Ухвала

від 17.04.2024 по справі 447/2834/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 447/2834/22

провадження № 61-2131ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди.

Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 08 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Львівський апеляційний суд постановою від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року - без змін.

20 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, у прохальній частині якої просить змінити постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року та постановити окремі ухвали щодо суддів Львівського апеляційного суду Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М., Цяцяки Р. П.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 лютого 2024 року передала касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду для вирішення питання про її прийняття.

13 лютого 2024 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду та 13 лютого 2024 року була передана судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

В касаційні скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року з посиланням на те, що копія оскаржуваного судового рішення була надіслану йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600238992394 та отримана ним 02 січня 2024 року, проте жодних доказів на підтвердження наведеного не надав.

Ухвалою Верховного Суду від 29 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати докази отримання ним оскаржуваної постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року саме 02 січня 2024 року; надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити адресу електронної пошти (за наявності) та відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, та надати її копії відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

У березні 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року з посиланням на те, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав 02 січня 2024 року, на підтвердження чого додав копію поштового конверту з трек-номером 0600238992394.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку, а тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Разом із цим, вимоги ухвали Верховного Суду від 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 виконані не у повному обсязі, а саме - заявником в касаційній скарзі не зазначено адреси його електронної пошти (за наявності) та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Крім того, ОСОБА_1 необхідно було уточнити прохальну частину касаційної скарги та викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, оскільки в прохальній її частині він просив змінити постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року залишити без змін, якою задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 . А також просив постановити окремі ухвали щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

В касаційній скарзі, яка надійшла 26 березня 2024 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року залишити без змін, та змінити постанову від 11 грудня 2023 року, якою задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди за дії вчинені державним виконавцем відділу ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області Марутяком О. І., правонаступником якого відповідно статті 104 ЦК України, став Миколаївський ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), складанням постанови від 25 грудня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, якою відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 400 мільярдів гривень за рахунок Державного бюджету України за дії вчинені державним виконавцем відділу ДВС Миколаївського РУЮ Львівської області Марутяком О. І., правонаступником якого відповідно статті 104 ЦК України став Миколаївський ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Юстиції (м. Львів), складанням постанови від 25 грудня 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

А також просить постановити окремі ухвали щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи, що у відведений судом строк та станом на 17 квітня 2024 року вимоги ухвали заявником не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуто, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому наявні підстави для її повернення заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев