Ухвала

від 15.04.2024 по справі 308/22292/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/22292/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника власників майна адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/135/24 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2024.

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023071030002093, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України та накладено арешт на майно,виявлене та вилучене в ході обшуку 31.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2024 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Sigma», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору; мобільний телефон марки «Realmi» IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Xiaomi», чорного кольору; мобільний телефон марки «iPhone», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Infinix», темного кольору, IMEI: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_6 ; планшет марки «Apple», сірого кольору; купюри номіналом 1000 грн у загальній сумі 3000 грн (ЕГ8204375; ЕГ8204375; АБ1935409); грошові кошти номіналом 500 грн у загальній сумі 2500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 200 грн у загальній сумі 600 грн; одну купюру номіналом 100 грн; одну купюру номіналом 50 грн; одну купюру номіналом 20 грн; одну купюру номіналом 500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 50 грн; дві купюри номіналом 100 доларів США; одна купюру номіналом 50 доларів США; три купюри номіналом 1000 грн; шість купюр номіналом 500 грн; чотирнадцять купюр номіналом 200 грн; дві купюри номіналом 100 грн; три купюри номіналом 50 грн; стартові пакети у кількості 3 одиниці; блокнот чорного кольору; таблетки ДжазПлюс; зошит з чорновими записами; 2 квитанції; візитку «Lucky»; чорнові записи на 14 листках, де вказані прибуткові суми; вивіску з номером телефону 0732040505; прайс-лист з цінами еротичного масажу; прайс-лист меню; розписки у кількості 5 шт; сертифікати у кількості 2 шт; копії паспортів у кількості 5 шт.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023071030002093 від 11.20.2023.

-2-

Клопотання обґрунтував тим, що СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області при оперативному супроводі ВМП ГУ НП в Закарпатській області, задокументовано факт організації діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, тобто сутенерство, за попередньою змовою групою осіб, а саме, що в м. Ужгороді громадянин ОСОБА_11 , разом з невстановленими особами відкрив масажний салон, у якому надаються послуги сексуального характеру за грошову винагороду.

Крім того, 14.07.2023 о 22 год 40 хв за адресою АДРЕСА_2 , в ході контролю за вчиненням злочину було затримано ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_3 , яка в приміщення під назвою «Таверна», замасковане під масажний салон, втягувала осіб жіночої статі до надання сексуальних послуг за грошову винагороду.

У приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 , разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , організували на території Закарпатської та Львівської областей злочинну діяльність у сфері кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, де займаються сутенерством та звідництвом за грошову винагороду, а саме під видом маскування еротичного масажного салону за вказаною адресою, яку взяли в оренду, створили і утримували місце для розпусти. Підшукали ОСОБА_12 в еротичний масажний салон «Адель» в м. Ужгороді, яка працювала адміністратором, а саме: відповідала на телефонні дзвінки та отримувала грошові кошти від відвідувачів салону, та неповнолітню масажистку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , яка під приводом надання еротичного масажу в подальшому надавала послуги сексуального характеру за грошову винагороду. Вартість таких послуг складала від 2300 до 3000 грн за годину.

14.07.2023 в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за адресою м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, земельна ділянка 3, з кадастровим номером 2110100000:48:001:0010 було виявлено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, укладений між сторонами ФОП « ОСОБА_13 » та ТОВ «АВЕ Ужгород». Крім того, організатори створили в мережі Інтернет оголошення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_7 . В ході досудового розслідування встановлено, що відвідувачі салону розраховувалися грошовими коштами та пересилали на карткові рахунки № НОМЕР_8 «UNIVERSAL BANR» який належить ОСОБА_13 , № НОМЕР_9 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » який належить ОСОБА_14 , № НОМЕР_10 «A BANK», № НОМЕР_11 «ОТР BANK» який належать ОСОБА_13 .

В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_12 , продовжує працювати позмінно адміністратором в м. Львові у трьох еротичних масажних салонах, організатором яких є ОСОБА_13 . Також встановлено що ОСОБА_13 є організатором салонів еротичного масажу таких як: «Night Angels», «Caramel», «Lucky».

31.01.2024 проведено обшук на підставі ухвали слідчого, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Sigma», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору; мобільний телефон марки «Realmi», IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Xiaomi», чорного кольору; мобільний телефон марки «iPhone», червоного кольору IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Infinix», темного кольору IMEI: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_6 ; планшет марки «Apple», сірого кольору; купюри номіналом 1000 грн у загальній сумі 3000 грн (ЕГ8204375; ЕГ8204375; АБ1935409); грошові кошти номіналом 500 грн у загальній сумі 2500 грн;

-3-

одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 200 грн у загальній сумі 600 грн; одну купюру номіналом 100 грн; одну купюру номіналом 50 грн; одну купюру номіналом 20 грн; одну купюру номіналом 500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 50 грн; дві купюри номіналом 100 доларів США; одна купюру номіналом 50 доларів США; три купюри номіналом 1000 грн; шість купюр номіналом 500 грн; чотирнадцять купюр номіналом 200 грн; дві купюри номіналом 100 грн; три купюри номіналом 50 грн; стартові пакети у кількості 3 одиниці; блокнот чорного кольору; таблетки ДжазПлюс; зошит з чорновими записами; 2 квитанції; візитку «Lucky»; чорнові записи на 14 листках, де вказані прибуткові суми; вивіску з номером телефону 0732040505; прайс-лист з цінами еротичного масажу; прайс-лист меню; розписки у кількості 5 шт; сертифікати у кількості 2 шт.; копії паспортів у кількості 5 шт.

Клопотання мотивовано тим, що вказані вище виявлені та вилучені предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, були знаряддям вчинення злочину і з ними в подальшому будуть проводитись слідчі дії. Крім того, вилучені мобільні телефони мають значення для кримінального провадження, а також для встановлення всіх обставин вчинення злочину, які мають суттєве значення для повного, всебічного здійснення досудового розслідування. Вони можуть містити сліди вчинення злочинів (дзвінки, переписки, фото, відео тощо). За допомогою вказаних мобільних телефонів міг підтримуватися зв`язок між ОСОБА_13 та іншими особами, які можуть бути причетні до кримінального правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет, соціальні мережі, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення. Вилучені в ході обшуку грошові кошти мають значення для кримінального провадження так як вони могли бути отриманні за протиправну діяльність з надання послуг сексуального характеру, як плата за послуги від клієнтів, яким дівчата, які працюють у вищевказаному салоні надавали послуги сексуального характеру. Вилучені в ході обшуку чорнові записи мають значення для кримінального провадження, оскільки вони зберегли на собі відомості, які підтверджують факт надання послуг сексуального характеру, кількість відвідувачів, ціни за такі послуги, а також заробітні плати дівчат, які працюють у вказаному салоні з надання послуг сексуального характеру.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя вказав про наявність достатніх підстав вважати, що майно, зазначене в клопотанні прокурора, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та матиме доказове значення у кримінальному провадженні. Також слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно має важливе значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим може бути використане як докази протиправних дій. З метою попередження в подальшому зникнення, втрати слідів та настання будь-яких негативних наслідків, забезпечення дієвості кримінального провадження, виникла необхідність заборонити відчуження, користування та розпорядження вказаним майном, у зв`язку з чим клопотання прокурора про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні задоволено.

Не погодившисьз ухвалоюслідчого суддівід 13.02.2024,адвокат ОСОБА_6 подав апеляційнускаргу,у якійпросить їїскасувати,відмовити узадоволенні клопотанняпро арештмайна таповернути вилученепід часпроведення обшукумайно власникам,визнавши протоколпроведення обшукувід 31.01.2024недопустимим доказом.Вважає ухвалунезаконною,необґрунтованою узв`язку знеповнотою судовогорозгляду,невідповідністю висновківсуду фактичнимобставинам кримінальногопровадження татакою,що постановленаз істотнимпорушенням вимогкримінального процесуальногозакону.В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про відсутність правових підстав

-4-

для накладення арешту на майно, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді від 25.01.2024 надавався лише дозвіл на виявлення та вилучення чорнових записів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено. Відтак, слідчому не надавався дозвіл на відшукання та вилучення під час обшуку грошових коштів та інших речових доказів. Разом з тим, слідчий, реалізуючи ухвалу слідчого судді, 31.01.2024 в ході обшуку незаконно вилучив грошові кошти, банківські картки, стартові пакети, таблетки, квитанції, візитівки, вивіску, прайс-листи, сертифікати, розписки, копії паспортів та інше майно, яке належало присутнім під час обшуку особам. Крім того, в ході проведення обшуку в приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , проводились і особисті обшуки присутніх осіб, однак в порушення вимог ст. 104 КПК України, в описовій частині протоколу обшуку це не відображено, як і не відображено послідовності всіх дій. Таким чином, вважає, що обшук було проведено з грубими порушеннями вимог ст. 104, 236 КПК України, оскільки проведення особистих обшуків присутніх осіб не відображено в протоколі обшуку, а також при цьому було порушено право на захист останніх, які при особистому ошуці мали право скористатись послугами адвоката. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не визначено спосіб обтяження при накладенні арешту на майно, відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК України. Крім того, з клопотанням прокурор до слідчого звернувся 02.02.2024, а вирішено воно було слідчим суддею 13.02.2024, тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 370, 372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 13.02.2024 відповідає у повній мірі.

Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури при оперативному супроводі ВМП ГУНП в Закарпатській області задокументовано факт організації діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, тобто сутенерство, за попередньою змовою групою осіб, а саме, що в м. Ужгород громадянин ОСОБА_11 разом з невстановленими особами відкрив масажний салон, в якому надаються послуги сексуального характеру за грошову винагороду.

31.01.2024 проведено обшук на підставі ухвали слідчого Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2024, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Sigma», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору; мобільний телефон марки «Realmi», IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Xiaomi», чорного кольору; мобільний телефон марки «iPhone», червоного кольору IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Infinix», темного кольору IMEI: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_6 ; планшет марки «Apple», сірого кольору; купюри номіналом 1000 грн у загальній сумі 3000 грн (ЕГ8204375; ЕГ8204375; АБ1935409); грошові кошти номіналом 500 грн у загальній сумі 2500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 200 грн у загальній сумі 600 грн; одну купюру номіналом 100 грн; одну купюру номіналом 50 грн; одну купюру номіналом 20 грн; одну купюру номіналом 500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 50 грн; дві купюри номіналом 100 доларів США; одна купюру номіналом 50 доларів США; три купюри номіналом 1000 грн; шість купюр номіналом 500 грн;

-5-

чотирнадцять купюр номіналом 200 грн; дві купюри номіналом 100 грн; три купюри номіналом 50 грн; стартові пакети у кількості 3 одиниці; блокнот чорного кольору; таблетки ДжазПлюс; зошит з чорновими записами; 2 квитанції; візитку «Lucky»; чорнові записи на 14 листках, де вказані прибуткові суми; вивіску з номером телефону 0732040505; прайс-лист з цінами еротичного масажу; прайс-лист меню; розписки у кількості 5 шт; сертифікати у кількості 2 шт; копії паспортів у кількості 5 шт.

Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатської області від 02.02.2024, вказані вище виявлені та вилучені предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, так як вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, були знаряддям вчинення злочину і з ними в подальшому будуть проводитись слідчі дії.

02.02.2024 прокурор Ужгородської окружної прокуратури звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в кримінальному проваджені відомості про яке 11.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023071030002093, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 - 173 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції,

-6-

цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні прокурора доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатської області від 02.02.2024 майно,виявлене та вилучене в ході обшуку 31.01.2024 підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 23/61А, а саме: мобільний телефон марки «Sigma», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Samsung», синього кольору; мобільний телефон марки «Realmi» IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Xiaomi», чорного кольору; мобільний телефон марки «iPhone», червоного кольору, IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Infinix», темного кольору, IMEI: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Sigma», ІМЕІ: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_6 ; планшет марки «Apple», сірого кольору; купюри номіналом 1000 грн у загальній сумі 3000 грн (ЕГ8204375; ЕГ8204375; АБ1935409); грошові кошти номіналом 500 грн у загальній сумі 2500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 200 грн у загальній сумі 600 грн; одну купюру номіналом 100 грн; одну купюру номіналом 50 грн; одну купюру номіналом 20 грн; одну купюру номіналом 500 грн; одну купюру номіналом 200 грн; три купюри номіналом 50 грн; дві купюри номіналом 100 доларів США; одна купюру номіналом 50 доларів США; три купюри номіналом 1000 грн; шість купюр номіналом 500 грн; чотирнадцять купюр номіналом 200 грн; дві купюри номіналом 100 грн; три купюри номіналом 50 грн; стартові пакети у кількості 3 одиниці; блокнот чорного кольору; таблетки ДжазПлюс;

-7-

зошит з чорновими записами; 2 квитанції; візитку «Lucky»; чорнові записи на 14 листках, де вказані прибуткові суми; вивіску з номером телефону 0732040505; прайс-лист з цінами еротичного масажу; прайс-лист меню; розписки у кількості 5 шт; сертифікати у кількості 2 шт; копії паспортів у кількості 5 шт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023071030002093від 11.10.2023.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних уважати, що вказане у клопотанні майно має доказове значення щодо встановлення обставин кримінального провадження і обґрунтовано залучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст. 98 КПК України, тому доводи адвоката ОСОБА_6 з приводу безпідставності накладення арешту на це майно, зокрема і на грошові кошти, є необґрунтованими і такі відхиляються.

Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 цього Кодексу.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст. 170 цього Кодексу, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів уважає, що на даному етапі досудового розслідування, є всі підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КК України та при цьому враховує правову кваліфікацію та обставини кримінального провадження.

За таких обставин, є достатні підстави уважати, що арештоване майно є доказом у кримінальному провадженні № 12023071030002093від 11.10.2023, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності на час звернення прокурора з відповідним клопотанням в прийнятті рішення про накладення арешту на майно, оскільки лише такий захід забезпечення кримінального провадження може забезпечити належне збереження майна, яке є речовим доказом.

З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч тверджень представника власників майна, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зокрема, й на грошові кошти та банківські картки.

При цьому накладаючи арешт на банківські картки «ПриватБанк» з номерами: № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 ; № НОМЕР_14 ; № НОМЕР_15 , банківська картку «MONOБанк»: НОМЕР_16 , банківську картку «Ощадбанк»: НОМЕР_17 , слідчий суддя обґрунтовано врахував, вимоги п. 56 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно до пп. 11 п. 3 розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, електронний платіжнийзасіб- платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Пунктами 21, 22, 23 розділу ІІ вказаного Порядку, передбачено, що емітент має право емітувати платіжні інструменти (уключаючи передплачені платіжні інструменти) для здійснення платіжних та/або інших операцій за рахунками/електронними гаманцями, якщо інше не встановлено законодавством України.

-8-

Емітент має право надавати користувачам для ініціювання платіжних та/або інших операцій:1) для власних потреб фізичних осіб - особисті платіжні інструменти;2) для потреб господарської/підприємницької/незалежної професійної діяльності - корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти.

Платіжний інструмент може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, потрібну для ініціювання платіжної операції.

Емітент з урахуванням вимог цього Положення визначає вид платіжного інструменту, тип його носія даних (магнітна смуга, мікросхема, чип контактний/безконтактний), реквізити, що наносяться на нього в графічному вигляді.

Платіжний інструмент, за допомогою якого можна ініціювати платіжну операцію, має давати змогу ідентифікувати емітента.

Платіжний інструмент (крім передплаченого платіжного інструменту), за допомогою якого можна ініціювати платіжну операцію, має бути персоналізований емітентом. Порядок персоналізації платіжного інструменту визначається внутрішніми документами емітента. Персоналізація передплачених платіжних інструментів здійснюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань випуску та використання електронних грошей.

Аналіз зазначених норм законів та нормативно-правових актів свідчить про те, що за своїм юридичним значенням (правовим режимом) та функціональним призначенням платіжні картки є платіжним інструментом засобів доступу до банківських рахунків.

Оскільки пластикова картка є лише засобом доступу до розрахункового рахунку, де можуть зберігатися грошові кошти, накладення арешту на неї у даному випадку є незаконним.

Всупереч доводів апеляційної скарги, матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості розпорядження вищевказаним майном, в тому числі і його відчуження.

Колегія суддів зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурор довів існування достатніх підстав вважати, що вилучені предмети й речі, а також грошові кошти, могли бути використані як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення для кримінального провадження, а відтак задля запобігання ризику знищення речових доказів, який необхідний для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, обґрунтовано наклав арешт на дане майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У свою чергу, в кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на

-9-

даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінальних правопорушень, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Крім того, власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги про те, що в клопотанні не зазначено правових підстав щодо обґрунтування накладення арешту на майно, зокрема, на грошові кошти, не можуть вважатись обґрунтованими, з огляду на наявні докази в матеріалах судового провадження.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів, і не суперечить вимогам ч. 3 ст. 170 цього Кодексу.

Апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 завданням кримінального провадження. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 апеляційним судом також не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, реалізовуючи вказану ухвалу слідчого судді від 25.01.2024, слідчим в ході обшуку незаконно було вилучено банківські картки, стартові пакети, таблетки, квитанції, візитівки, вивіску, прайс-листи, сертифікати, розписки, копії паспортів та інше майно, що належить іншим особам, в тому числі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження належності вказаного майна саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , матеріали судового провадження не містять і таких адвокатом ОСОБА_6 не надано в ході апеляційного розгляду.

-10-

Крім того,визнаються безпідставнимитвердження адвоката ОСОБА_6 про те, що в ході проведення 31.01.2024 обшуку, проводились ще й особисті обшуки присутніх осіб, про що в описовій частині протоколу про це жодним чином не зазначено і взагалі не відображено послідовності дій, не роз`яснено процесуальних прав особам, перед проведенням особистих обшуків, чим допущено істотне порушеннями прав людини і основоположних свобод, оскільки у матеріалах клопотання відомості про проведення особистих обшуків.

Щодо недопустимості доказів а саме протоколу обшуку від 31.01.2024, то колегія суддів констатує, що доводи адвоката ОСОБА_6 про процесуальні порушення норм КПК при проведенні обшуку, фактично зведені до посилань на недопустимість як доказу протоколу обшуку, що не може бути підставою для відмови в накладенні арешту на майно, оскільки слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в силу вимог частини шостої статті 236 КПК України, якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку.

Відомостей в протоколі про те, що особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, повідомили про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку в протоколі відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не було надано дозволу на вилучення грошових коштів та інших речей, з огляду на те, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку відмовлено в частині надання дозволу на обшук з метою пошуку та вилучення камер відеоспостереження, то такі задоволенню не підлягають, оскільки в ухвалі слідчого судді від 25.01.2024 вказано і на те, що відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, під час проведення обшуку слідчим було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та наведено обґрунтування чому зазначене у клопотанні тимчасово вилучене майно підлягає арешту.

Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального

-11-

інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, діяв відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст. 170-173 КПК України та положень, закріплених у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.

Порушень норм кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому доводи адвоката ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими та безпідставними і такі апеляційний суд відхиляє.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів, враховуючи положення кримінального процесуального закону, не перешкоджала учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом, ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, положення ст. 220, 317 цього Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи, і те, що адвокат ОСОБА_6 не довів обґрунтованість доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023071030002093, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді