю ж суму у зведеному виконавчому провадженні призведе до безпідставного обмеження права боржника користуватися коштами понад стягнену з нього за рішенням суду суму (з урахуванням витрат на виконавче провадження), що є порушенням частини другої статті 321 ЦК України та не передбачено Законом України "Про виконавче провадження". А тому доводи скаржника щодо врахування тільки останньої постанови про накладення арешту визнаються необґрунтованими.

53. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірного повторного накладення арешту, яка стягується в межах виконавчого провадження № 55596867.

54. При цьому, як встановлено судами, арешт на кошти було накладено в межах виконавчого провадження № 71430833, за яким до стягнення підлягає сума в розмірі 251 064 271,47 грн. Тобто арешт накладався не в межах зведеного виконавчого провадження № 71448618, а тому арешт коштів за виконавчим провадженням № 55596867 у виконавчому провадженні №71430833 є неправомірним.

55. Водночас Верховний Суд зазначає, що обставин накладення арешту на кошти в межах виконавчого провадження № 71430833 у розмірі 251 064 271,47 грн під час відкриття виконавчого приводження або після об`єднання виконавчих проваджень у зведене, суди не встановили. Суди встановили, що в межах виконавчого провадження № 71430833 до стягнення підлягає сума в розмірі 251 064 271,47 грн, а тому дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти в зазначеній частині (251 064 271,47 грн) є правомірними.

56. Отже, висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 05.04.2023 повністю, є помилковим, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду скасуванню в частині визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів боржника, винесену 05.04.2023 державним виконавцем у виконавчому проваджені № 71430833 в частині накладення арешту на суму 115 681 570,95 грн (366745 842,42 грн - 251 064 271,47 грн).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

58. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

59. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця щодо повторного накладення арешту на кошти, які стягуються у виконавчому провадженні № 55596867 є неправомірними. Водночас Північний апеляційний господарський суд не врахував, що постанова державного виконавця в частині накладення арешту на кошти в розмірі 251 064 271,47 грн в межах виконавчого провадження № 71430833 є правомірною та ухвалена відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню у вказаній частині, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з мотивів, наведених у цій постанові.

Розподіл судових витрат

60. Оскільки державний виконавець вчинив виконавчі дії з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (оскарження дій відбулось з його вини), судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника в порядку статті 344 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 скасувати в частині визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів боржника, винесену 05.04.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною у виконавчому проваджені № 71430833, яке входить до зведеного виконавчого провадження № 71448618, в частині накладення арешту на суму 251 064 271,47 грн. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.08.2023 у справі № 911/298/17 у вказаній частині залишити в силі.

3. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у справі № 911/298/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко