Постанова

від 11.04.2024 по справі 522/16106/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3641/24

Справа № 522/16106/23

Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Територіальний сервісний центр МВС №5142,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 04 грудня 2023 року у складі судді Коваленко О.Б.,

встановив:

У серпні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Територіального сервісного центру МВС №5142 та з урахуванням уточнень просив поновити йому строк для перереєстрації транспортного засобу та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 та роз`яснено позивачу, що йому необхідно звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру МВС №5142 про перереєстрацію транспортного засобу, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та роз`яснив позивачу необхідність звернення з даним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд не зазначив з яких підстав дійшов висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

При цьому приписами статті 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

В силу пункту 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N1371) забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій статті 19 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Територіального сервісного центру МВС №5142 для поновлення строку для здійснення перереєстрації транспортного засобу Mitsubishi Galant, 1994 р.в. номерний знак НОМЕР_1 на нового власника на підставі виданої йому довіреності.

Вбачається зі справи, що листом від 19.08.2020 відповідач повідомив позивача про те, що на вказаний транспортний засіб, який позивач мав намір перереєструвати на підставі довіреності на себе, накладено арешт.

З наявноїу справідовіреності від18.08.2010вбачається,що власниктранспортного засобу Mitsubishi Galant, 1994 р.в. номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правом експлуатації та розпорядження даним ТЗ строком до 18.08.2020.

На підставі довіреності від 26.02.2017 ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 правом експлуатації та розпорядження даним ТЗ строком до 18.08.2020.

У справі наявна постанова Головного державного виконавця Овідіопольського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області від 14.03.2017, якою припинено чинність арешту боржника ОСОБА_2 , скасовано арешт, накладений постановою на автомобіль Mitsubishi Galant, 1994 р.в. номерний знак НОМЕР_1 .

Отже, позивач звернувся до відповідача про перереєстрацію на себе транспортного засобу в останній день строку дії довіреності, якою власником ТЗ було уповноважено позивача на розпорядження автомобілем. У зв`язку з відмовою в цей день у перереєстрації, позивачем було втрачено відповідне право.

З викладеного слідує, що спірні правовідносини пов`язані з правом володіння, користування та розпорядження майном, оскільки ініційований позивачем ОСОБА_1 спір з приводу поновлення строку для державної реєстрації транспортного засобу має цивільно-правову природу, так як спрямований на відновлення та зміну цивільних прав щодо вказаного транспортного засобу, який станом на час звернення позивача до сервісного центру зареєстрований за третьою особою.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду про відмову у відкритті провадження є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 19.04.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева