Ухвала

від 17.04.2024 по справі 160/19750/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/19750/22

адміністративне провадження № К/990/7244/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", Громадської організації "Збережи Дніпро" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень,-

УСТАНОВИВ:

22.02.2024 Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22.

Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

В межах встановленого ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 строку скаржником надіслано до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій окрім обставин, які є аналогічними тим, що були зазначені в касаційній скарзі та яким Верховним Судом вже надавалась оцінка в ухвалі від 18.03.2023, наведено інші, зокрема, скаржник зазначає, що пропуск строку на подання касаційної скарги в цій справі спричинений запровадження на території України воєнного стану, введенням органами місцевого самоврядування режиму простою та дистанційної роботи у зв`язку із збільшенням, зокрема, в місті Дніпро повітряних тривог та ракетних обстрілів.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу місцевого самоврядування без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи органу місцевого самоврядування є суб`єктивним чинником, який не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з його наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Окрім цього, повітряні тривоги та ракетні обстріли не мають постійного та довготривалого характеру, а відтак, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.

Відтак, Дніпровська міська рада у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанції не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подання касаційної скарги у більш стислий термін після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції. При цьому, загальний строк, що сплинув з дня ухвалення 30.11.2023 постанови суду апеляційної інстанції (повний текст складено 04.12.2023 та направлено до підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» і як зазначає скаржник доставлено до його електронного кабінету 06.12.2023) і до дня подання цієї касаційної скарги (22.02.2024) становить більше двох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про поновлення строку на подачу касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/19750/22 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", Громадської організації "Збережи Дніпро" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень.

Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

В.М. Кравчук

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду