Ухвала

від 18.04.2024 по справі 454/4793/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/4793/21 Головуючий у 1 інстанції Струс Т. В.

Провадження № 22-ц/811/3313/23 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.

УХВАЛА

18 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання - Марко О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року (повний текст рішення складено 16 жовтня 2023 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про встановлення нікчемності кредитного правочину,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»), товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») в якому просила:

- визнати недійсним (нікчемним) кредитний договір № 233840643 від 07 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»;

- зобов`язати ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» спростувати недостовірну інформацію стосовно кредитного договору № 233840643 від 07 серпня 2021 року шляхом внесення змін до інформації, що міститься в Українському бюро кредитних історій у кредитній справі ОСОБА_1 про недійсність договору.

Позов мотивований тим, що 06 серпня 2021 року невідома особа з її картки «ПриватБанк» вчинила крадіжку в сумі 30000 грн, з приводу чого нею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також позивач виявила укладення від її імені договору з мікрокредитування. Зазначає, що жодної електронної заяви на отримання онлайн кредиту не оформляла, не ставила ні електронного, ні жодного іншого підпису. У вересні 2021 року позивач отримала вимогу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 17496 грн. В подальшому аналогічна вимога надійшла від ТОВ «Таліон Плюс», якому відступлено право вимоги. Оскільки позивачка кредитів не брала, вона звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190, частиною другою статті 358 КК України за фактом оформлення на неї вищевказаного договору. Із листами про те, що вона не брала кредиту позивачка зверталася як у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і у ТОВ «Таліон Плюс». Із відповіді отриманої від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивач, зокрема, дізналася, що кредитний договір укладено 07 серпня 2021 року о 05.34 год. на суму 12000 грн. Зазначає, що вказаного дня вона була вдома разом з чоловіком та сином та пригадує, що в ті дні «зависав» її телефон. Також стверджує, що номером 0957623819 вона ніколи не користувалася.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 28 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог щодо спростування недостовірної інформації, залишено без розгляду.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про встановлення нікчемності кредитного правочину відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що спірний договір вона не укладала.

Рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 , подавши в листопаді 2023 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року та ухвали нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував того, що позивачка спірного договору, в тому числі в електронній формі, не укладала, такий укладено від її імені третіми особами, які і заволоділи коштами за цим договором. У цьому зв`язку вказує, що не користується номером мобільного телефону, а також електронної поштою, за допомогою яких укладено спірний договір. Також на її ім`я не відкрито картковий рахунок, на який були перераховані кошти за спірним договором. Така інформація, щодо осіб, які користуються такими, мала бути з`ясована судом першої інстанції, проте цього не було зроблено. Цих обставин і не доведено відповідачем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є саме його процесуальним обов`язком, згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22. Відтак, просить з`ясувати цю інформацію суд апеляційної інстанції.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

11 березня 2024 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Крім того, 11 березня 2024 року зареєстровано заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, в якій міститься прохання стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на її користь понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн згідно платіжної квитанції від 22 грудня 2021 року. Що ж стосується стягнення витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 3500 грн, то просить такі не стягувати, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» задовольнив вимоги позивача на стадії апеляційного розгляду справи, відтак, у стягненні таких не убачає потреби.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Зважаючи на вимоги частини другої статті 372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також на те, що рішення про виклик учасників справи в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання пояснень не приймалось, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які не з`явились.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частин першої та третьої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 та частини другої статті 256 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно із статтею 373 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши подану заяву вважає, що відмова позивача від позову не суперечить вимогам закону та не порушує права інших осіб, а тому приймає таку відмову та закриває провадження у справі.

Про наслідки прийняття судом відмови від позову, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України, представнику, як професійному адвокату, а відтак і позивачу, який довірив йому представництво своїх інтересів і в повноваженнях не обмежив, відомо та зрозуміло.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Зважаючи на викладене, а також на те, що позивач, усвідомлюючи наслідки такої своєї процесуальної дії, відмовився від позову, така відмова є добровільною та відповідає його волі, прийняття відмови від позову не порушує прав інших осіб, підстав для неприйняття такої відмови від позову судом апеляційної інстанції не встановлено, колегія суддів вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти та, відповідно, оскаржуване судове рішення і додаткове рішення слід визнати нечинним, а провадження у справі закрити.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, в якій міститься прохання стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на її користь понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн згідно платіжної квитанції від 22 грудня 2021 року, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги цієї заяви відповідачем задоволено добровільно. 11 квітня 2024 року зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бордюка Михайла Йосиповича, в якій міститься прохання не розглядати заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» сплатили у добровільному порядку позивачу кошти в розмірі 3500 грн. Дані обставини ствердило і товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» у заяві від 09 квітня 2024 року за вих. № БН, яка зареєстрована в суді апеляційної інстанції 12 квітня 2024 року, долучивши до заяви платіжну інструкцію від 09 квітня 2024 року № 740. А відтак, підстави дл я розгляду такої заяви судом апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 206, 255, 373, пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про встановлення нікчемності кредитного правочину.

Визнати нечинним рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2023 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про встановлення нікчемності кредитного правочину - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 19 квітня 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич