Рішення

від 17.04.2024 по справі 127/9738/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9738/24

Провадження № 2-о/127/209/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участі секретаря судового засідання Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Дмитренко П.В., за участю заінтересованої особи: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, в порядку окремого провадження, звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , «Свидетельства о праве личной собственности №48 на домовладение 22.11.1988г.», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , сестра заявника. ОСОБА_2 з 02.12.1986 року по день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Агрономічної сільської ради №926 від 10.10.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно. Відповідно до заповіту від 20.11.2019 року ОСОБА_2 залишила у спадок усе своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В червні 2023 року заявник звернулась до нотаріуса і надала документи для оформлення спадщини, проте нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи, оскільки для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 минув встановлений законом строк.

З метою встановлення факту постійного проживання разом зі своєю сестрою на момент її смерті ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2023 року у справі №127/20051/23 було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на день смерті останньої.

Для подальшого оформлення спадщини заявник звернулась до нотаріуса і надала документи для оформлення спадщини та вказане рішення суду, але постановою від 22.11.2023 року №1849/02-31 державним нотаріусом Є.Когутницьким було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що належав померлій за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що у наданому свідоцтві № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння, прізвище набувача вказано як « ОСОБА_4 ». Згідно з іншими наданими документами прізвище спадкодавця « ОСОБА_5 ». Таким чином, відомості зазначені в Свідоцтві (а саме - прізвище) не збігаються з прізвищем особи, зазначеним у свідоцтві про народження та в паспорті.

У Свідоцтві № НОМЕР_1 про право особистої власності від 22.11.1988 року, на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року, прізвище набувача вказано « ОСОБА_4 ». Із погосподарської книги відомостей про прописку вбачається, що домоволодіння належало ОСОБА_2 , а у свідоцтві про право особистої власності допущено орфографічну помилку пов`язану із перекладом прізвища на російську мову.

Відповідно до заяви від 12.02.2024 року, що зареєстрована в Агрономічній сільській раді за №673 19.02.2024 року, ОСОБА_1 звернулась із проханням внести відповідні виправлення у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши прізвище власника « ОСОБА_5 ». Агрономічна сільська рада письмової відповіді не надала, але заявнику в усній формі було повідомлено, що дане питання вирішити не можливо. Тому, заявник не має можливості оформити належним чином свої спадкові права та підтвердити належність правовстановлюючого документа Свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на вказане домоволодіння спадкодавцю ОСОБА_2 , окрім як шляхом звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.03.2024 року заяву прийнято до розгляду за правилами окремого провадження та відкрито провадження у цивільній справі.

В судове засіданні заявник та її представник не з`явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви у їх відсутність, заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Агрономічної сільської ради в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань від представника заінтересованої особи до суду не надходило.

Враховуючи наведене, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність заявника та його представника та заінтересованої особи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності від 22.11.1988 року (мовою оригіналу - «Свидетельство о праве личной собственности № НОМЕР_1 на домовладение 22.11.1988г.»), на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року, власником вказаного домоволодіння є ОСОБА_2 (а.с. 9).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с. 5).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/20051/23 було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на день смерті останньої (а.с. 10-12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно. Відповідно до заповіту від 20.11.2019 року. ОСОБА_2 залишила у спадок усе своє майно своїй сестрі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (4).

Постановою від 22.11.2023 року №1849/02-31 державного нотаріуса Є.Когутницького було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що у наданому спадкоємцем свідоцтві № НОМЕР_1 про право особистої власності на домоволодіння, прізвище набувача вказано як « ОСОБА_4 ». У відмітці ВООБТІ прізвище власника зазначено також як « ОСОБА_4 ». Згідно з іншими наданими документами прізвище спадкодавця « ОСОБА_5 » (а.с. 7).

Таким чином, вбачається, що відомості зазначені в Свідоцтві (а саме прізвище) не збігаються з прізвищем спадкодавця, зазначеним у свідоцтві про народження та в паспорті (а.с. 6).

Відповідно до заяви від 12.02.2024 року, що зареєстрована в Агрономічній сільській раді за №673 19.02.2024 року, ОСОБА_1 звернулась із проханням внести відповідні виправлення у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши прізвище власника « ОСОБА_5 ». Проте, Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області письмової відповіді не надала (а.с 5 на звороті).

У Свідоцтві № НОМЕР_1 про право особистої власності від 22.11.1988 року, на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року, прізвище набувача вказано « ОСОБА_4 ». Із погосподарської книги відомостей про прописку вбачається, що домоволодіння належало ОСОБА_2 (а.с. 9, 13-15).

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, вбачається, що у свідоцтві про право особистої власності мовою оригіналу «Свидетельство о праве личной собственности № НОМЕР_1 на домовладение 22.11.1988г.» допущено орфографічну помилку пов`язану із перекладом прізвища ОСОБА_2 на російську мову. Наведене зумовлює перешкоди у реалізації права заявника на оформлення прав на спадщину у встановленому законом порядку, а в позасудовому порядку встановити факт належності наведеного правовстановлюючого документа у заявника можливості не має.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати та виправити помилки в документах, які посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі.

За змістом ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Встановлення цього факту, має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить їй в подальшому реалізувати своє право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявником надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин, а заінтересованими особами не спростовано доводи, викладені у заяві.

Таким чином, у суду не виникає сумніву у належності ОСОБА_2 , «Свидетельства о праве личной собственности № НОМЕР_1 на домовладение 22.11.1988г.», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року.

Встановлення даного юридичного факту за рішенням суду породжує для заявника певні правові наслідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 10, 76-82, 89, 263-265, 273, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа мовою оригіналу - «Свидетельства о праве личной собственности №48 на домовладение 22.11.1988г.», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради народних депутатів №167 від 23.05.1987 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 17.04.2024 року.

Суддя: