УХВАЛА
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 640/14008/21
адміністративне провадження № К/990/12170/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №640/14008/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» до Головного управління ДПС в місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛС» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №640/14008/21.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві 29.03.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 заявнику відмовлено у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу податкового органу було повернуто скаржнику через невиконання вимог ухвали від 07.11.2022.
Головне управління ДПС у місті Києві 02.03.2023 повторно звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою скаржник посилався на наявність у нього конституційного права на оскарження судового рішення, відсутність фінансування, введення воєнного стану.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення інших причин поважності пропуску такого.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 у справі №640/14008/21.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів наголосила, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС», не переглядалось по суті в апеляційному порядку, а відповідно не може бути предметом касаційного перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, Суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022.
Також, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.12.2023 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб податкового органу, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги
Крім того, посилання податкового органу на воєнний стан суд апеляційної інстанції слушно визнав необґрунтованими, оскільки відповідач не задіяний у воєнній інфраструктурі та доказів того, що останній був у простої в період коли первинну апеляційну скаргу повернуто, суду надано не було.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2022 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №640/14008/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» до Головного управління ДПС в місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева С.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118464754 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні