Постанова

від 12.04.2024 по справі 461/806/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/806/24 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 33/811/448/24 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної адвокатів - адвоката Завади Тараса Романовича, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Завади Тараса Романовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 150 відсотків вартості товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, що становить 306 513,21 гривень, в дохід держави.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1711/20900/23 від 12 грудня 2023 року конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 ) витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметами порушення митних правил, в сумі 21253,24 гривень

Стягнуто з ОСОБА_1 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.

Згідно постанови, 04 грудня 2023 року в зону митного контролю пункт пропуску "Рава-Руська-Хребенне" митного поста "Рава-Руеька" Львівської митниці в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером KA5060CE/AA8643XG з товаром: «Одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів, взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: дорожні пледи, фіранки, постільна та столова білизна, скатертини та ін», який переміщувався в митному режимі імпорт за попередньою митною декларацією типу ІМ EE №23UA209000821973U0.

Як підставу для переміщення товару, водієм фірми перевізника до митного контролю подано наступні документи:

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №114340 від 21 листопада 2023 року;

- рахунок-фактура N91-21/1/2023/UA від 21 листопада 2023 року;

- CARNET TIR №XN85501435.

Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером KA5060CE/AA8643XG на адресу ТОВ "ВІКТОР-ІНВЕСТ" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, нежитлове приміщення 27/5, код ЄДРПОУ 43982340) переміщується товар: «Одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів, взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: дорожні пледи, фіранки, постільна та столова білизна, скатертини та ін, вагою 16220 кг». Відправником та продавцем товару зазначена компанія «COMFORT Sp z о.о.( 21-480, Wola Okrzejskal, ul. Henryka Sienkiewicza 95, Polska), вартість переміщуваного товару становить 23756,82 долари США, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 866187,91 гривень.

У ході проведеної перевірки встановлено, що вказаний товар ввозиться в Україну в митному режимі імпорт відповідно до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №COM-VI-l від 07 листопада 2022 року, укладеного між компанією «COMFORT Sp z о.о.» в особі керівника Andrzej (Анджей) Oska (Оска) та ТОВ "ВІКТОР- ІНВЕСТ", а як підставу для його пропуску на митну територію України подано товаросупровідні документи (міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №114340 від 21 листопада 2023 року;-рахунок-фактура №1-21/1/2023/UA від 21 листопада 2023 року, виписані компанією «COMFORT Sp z о.о. та - CARNETTIR №XN85501435).

Під час здійснення митного контролю транспортного засобу із застосуванням скануючої системи, та під час проведення повного митного огляду переміщуваного вантажу встановлено, що у транспортному засобі переміщується незаявлений у товаросупровідних документах товар, а саме: вживані валізи в кількості 41 шт., вагою 160 кг; вживані тарілки керамічні в кількості 167 шт, вагою 76 кг; вживані стакани скляні в кількості 95 шт. вагою 20 кг; вживані чашки керамічні в кількості 9 3шт. вагою 30 кг; вживані дитячі іграшки різного найменування вагою 110 кг; вживані дитячі велосипеди в кількості 2 шт., вагою 25 кг;вживані дитячі самокати в кількості 7шт. вагою 18кг; накидка жіноча коротка з довгими рукавами чорного кольору без ознак використання торгової марки CHARLOTTO STIFFELL в кількості 35 шт. вагою 6,3 кг; сукня жіноча довга чорного кольору без ознак використання торгової марки CHARLOTTO STIFFELL в кількості 120 шт. вагою 120 кг; комбінезон чоловічий робочий синього кольору без ознак використання торгової марки PANOPLY в кількості 1шт. вагою 1,4кг; футболки чоловічі чорного кольору без ознак використання торгової марки LIVERGY в кількості 3 шт. вагою 0,7 кг; футболки чоловічі білого кольору без ознак використання торгової марки LIVERGY в кількості 3 шт. вагою 0,7 кг; сорочка чоловіча синього кольору у вертикальну смужку без ознак використання торгової марки DANIEL KOMEL в кількості 1 шт. вагою 0,7 кг; кросівки чоловічі без ознак використання різного кольору без маркування в кількості 17 пар вагою 9,3 кг.

Для з`ясування обставин переміщення через митний кордон України товару за попередньою митною декларацією типу їм EE №23UA209000821973U0, Львівською митницею 08 грудня 2023 року листом №7.4-4-28-06/14/32245, викликався керівник компанії «COMFORT Sp z о.о.» Andrzej (Анджей) Oska (Оска). Однак, у визначений час керівник вказаного підприємства до Львівської митниці не прибув та надіслав листа на Львівську митницю, в якому просить складати протокол про ПМП без його участі.

Враховуючи викладене, встановлено, що керівник компанії «COMFORT Sp z о.о.» ОСОБА_3 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів їх кількості, та вартості, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Оскільки керівник компанії «COMFORT Sp z о.о.» ОСОБА_3 ) протягом року притягався до відповідальності за аналогічне правопорушення, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Завада Т.Р., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу зазначеного правопорушення, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2024 року, оскільки копію постанови він не отримав, про результат розгляду справи дізнався 8 березня 2024 року коли адвокат Голянська Ю.А ознайомилася із матеріалами справи.

Наголошує, що судом не надано жодної оцінки суб`єктивної сторони складу правопорушення.

Повідомляє, що митниці було надано попередню митну декларацію на підставі якої не нараховуються митні платежу, а така подається для перетину кордону та доставки товарів до митного органу для здійснення митного оформлення.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази випуску товарів після пред`явлення їх митному органу, оскільки такі були тимчасово вилучені митницею на підставі статті 511 МК України, про що зроблено відповідний запис у протоколі, а також відсутні докази надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред`явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Окрім цього, митне оформлення товару здійснюється в митному органі призначення, а декларант вправі змінювати відповідні відомості до звичайної митної декларації, оскільки на підставі попередньої митної декларації у особи не виникає обов`язку щодо сплати митних платежів.

Відтак, у даному випадку в діях ОСОБА_4 відсутній склад порушення митних правил, оскільки відповідальність особи виключається в силу вимог ч. 7 ст. 259 МК України.

Повідомляє, що особі нічого невідомого щодо того, яким чином відповідний товар був виявлений у транспортному засобі, оскільки ОСОБА_5 не перебував на кордоні і не був присутнім під час того, коли такий товар було виявлено. Докази підробки, незаконності отримання товаросупровідних документів, поданих до митного контролю в Україні відсутні, адже вказані документи недійсними у встановленому законом порядку не визнавались.

Наголошує, що Львівською митницею було порушено право на захист ОСОБА_4 , оскільки направлено йому лист українською мовою, якою він не володіє.

12 квітня 2024 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) в судове засідання апеляційного суду не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Завади Т.Р., який підтримав заяву особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку представника Львівської митниці, який не заперечував проти розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ).

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. на заперечення аргументів поданої апеляційної скарги, виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Диспозиція ч.1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Частиною 2 вказаної статті передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого цією статтею або статтею 482 цього Кодексу.

За змістом даної норми переміщення предметів із приховуванням від митного контролю може здійснюватись, в тому числі, шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, які містять неправдиві дані щодо найменування товарів, їх кількості та вартості.

Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, інвойс, дозвіл відповідних державних органів, тощо.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) до відповідальності за порушення митних правил дотримано в повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції адвокат Завада Т.Р. повідомив, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) задекларував товар на загальну суму 23756,82 дол. США, під час завантаження товару не був присутній, окрім того йому не було відомо про наявність не задекларованого товару та походження даного товару. Наголосив, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) не заперечує проти його конфіскації та просить не накладати на нього стягнення у вигляді штрафу.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами:

- протоколом про порушення митних правил №1711/20900/23 від 12 грудня 2023 року (а.с. 1-5), з якого вбачається, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) повторно вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митним органам, як підставу для переміщення документи, що містять неправдиві дані щодо найменування, кількості та вартості товару;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №114340 від 21 листопада 2023 року (а.с. 7), з якої вбачається, що відправником є компанія «COMFORT Sp z о.о.( 21-480, Wola Okrzejskal, ul. Henryka Sienkiewicza 95, Polska);

- рахунок-фактурою N91-21/1/2023/UA від 21 листопада 2023 року (а.с. 8), з якого встановлено, що вага переміщуваного товару 16160 кг, вартість 23756,82 дол. США;

- CARNET TIR №XN85501435 (а.с. 6);

- актом про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 9), з якого вбачається, що було виявлено товар, а саме: вживані валізи 41 шт., вживані тарілки керамічні 167 шт., вживані стакани склянні 93 шт., вживані дитячі іграшки 110 кг та інше;

- висновком СЛЕД Держмитслужби №142000-3301-0015(а.с. 29-33), відповідно до якого вартість вилученого товару 155205,54 грн.

- фото таблицею (а.с.15-20), на якій зображено вилучені товари.

Разом із тим, місцевим судом належним чином не враховано, вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, та іншими особами

Згідно зі ст.151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У п. 2.2 Рішення від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 Конституційний Суд України, розглядаючи питання притягнення осіб до адмінвідповідальності, зазначив, що: - «адмінвідповідальність в Україні та процедура притягнення до адмінвідповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні» (перше речення абз.1 п.п.4.1 п.4 мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 р. № 23-рп/2010);

«суспільна користь адмінстягнень за адмінправопорушення полягає не в поповненні державного бюджету, а в забезпеченні конституційного правопорядку, безпеки суспільства та прав і свобод кожної особи» (перше речення абз.1 п.п.2.5 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21.07.2021 р. № 3-р(II)/2021).

В п.3 цього Рішення, Конституційний Суд України вказав, що за ч. 2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2.11.2004 р. № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності в контексті вирішення питання конституційності ст. 69 КК України у справі про призначення судом більш м`якого покарання, зазначив таке:

- «Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим. Про це свідчить п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України відповідно до якого суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину» (абз.7 та 8 п.п.4.2 п.4 мотивувальної частини);

- «встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності» (абз.6 п.5 мотивувальної частини).

В ч. 2 та 3 п.4.3 Рішення Конституційний Суд України вкотре наголосив, що в законодавчому внормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов`язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності.

Таким чином, установлення в актах публічного законодавства абсолютно визначених та (або) безальтернативних санкцій має збалансовано поєднуватись із наданням суб`єкту накладення адмінстягнення або кримінального покарання дискреції в питанні визначення виду та розміру стягнення або покарання з урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

З огляду на наведені у рішенні Конституційного Суду України висновки, апеляційний суд вважає доречним ґрунтовно розглянути доводи правопорушника про врахування принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення, потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Аналіз доказів і встановлених фактичних обставин справи (мотиви вчиненого правопорушення; асортимент, кількість і вартість незаконно переміщуваного товару та відомостей про особу винного) свідчать про те, що діями ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) значної шкоди не завдано.

З огляду на зазначені обставини та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування штрафу і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ч. 2 ст.483 МК України як безальтернативне стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Отже, вчинені ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) дії є малозначними, а накладення на нього стягнення не відповідатиме суспільній шкідливості вчиненого.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Судом враховано, що вчинене ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) адміністративне правопорушення не спричинило шкоди інтересам держави, а тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) від сплати штрафу і обмежитись відносно нього усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП та конфіскацією товару вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.

Керуючись ст.22, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Завади Тараса Романовича задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 483 МК України змінити.

На підставі ст. 22 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 ) усне зауваження та конфіскувати товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1711/20900/23 від 12 грудня 2023 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя ПартикаІ.В.