Рішення

від 16.04.2024 по справі 750/1794/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/1794/24

Провадження № 2/750/791/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді - Маринченко О.А.,

секретар судового засідання Шилова Ж.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Житлоінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Банай» про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу квартири,

в с т а н о в и в :

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 з використанням засобів поштового зв`язку звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Житлоінвест», в якому просить зобов`язати відповідача на підставі попереднього договору № 21-1014-ЛД укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 12 січня 2021 року між Приватним підприємством «Житлоінвест» та позивачем було укладено попередній договір № 21-1014-ЛД про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець зобов?язався укласти договір купівлі-продажу за умови введення будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, а покупець - оплатити однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,1 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими об?єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями по АДРЕСА_3 в порядку та на умовах, передбачених попереднім договором та основним договором. Відповідно до умов попереднього договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти в сумі 234270 грн. 24 жовтня 2022 року позивач також за власний кошт придбав газовий котел DemirDokum Demrad Atron H-24, вартістю 16500 грн., хоча за попередньою домовленістю з відповідачем котел мав бути придбаний та встановлений за кошти відповідача, оскільки його вартість вже входить у вартість квартири. Також, у подальшому позивачем було додатково перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 189400 грн., 101000 грн. та 35610 грн. 26 червня 2023 року позивач отримав доступ до квартири та почав ремонтні роботи, оскільки відповідач завірив позивача в тому, що незабаром буде укладено основний договір купівлі-продажу квартири. Крім того, 26 червня 2023 року позивач сплатив відповідачу 29150 грн. за отримання у власність нежитлового підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, позивач перерахував на рахунок відповідача 605930 грн., чим повністю виконав умови попереднього договору. 23 серпня 2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою укласти договір купівлі-продажу квартири. Однак, позивача повідомлено про те, що він розповсюджує неправдиву інформацію щодо діяльності відповідача в засобах масової інформації, чим підприємству нанесено непоправну шкоду діловій репутації та значні фінансові збитки. Позивач надсилав відповідачу повторне звернення та претензію виконати умови попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, проте йому повідомлено, що будь-які договірні відносини між ними відсутні і попередній договір є нікчемним та не породжує жодних прав та обов?язків, оскільки сторонами не було додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення такого договору. Оскільки Закон України «Про гарантування речових прав на об?єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» набув чинності 10 жовтня 2022 року, а тому дія цього закону розповсюджується на правовідносини, які виникають після набрання чинності цього закону. Позивач же уклав попередній договір 12 січня 2021 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що вимоги позивача не відповідають чинному законодавству України та фактичним обставинам справи. Так, 12 січня 2021 року між Приватним підприємством «Житлоінвест» та ОСОБА_1 було підписано попередній договір № 21-1014-ЛД про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого в строк до 31 грудня 2021 року продавець зобов?язався укласти договір купівлі-продажу, за умови введення будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, а покупець зобов?язався оплатити однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,1 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими об?єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями по АДРЕСА_3 , в порядку та на умовах, передбачених договорами. Перед підписанням попереднього договору, в якому викладено майбутні наміри, сторони були ознайомлені з правовими наслідками недодержання при вчиненні правочину вимог закону та усвідомлювали природу такого правочину. Також, сторони були ознайомлені зі змістом статей 526, 635 Цивільного кодексу України. На підтвердження намірів сторін покупець зобов?язався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця суму в розмірі 234270 грн., що є еквівалентом 8307,45 умовних одиниць до 13 січня 2021 року, а решту коштів - 236325 грн., що є еквівалентом 8380,32 умовних одиниць, сплатити при вводі будинку в експлуатацію. Крім того, укладення основного договору купівлі-продажу обумовлюється сторонами настанням сукупності таких обставин: завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку, підписанням Декларації про готовність об?єкту до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на квартиру в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень; після повного розрахунку покупця на умовах договору. При цьому, зобов?язання, встановлені попереднім договором, припиняються, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором. Пунктом 11 попереднього договору передбачено, що у випадку відмови (ухилення) покупця від купівлі квартири у строк, визначений цим договором, або недотримання умов договору, продавець повертає протягом 90 днів фактично перераховані кошти, але не раніше реалізації даної квартири іншій особі, за винятком 25% від сплаченої суми. Після підписання попереднього договору 12 січня 2021 року ОСОБА_1 було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000016 на загальну суму вартості об?єкта нерухомості 470595 грн. згідно з попереднім договором. 12 січня 2021 року ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» грошові кошти у розмірі 234270 грн. У подальшому, 23 грудня 2022 року, багатоквартирний житловий будинок з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 було введено в експлуатацію, про що видано сертифікат № ЧГ122221221432, а позивач отримав експлікацію приміщень квартири АДРЕСА_2 , якою було підраховано та уточнено фактичну площу квартири, що становить 41,6 кв.м. Враховуючи факт введення будинку в експлуатацію у покупця виникає зобов?язання перед продавцем щодо сплати решти коштів за квартиру - 236325 грн., що є еквівалентом 8380,32 умовних одиниць, відповідно до вимог попереднього договору. Однак, 23 грудня 2022 року позивач порушив взяті на себе зобов?язання за попереднім договором та ухилився від сплати решти грошових коштів за квартиру. При цьому, протягом наступних декількох місяців жодних заяв від покупця не надходило, причини порушення взятих на себе зобов?язань за попереднім договором позивач продавцю не пояснив. При порушенні покупцем умов договору продавець має право розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку. Таким чином, зобов?язання сторін за попереднім договором припинені внаслідок пропущення строку укладення основного договору з вини покупця. Після припинення зобов?язань сторін у грудні 2022 року рахунки позивачу на виконання попереднього договору № 21-1014-ЛД не виставлялись, а грошові кошти на рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» перераховувались позивачем самовільно без наявних на те правових підстав. Також, позивачу було запропоновано надати банківські реквізити для повернення помилково перерахованих коштів, однак позивач вказані заяви відповідача проігнорував.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що у попередньому договорі був вказаний строк для укладення основного договору - до 31 грудня 2021 року, який сплинув ще до введення багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 в експлуатацію. Введення даного будинку в експлуатацію відбулося 23 грудня 2022 року. Відповідно до пункту 25 попереднього договору він діє до моменту укладання основного договору. При порушенні покупцем умов договору продавець має право розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку. Про розірвання договору продавець повідомляє покупця письмово за 10 календарних днів до дати розірвання. Якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору сторонами не врегульовані виниклі розбіжності, договір вважається розірваним. Позивач жодних повідомлень про розірвання договору не отримував, а відповідачем не надано жодних доказів направлення позивачу такого письмового повідомлення. Відповідно строк у 10 днів з дня отримання такого повідомлення не почався, а договір не вважається розірваним. 02 травня 2023 року Приватним підприємством «Житлоінвест» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000223 за об?єкт нерухомості по АДРЕСА_3 . 26 червня 2023 року позивач додатково сплатив відповідачу 35610 грн. Позивач отримав доступ до квартири та почав ремонтні роботи, оскільки відповідач завірив позивача в тому, що незабаром буде укладено основний договір купівлі-продажу квартири. Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов?язання стосовно розрахунку за договором, сплативши на рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» грошові кошти в загальному розмірі 605930 грн.

Відповідач подав заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що твердження позивача стосовно строків укладення основного договору є хибними, оскільки положеннями пункту 7 попереднього договору передбачається, що укладання основного договору купівлі-продажу обумовлюється настанням сукупності таких обставин: завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку, підписанням декларації про готовність об`єкту до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на квартиру в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень; після повного розрахунку покупця на умовах договору. Можливість укладення основного договору фактично виникла лише після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку та здійснення державної реєстрації права власності на квартиру, що стало можливим після введення будинку в експлуатацію 23 грудня 2022 року. Разом з тим, у період з 31 грудня 2021 року до 23 грудня 2022 року жодних додаткових угод до попереднього договору не укладалося, заяв від позивача на адресу відповідача не надходило, що свідчить про усвідомлення сторонами обставин, що унеможливлювали на той час укладення основного договору в строк до 31 грудня 2021 року. За умовами попереднього договору на момент введення будинку в експлуатацію покупець має сплатити решту коштів за квартиру, однак позивач у встановлений строк цього не зробив, чим порушив взяті на себе зобов`язання та не пояснив відповідачу причини таких порушень. Враховуючи недотримання позивачем умов попереднього договору та, як наслідок, ухилення від укладання основного договору, продавець повертає протягом 90 днів фактично перераховані кошти, але не раніше реалізації даної квартири іншій особі, за винятком 25% від сплаченої суми, у зв`язку з чим зобов`язання сторін за договором слід вважати припиненими, а не розірваними в односторонньому позасудовому порядку. Також, на виконання попереднього договору після припинення зобов`язань сторін, рахунки позивачу не виписувалися, а грошові кошти на рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» перераховувалися позивачем самовільно, без наявних на те правових підстав. Крім того, позивач без дозволу продавця самовільно розпочав ремонтні роботи в квартирі. Таким чином, вчинення позивачем самовільних протиправних дій та ухилення від виконання своїх зобов`язань згідно з умовами попереднього договору призвело до припинення дії попереднього договору з вини покупця.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігові від 18 березня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі в справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Банай»; встановлено йому строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Банай» відзив на позов не подав.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Банай».

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача - Приватного підприємства «Житлоінвест» у судовому засіданні вказав, що відповідач позов не визнає та просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Банай» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заслухавши доводи позивача, представника позивача, представника відповідача - Приватного підприємства «Житлоінвест» та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 січня 2021 року між Приватним підприємством «Житлоінвест» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було підписано попередній договір № 21-1014-ЛД про укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого в строк до 31 грудня 2021 року продавець зобов?язується укласти договір купівлі-продажу (основний договір), за умови введення будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, а покупець зобов?язується оплатити: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 41,1 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими об?єктами соціальної інфраструктури, господарськими приміщеннями по АДРЕСА_3 , в порядку та на умовах, передбачених цим та основним договором. Технічна специфікація квартири наведена в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

У пункті 2 попереднього договору сторони вказали, що договір купівлі-продажуквартири (основнийдоговір)має бутинотаріально посвідчений. Вартість квартиривизначається намомент укладаннядоговору прикурсі НБУ(28 гривень 20копійок)станом на12січня 2021року заодну умовнуодиницю істановить 16687,77.3аумовну одиницюприймається доларСША. Ціна продажув національнійвалюті надату заключеннядоговору зурахуванням умовпункту 2.2.становить -470595(чотиристасімдесят тисячп?ятсот дев`яностоп?ять гривень),без ПДВ. У випадку зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ (пункт 2.2. договору), сума, що підлягає сплаті продавцю за цим договором, підлягає перерахунку пропорційно до зміни курсу станом на день здійснення розрахунку. При цьому вартість не може бути нижчою 470595 грн.

Відповідно до пункту 3 попереднього договору на підтвердження намірів сторін покупець зобов?язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця суму в розмірі 234270 гривень, що є еквівалентом 8307,45 умовних одиниць до 13 січня 2021 року; а решту коштів 236325 гривень, що є еквівалентом 8380,32 умовних одиниць, сплатити при вводі будинку в експлуатацію. Ціна договору є динамічною.

У пункті 7 попереднього договору сторони зазначили, що укладання основного договору купівлі-продажу обумовлюється сторонами настанням сукупності таких обставин: завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку, підписанням Декларації про готовність об?єкту до експлуатації; здійснення державної реєстрації права власності на квартиру в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень; після повного розрахунку покупця на умовах договору.

Згідно з пунктом 10 попереднього договору зобов?язання, встановлені попереднім договором, припиняються, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.

Відповідно до пункту 20 попереднього договору термін передачі квартири у власність покупця, що передбачений пунктом 1 цього договору подовжується при неможливості, по причинам незалежним від продавця, виконання технічних умов.

12 січня 2021 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» грошові кошти в сумі 234270 грн., про що свідчить копія квитанції № 53695132 (а.с. 19).

23 грудня 2022 року багатоквартирний житловий будинок з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 було введено в експлуатацію, про що видано сертифікат № ЧГ122221221432 (а.с. 72-73).

Також, 11 квітня 2023 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Житлоінвест» грошові кошти в сумі 189400 грн., 12 квітня 2023 року 101000 грн., 26 червня 2023 року - 35610 грн. та 29150 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 20, 21, 27, 28).

Позивач звертався до Приватного підприємства «Житлоінвест» із заявами, зверненнями, претензією, в яких просив виконати умови попереднього договору № 21-1014-ЛДпро укладеннядоговору купівлі-продажуквартири від12січня 2021року та укласти основний договір купівлі-продажу квартири (а.с. 24-25, 30, 32-33).

У листі від 11 січня 2024 року № 2 Приватне підприємство «Житлоінвест» повідомило позивача, що попередній договір № 21-1014-ЛД про укладення договору купівлі-продажу квартири від 12 січня 2021 року є нікчемним, оскільки сторонами не додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, та не породжує жодних прав та обов`язків сторін. Договірні відносини між сторанами відсутні. Крім того, Приватне підприємство«Житлоінвест» просило надати реквізити для повернення помилково перерахованих коштів та письмову заяву на їх повернення (а.с. 37).

Договір-купівлі продажу вказаної вище квартири (основний договір) між позивачем та Приватним підприємством«Житлоінвест» укладений не був.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 березня 2024 року слідує, що з 27 лютого 2024 року власником квартири АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Банай» (а.с. 117-118).

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ізчастиною першоюстаттті 16Цивільного кодексуУкраїни кожнаособа маєправо звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою, другою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дочастини першоїстатті 635Цивільного кодексуУкраїни попереднімє договір,сторони якогозобов`язуються протягомпевного строку(упевний термін)укласти договірв майбутньому(основнийдоговір)на умовах,встановлених попереднімдоговором. Закономможе бутивстановлено обмеженнящодо строку(терміну),в якиймає бутиукладений основнийдоговір напідставі попередньогодоговору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Згідно із абзацом четвертим частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі .

Відповідно дочастини першоїстатті 638 Цивільногокодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У частині третій статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Положення статті 657 Цивільного кодексу України встановлюють, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Таким чином, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, як і основний, має укладатися в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому, частина перша статті 220 Цивільного кодексу України містить положення про те, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ізчастиною другоюстатті 215Цивільного кодексуУкраїни недійснимє правочин,якщо йогонедійсність встановленазаконом (нікчемнийправочин).У цьомуразі визнаннятакого правочинунедійсним судомне вимагається.

Нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року в справі № 359/12165/14-ц, від 28 вересня 2022 року в справі № 530/1995/18).

Таким чином, підписаний сторонами 12 січня 2021 року попередній договір є нікчемним, оскільки він підлягав нотаріальному посвідченню, чого сторонами дотримано не було. Цей договір не створює юридичних наслідків, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав для сторін такого договору.

Крім того, суд враховує, що на час розгляду справи судом власником квартири АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Банай», а не Приватне підприємство «Житлоінвест».

За вказаних обставин, вимоги позивача про зобов`язання Приватного підприємства «Житлоінвест» укласти з ним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , не грунтуються на вимогах законодавства, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Також,частинами дев`ятою,десятою статті158ЦПК Українипередбачено,що увипадку залишенняпозову безрозгляду,закриття провадженняу справіабо увипадку ухваленнярішення щодоповної відмовиу задоволенніпозову суду відповідномусудовому рішеннізазначає проскасування заходівзабезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно із статтею 141 ЦПК України судові витрати у справі необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 158, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Житлоінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Банай» про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу квартири відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2024 року, у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Банай».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Приватне підприємство «Житлоінвест», місцезнаходження: вул. Мстиславська, 9, офіс 210, м. Чернігів; ідентифікаційний код 36430901.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Банай» місцезнаходження: вул. Попова, 10-а, м. Чернігів; ідентифікаційний код 30648058.

Повний текст рішення складено 19.04.2024.

Суддя