УХВАЛА
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа №640/13928/22
адміністративне провадження № К/990/6836/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Управління) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі №640/13928/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Управління 20.02.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023.
Верховний Суд ухвалою від 11.03.2024 касаційну скаргу скаржника залишив без руху як таку, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
У строк, встановлений судом, відповідач надав заяву про поновлення строку, в якій зазначив, що первинна касаційна скарга була подана у строк, встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Раніше подані касаційні скарги були повернуті Верховним Судом ухвалами як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справ.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (зазначення підстав касаційного оскарження, сплату судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.
На думку Управління, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Разом з тим, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення від 22.08.2023, від 13.09.2023, від 09.10.2023, від 17.11.2023, від 15.01.2024 Верховним Судом ухвал про повернення касаційних скарг) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023.
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118464734 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні