Рішення

від 26.03.2024 по справі 592/13350/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/13350/23

Провадження №2/592/217/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми в складі: головуючого судді Онайка Р.А., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус СМНО Бурбика Тамара Анатоліївна про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,-

у с т а н о в и в:

01.03.2023 позивачка в особі свого представника звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину збудованого за час шлюбу, але не прийнятого в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 206,4 кв.м. та визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:19:030:0029, загальною площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 1999 позивачка та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина ОСОБА_4 , 28.07.2006 вони офіційно зареєстрували шлюб. На момент укладення шлюбу ОСОБА_5 на праві приватної власності належали 13/50 частини житлового будинку на підставі договору дарування від 20.02.1979 р.н. та 37/50 частини житлового будинку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.06.2006, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка під житловим будинком належала ОСОБА_6 (матері ОСОБА_5 ) на праві приватної власності на підставі рішення виконкому сумської міської ради від 17.02.1994 р. №70. З метою розбудови вищевказаного будинку, а саме надстройки мансарди, ОСОБА_5 замовив розробку ескізного проекту на добудову житлового приміщення в ЧНПФ «КВЕЛ», який було погоджено 27.06.2006 Сумським відділом ГУ МНС України. 05.09.2006 начальником управління архітектури та містобудування затверджено висновок на забудову земельної ділянки на підставі рішення Виконкому Сумської міської ради №430 від 29.08.2006, яким надано дозвіл на будівництво житлових будинків та споруд. 18.10.2006 ОСОБА_5 отримав в Інспекції ДАБК при управлінні архітектури та містобудування дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до наданої проектної документації. У 2006 на замовлення ОСОБА_5 було розроблено проект на водопостачання та водовідведення житлового будинку по АДРЕСА_1 . У 2007 ОСОБА_5 замовив у ВАТ «Сумигаз» проект підведення газопостачання до будинку. Таким чином житловий будинок по АДРЕСА_1 було розбудовано, але не введено в експлуатацію та не зареєстроване право власності на нього. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.02.2012 у справі №2-577/12 шлюб між сторонами було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Згідно довідки №689-07/2023 від 10.07.2023 Інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_7 житлова площа спірного будинку збільшена та становить 107,0 кв.м., загальна площа будинку становить 206,4 кв.м., самочинне перепланування та реконструкція відсутні.

Ухвалою суду від 11.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового розгляду на 11:00 08.11.2023.

20.10.2023 від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Пономаренка О.В. до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідачка заперечує щодо задоволення позову. Свої заперечення обґрунтовують тим, що під майновими правами на об`єкт будівництва мається на увазі сукупність різних за своєю природою об`єктів цивільних прав, але під сумнів ставиться існування майнових прав на об`єкт будівництва, як окремого об`єкта цивільних прав, оскільки право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, здачі будинку в експлуатацію та державної реєстрації, однак на даний час спірний будинок не зданий в експлуатацію та не проведена державна реєстрація права власності на нього. Крім того право власності на земельну ділянку на якій знаходиться спірний будинок ОСОБА_5 , після смерті його матері ОСОБА_8 , не успадковувалося, та жодного доказу наданого позивачкою не підтверджується обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, джерело та час його придбання. Між іншим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки на якій знаходиться спірний будинок, то це особиста власність чоловіка, оскільки набуте на підставі договору дарування та в порядку спадкування. Крім того, позивачка пропустила строк позовної давності звернення до суду.

26.10.2023 від представника позивачки адвоката Кордюка В.П. до суду надійшла відповідь на відзив на позов, згідно якої позивачка не погоджується з обставинами зазначеними у відзиві на позов.

Протокольною ухвалою суду від 08.11.2023 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи на 11:00 13.12.2023.

Ухвалою суду від 13.12.2023 витребувано докази. Підготовче судове засідання відкладено на 11:00 22.01.2024, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи відмовлено.

Ухвалою суду від 22.01.2024 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена для розгляду по суті на 11:00 15.02.2024.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи на 11:00 26.03.2024.

У судове засідання призначене на 26.03.2024 учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи не з`явилися, в матеріалах справи містяться заяви представника позивачки, представника відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи у їх відсутність, інші учасники повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час судового розгляду судом встановлено, що позивачка перебувала з ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі з 28.07.2006 (а.с.6), який було розірвано рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 07.02.2012 (а.с.8).

На момент укладення шлюбу ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.06.2006 (а.с.14) та договору дарування від 12.02.1979 (а.с.69-72) належав житловий будинок з надвірними будівлями (відповідно 13/50 та 53/50 частки) розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 76,5 кв.м., житлова площа 49,3 кв.м.

Згідно довідки наданої Сумським міським управлінням земельних ресурсів від 18.10.06 (а.с.7) на підставі рішення виконкому Сумської міської ради народних депутатів від 17.02.94 №70, ОСОБА_6 (матері ОСОБА_5 ) передана у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель площею 0,10 га в АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену земельну ділянку на ОСОБА_5 не зареєстроване.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5910136600:19:030:0029 (а.с.34) інформація про зареєстроване право в Державному реєстрі відсутня.

ОСОБА_5 з метою розбудови житлового будинку було замовлено виготовлення ескізного проекту від 26.07.2006 (а.с.9), отримано дозвіл виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.08.2006 на будівництво житлових будинків, господарських будівель і споруд згідно з додатком та отримано висновок Управління архітектури та містобудування СМР на забудову земельної ділянки від 05.09.2006 на об`єкт за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18) та дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.10.2006 (а.с.17) з будівництва житлової добудови до будинку розміром 11,60*5,75 м. відповідно до проектної документації (а.с.20-25).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.26).

Згідно довідки №689-07/2023 від 10.07.2023 Інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_7 житлова площа спірного будинку збільшена та становить 107,0 кв.м., загальна площа будинку становить 206,4 кв.м., самочинне перепланування та реконструкція відсутні.

Відомостей про завершення будівництва, прийняття його в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього матеріали справи не містять.

Позивачка вважає, що має право на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки розташованої під ним, так як зазначене майно було розбудоване за час її шлюбу з померлим ОСОБА_5 та є об`єктом права спільної сумісної власності у зв`язку з чим звертається до суду, звернення до суду лише у 2023 році обґрунтовує тим, що померлий за життя визнавав її право на частку житлового будинку, однак після його смерті у нього залишилися дружина та донька, які є його спадкоємцями у зв`язку з чим її право на частку в спільному майні подружжя може бути порушене.

Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною першою статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст.57СК Україниособистою приватноювласністю дружини,чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Враховуючи, що ОСОБА_5 набув право власності на житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 76,5 кв.м., житлова площа 49,3 кв.м. до шлюбу на підставі договору дарування та в порядку спадкування, суд вважає, що позивачем не доведено, що зазначений будинок є спільною сумісною власністю подружжя.

Щодо доводів, що за час перебування у шлюбі ОСОБА_5 з позивачкою у період з 28.07.2006 по 07.02.2012, ОСОБА_5 здійснювалися дії спрямовані на розбудову житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Водночас частиною другою статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичної точки зору, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, відтак є майном, яке за умов, передбачених законом, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-388цс15, від 27 травня 2015 року № 6-159цс15).

На момент смерті ОСОБА_5 не набув права власності на добудову, шляхом прийняття її до експлуатації та державної реєстрації права власності на неї, тобто навіть поліпшення будинку, який згідно з вимогами ст. 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_5 , не відбулося.

Відповідно до вимог ст. 328 та 329ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, зміст заявлених позовних вимог, відсутність доказів про право спільної сумісної власності на будинок та земельну діялнку, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус СМНО Бурбика Тамара Анатоліївна про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.03.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , УНЗР НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , УНЗР НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_1 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УНЗР НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_4 .

Третя особа:приватний нотаріусСМНО БурбикаТамара Анатоліївна,адреса м.Суми,вул.Г.Кондратьєва,25/1,прим.3.

Суддя Р.А. Онайко