Постанова

від 17.04.2024 по справі 280/7102/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 280/7102/22

адміністративне провадження № К/990/41059/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради, трудового колективу КНП «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 01 листопада 2023 року,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Спір у цій справі виник щодо рішення місцевої ради про реорганізацію комунального закладу охорони здоров`я шляхом приєднання його до іншого закладу. Позов ініційовано самим комунальним підприємством, щодо якого відповідачем прийнято рішення про реорганізацію. Після відкриття провадження у справі позивач поданий ним позов уточнив, зазначивши як позивачів трудовий колектив підприємства в особі деяких працівників вказаного закладу.

Суд першої інстанції прийняв до розгляду такий уточнений позов й розглянув справу по суті спору з урахуванням оновленого суб`єктного складу.

Верховний Суд вважає, що прийняття до провадження судом першої інстанції позовної заяви, яка уточнена шляхом розширення суб`єктного складу учасників справи, й здійснення апеляційного перегляду справи на підставі такої заяви суперечило нормам процесуального закону, у зв`язку з чим неможливо стверджувати, що розгляд цієї справи у суді обох інстанцій відбувся з дотриманням норм процесуального права.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

І.І Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради (далі також КНП «Пологовий будинок № 9», Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Запорізької міської ради (далі також Запорізька міськрада, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07 грудня 2022 року № 53 «Про реорганізацію юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради» (далі також спірне, оскаржене рішення).

2. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року прийнята до розгляду заява КНП «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради про уточнення позовних вимог, в якій позивачем поряд із зазначеним підприємством вказано його трудовий колектив в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

3. Протокольною ухвалою від 19 січня 2023 року до участі в справі залучені як співпозивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (далі також позивачі).

4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради.

5. На думку позивачів, Запорізька міська рада, при прийнятті оскарженого рішення, не врахувала, що реорганізація КНП «Пологовий будинок № 9» шляхом приєднання призведе до припинення юридичної особи та скорочення мережі медичних закладів, порушить гарантовані статтею 49 Конституції України права пацієнтів на медичну допомогу й не відповідатиме принципу належного врядування, визначеному в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України.

6. У позовній заяві стверджувалось, що порушення прав громадян на спеціалізовану медичну допомогу, яку надає Пологовий будинок № 9, порушує основні принципи охорони здоров`я, пріоритетність яких гарантує держава.

7. Позивачі покликалися й на порушення прав трудового колективу, який кількісно складає 236 штатних одиниць. Вважали, що ці працівники будуть вивільненні без гарантій працевлаштування.

8. Окрім цього вказували, що спірне у цій справі рішення відповідача унеможливить проходження практики студенів на базі Пологового будинку № 9, яка була створена й не може бути передана правонаступникам.

9. Звертали увагу й на те, що Пологовий будинок № 9 є об`єктом критичної інфраструктури та не підлягає припиненню у воєнний час, а рішення про його реорганізацію є необґрунтованим, прийняте без оцінки економічних показників та лише формально вказує на економію бюджету Запорізької міської ради.

10. Вказувалось позивачами й на грубі процедурні порушення, допущені, на їх переконання, відповідачем, зокрема не те, що спірне рішення винесено на сесію міської ради неповноважною особою.

11. У позові підкреслювалось, що обґрунтування та формулювання пояснювальної записки до проекту рішення, як і зміст самого рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 53, що оскаржене, не дозволяють встановити дійсних підстав і мотивів його прийняття.

І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасоване оскаржене у цій справі рішення Запорізької міської ради.

13. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених Комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 07 грудня 2022 року № 53 «Про реорганізацію юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради».

14. Цією ж постановою позовні вимоги трудового колективу Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення - залишені без розгляду.

15. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Підприємства про відмову від адміністративного позову й, до того ж, розглянув її з порушенням норм статей 241 та 243 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішивши це питання протокольною ухвалою, а не в ухвалі, викладеній окремим письмовим документом, як того вимагає процесуальний закон.

16. Апеляційний суд дійшов висновку, що заява про відмову від позову, поданого Підприємством у справі, яка розглядається, за формою та змістом повністю відповідає процесуальному закону, підписана уповноваженою на те особою, визначеною в установчих документах (Статуті) позивача, перешкод для її задоволення не встановлено, зокрема зазначено, що відмова від позову не порушує прав інших позивачів та залученої до участі у справі третьої особи або інших осіб.

17. Залишаючи без розгляду позов у частині вимог трудового колективу Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради в особі ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що трудовий колектив Підприємства, в особі якого у цьому спорі беруть участь вищевказані громадяни, не є юридичною особою і не може брати участь у відносинах щодо управління підприємством та майном підприємства.

18. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові констатував, що оскільки трудовий колектив не має статусу юридичної особи та не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, то він не може бути позивачем, зокрема й у справі, яка розглядається.

19. Покликаючись на вищенаведені висновки, суд апеляційної інстанції вважав, що позов, поданий трудовим колективом Підприємства в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , належить залишити без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 грудня 2022 року Запорізькою міською радою прийняте рішення від 07 грудня 2022 року № 53 «Про реорганізацію юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок №9» Запорізької міської ради, шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради», відповідно до якого органом місцевого самоврядування вирішено:

1. Реорганізувати юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69076, місто Запоріжжя, вулиця Новгородська, будинок 28, код ЄДРПОУ 05395724) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради» (69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 9, код ЄДРПОУ 05395687).

2. Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради» вважати правонаступником всіх прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради.

3. Доручити виконавчому комітету Запорізької міської ради створити комісію з реорганізації Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради, провести відповідні заходи згідно діючого законодавства.

4. Делегувати виконавчому комітету Запорізької міської ради повноваження щодо затвердження передавального акту Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради.

5. Закріпити майно Комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради...».

22. Не погодившись із таким рішенням Міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради звернулося з позовом до суду, а згодом уточнило позов, зазначивши у ньому ще одним позивачем трудовий колектив вказаного Підприємства в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

23. Такі уточнення позову прийняті судом першої інстанції (ухвала від 19 січня 2023 року), який залучив вищевказаних осіб до участі у цій справі як співпозивачів, а ухвалою від 10 лютого 2023 року залучив до участі у справі як третю особу Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 4» Запорізької міської ради.

24. Надалі справа була розглянута судом першої інстанції з урахуванням уточненого позову та зміненого (оновленого) суб`єктного складу учасників справи.

25. Під час розгляду справи у суді першої інстанції від директора КНП «Пологовий будинок № 9» ЗМР Олександра Саржевського надійшла заява від 23 лютого 2023 року про відмову від позову та закриття провадження у справі, а представник відповідача С. Букін заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстав її непідсудності адміністративному суду.

26. Обидва вищевказаних клопотання суд першої інстанції залишив без задоволення як необґрунтовані.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження прийнятої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції, скаржниця зазначає, що при розгляді заяви директора КНП «Пологовий будинок № 9» про відмову від позову суд апеляційної інстанції не застосував висновки, викладені в постановах Верховного Суду в справах № 640/26219/20, № 120/4765/21-а, № 826/14042/16, та не перевірив, чи матиме відмова від позову матеріально-правові наслідки, чи порушить права, свободи або інтереси як учасників справи, так й інших осіб.

28. Вказує скаржниця й на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки, на її переконання, суд прийняв рішення про права та обов`язки трудового колективу «Пологового будинку № 4», підмінивши сторін у справі, а саме: позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 замінив поняттям «трудовий колектив «Пологового будинку № 4».

29. Запорізька міська рада такі доводи скаржниці заперечує й у відзиві на касаційну скаргу наполягає на тому, що суд не наділений повноваженнями відмовляти у задоволенні заяви про відмову від позову, окрім випадків, коли така відмова суперечить закону чи порушує чиї небудь права, свободи та/або інтереси, однак такого судом апеляційної інстанції встановлено не було й цього не вбачається зі змісту оскарженого судового рішення та наявних у справі матеріалів, встановлених у ній обставин.

30. За наведеного відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву Підприємства про відмову від позову та закриваючи з цих підстав провадження у справі, не порушив норм процесуального закону й дійшов висновків, які відповідають обставинам справи та наявним у ній матеріалам.

31. Покликання скаржниці на висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах № 640/26219/20, № 120/4765/21-а, № 826/14042/16, Запорізька міська рада вважає безпідставними, оскільки таке правозастосування, на думку відповідача, не є релевантним до спірних у цій справі правовідносин, а тому не могло бути взяте до уваги судом апеляційної інстанції.

32. Відповідач заперечує аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 брали участь у цій справі як самостійні позивачі, а не як трудовий колектив, й вказує на те, що таке твердження суперечить матеріалам справи, висновкам суду першої інстанції, яке скаржниця просить залишити в силі, та висловленій позивачами правовій позиції по суті спору.

33. Також вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у трудового колективу адміністративної процесуальної дієздатності, а отже й про наявність передбачених процесуальним законом підстав для залишення поданого таким суб`єктом позову без розгляду.

34. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не були уповноважені представляти трудовий колектив ані КНП «Пологовий будинок № 9», ані КНП «Пологовий будинок № 4», а окремих позовних заяв або вимог у цьому спорі вказані вище особи не заявляли, жодних процесуальних рішень стосовно об`єднання позовних заяв в одне провадження у цій справі не приймалось.

35. У зв`язку з вищевикладеним відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

36. Аналогічні вимоги з тих самих підстав у відзиві на касаційну скаргу заявляє й КНП «Пологовий будинок № 9».

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

ІV.І. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

37. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

39. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, та доводів, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, які викладені у касаційній скарзі та відзивах на неї, Верховний Суд виходить з такого.

40. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, у тому числі органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб, гарантовано кожному частиною другою статті 55 Конституції України.

41. Таким приписам Основного Закону України кореспондують норми частини першої статті 7 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

42. В адміністративному процесі звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів з боку суб`єктів владних повноважень регламентовано статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

43. За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

44. Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

45. А за приписами пунктів 4, 5 частини п`ятої цієї ж статті в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

46. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені у статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

47. Питання щодо заміни неналежної сторони врегульовано статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами частин першої, другої якої суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

48. Можливість уточнення позовних вимог та заперечень проти них передбачена нормами пункту 3 частини другої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України під час підготовчого засідання.

49. Системний аналіз вищевикладених норм дає колегії суддів підстави для висновку про те, що Кодекс адміністративного судочинства України чітко встановлює спосіб практичної реалізації особою наявного у неї права на звернення до адміністративного суду, а саме - шляхом подання позовної заяви, яка за формою та змістом відповідає вимогам процесуального закону. Така особа повинна мати адміністративну процесуальну правосуб`єктність.

50. Зміна суб`єктного складу учасників адміністративного процесу можлива після відкриття провадження у справі на певній його стадії, але виключно в порядку заміни належної сторони або правонаступництва.

51. Позивач у строк та в порядку, визначеному законом, має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або уточнити їх.

52. Проте процесуальний закон не містить жодних норм, які б дозволяли уточнювати вже поданий позов шляхом зміни визначеного у ньому суб`єктного складу.

53. У справі, яка розглядається, встановлено, що суд першої інстанції прийняв до розгляду позовну заяву, де у статусі позивача виступала лише одна особа - Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок № 9» Запорізької міської ради і відкрив провадження у справі за такою заявою.

54. У подальшому до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява вищевказаного підприємства.

55. Зі змісту цієї заяви вбачається, що уточнення раніше поданого позову полягало насамперед у доповненні позову новими позивачами: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 . У тексті оновленої позовної заяви ці особи вказувались як представники трудового колективу КНП «Пологовий будинок № 9» ЗМР.

56. Проте колегія суддів відзначає, що вищевказані особи окремих позовних заяв не подавали, самостійних підстав позову не вказували. Суд першої інстанції жодних ухвал про об`єднання позовів у порядку статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України у цій справі не постановляв.

57. У світлі встановлених апеляційним судом обставин та вищевикладеного правового регулювання, колегія суддів вважає, що прийняття до розгляду судом першої інстанції уточненої у такий спосіб позовної заяви та залучення вищевказаних фізичних осіб до участі у справі в якості співпозивачів суперечило процесуальному закону, що є перешкодою для розгляду питання про законність оскарженого у цій справі рішення органу місцевого самоврядування, оскільки це можливо здійснити лише за позовом належних позивачів, який подано з дотриманням встановленого законом порядку.

58. У цій справі відсутні підстави стверджувати про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дотримались визначеного законом порядку звернення до адміністративного суду та набули статусу позивачів, а уточнена позовна заява відповідала вимогам процесуального закону і могла бути прийнята до розгляду судом першої інстанції.

59. Тож суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права під час вирішення питання стосовно прийняття уточненої позовної заяви, не з`ясував дійсного процесуального статусу фізичних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , прийняв до провадження такий уточнений позов й залучив вказаних осіб до участі у справі в якості позивачів помилково.

60. Апеляційний суд таких процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, не усунув й здійснив апеляційний перегляд справи, у тому числі й розгляд заяви позивача про відмову від позову, не врахувавши вищевказаних обставин.

61. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що розгляд цієї справи у судах обох інстанцій відбувся з порушенням норм процесуального права, які є суттєвими і зумовлюють направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки справа розглянута за вимогами осіб, які не набули статусу позивачів, без з`ясування обсягу їх прав та інтересів у спірних правовідносинах, їх дійсного процесуального статусу, за уточненою позовною заявою, яка не відповідала вимогам процесуального закону і не могла бути прийнята до розгляду судом першої інстанції.

62. За таких обставин не можливо стверджувати й того, що заява Підприємства про відмову від позову розглянута судами попередніх інстанцій з дотриманням норм процесуального права та з урахуванням усіх обставин, які мають значення і повинні були враховуватися під час вирішення такого питання.

ІV.ІІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

64. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

65. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, ухвалені ними судові рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

66. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: А.І. Рибачук

Л.В. Тацій