Рішення

від 15.04.2024 по справі 521/19947/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/19947/23

Провадження № 2/521/808/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просила суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ» на користь неї матеріальну шкоду, заподіяну майну в сумі 20815,07грн., та моральну шкоду в сумі 10000грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вона є власницею житлової квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира розташована на п`ятому (останньому) поверсі багатоквартирного будинку. Майже відразу після придбання квартири позивач виявила, що дах багатоквартирного будинку в тій частині, що розташований над належною її квартирою, протікає через його пошкодження чи знос. Це має суттєвий характер і з часом ставало все гірше, що в значній мірі створювало перешкоди позивачу в користуванні її майном. Управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 є Житлово-будівельного кооператив «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ». Наприкінці літа 2022 року позивач в усній формі звернулася до відповідача з вимогою провести обстеження даху будинку, зробити відповідний акт та відремонтувати дах над належною їй квартирою, однак усі її прохання було проігноровано, а щодо проведення ремонту вона отримала відмову, причиною стало відсутність коштів на вказані ремонтні роботи у відповідача. Тобто відповідач відмовився провести огляд та скласти відповідний акт, проте він добре був обізнаний про стан даху будинку. Позивач вирішила не чекати коли з`являться кошти та відремонтувати дах за власний кошт, у зв`язку з чим 28.08.2022р. у її присутності підрядником ФОП ОСОБА_2 було здійснено акт огляду даху та складено акт обстеження, в якому зазначені наступні пошкодження: пошкоджено утеплення вентиляційних шахт у місцях примикання до даху; руберойд місцями порваний та вкритий пухирями; близько 70% покрівлі руберойду мають пошкодження верхнього шару, що призводить до накопичення води та снігу у нерівностях покриття; є протікання з даху у квартиру. 02.09.2022р. позивач уклала з ФОП ОСОБА_2 договір на виконання покрівельних робіт на суму 8300грн. Відповідно до п.1 договору матеріали на виконання робіт закуповуються замовником. Позивач придбала за власні кошти необхідні матеріали на суму 11690,39грн., 399,99грн. та 424,68грн., таким чином загальна сума витрат за проведення ремонту становить 20815,07грн. Після виконання робіт позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою, в якій просила відшкодувати витрати на ремонт даху над її квартирою в сумі 20815,07грн. в рахунок оплати за УББ з 01.01.2022р., однак відповіді не отримала, лише усно їй відмовили в задоволенні заяви посилаючись на те, що її квартира і так є найменшою за плануванням, тобто вона сплачує УББ найменше за інших. Більш того, 22.06.2023р. позивач отримала досудове повідомлення про заборгованість по сплаті послу УББ в розмірі 3550,47грн. Позивач зазначала, що внаслідок бездіяльності відповідача вона змушена самостійно відновлювати майно, що належить до спільного майна власників багатоквартирного будинку, внаслідок чого зазнала реальних збитків в сумі 20815,07грн. Саме бездіяльністю відповідача позивачу завдано і моральної шкоди, яка виразилася в тому, що вона є інвалідом 2-ї групи за загальним захворюванням, змушена бігати до відповідача та просити про проведення цього такого життєво необхідного для стану її здоров`я та життя ремонту, принижуватися та нервувати, самостійно шукати підрядників для проведення ремонту, закуповувати матеріали, хвилюватися за якість ремонту і врешті-решт виділити одноразово немалу суму грошей. Все це призвело до хвилювань, нервувань та страждань, що негативно вплинуло на стан її здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінила в 10000грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Каланжов В.М. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Радулов В.В. заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на відсутність доказів, а саме: позивач повинна була звернутися до відповідача і представником відповідача повинен був бути складений акт, виявити причину і потім вирішувати питання ремонту, якщо дійсно буде підтверджено факт пошкодження покрівлі, однак позивач на власний розсуд вирішила здійснити взаємостосунки на предмет можливого ремонту. Крім того, позивач не є членом кооперативу та відповідно до п.4.5 Статуту її вимоги, що стосуються прав, які розповсюджуються безпосередньо на членів кооперативу, крім обов`язків сплачувати необхідні платежі, не мають юридичного значення. Також зазначав, що протоколом засідання правління ЖБК від 11.10.2004р. було затверджено максимальну суму компенсації членам кооперативу ремонту покрівлі в розмірі 2000грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлової квартири АДРЕСА_3 , житловою площею 30.5кв.м., загальною площею 49.4кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 20.09.2021р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Теревніковою Л.М.

Вказана квартира розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, про що свідчить копія технічного паспорту, виданого 25.05.2006р. КП «ОМБТІ та РОН».

Сторонами не заперечується, що управителем будинку АДРЕСА_2 є Житлово-будівельного кооператив «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ».

28.08.2022р. у присутності позивача підрядником ФОП ОСОБА_2 було здійснено акт огляду даху та складено акт обстеження, в якому зазначені наступні пошкодження: пошкоджено утеплення вентиляційних шахт у місцях примикання до даху; руберойд місцями порваний та вкритий пухирями; близько 70% покрівлі руберойду мають пошкодження верхнього шару, що призводить до накопичення води та снігу у нерівностях покриття; є протікання з даху у квартиру. Дах потребує ремонту.

02.09.2022р. позивач уклала з ФОП ОСОБА_2 договір на виконання покрівельних робіт загальною площею 75кв.м. на суму 8300грн. Відповідно до п.1 договору матеріали на виконання робіт закуповуються замовником.

Позивач придбала за власні кошти будівельні матеріали на суму 11690,39грн., 399,99грн. та 424,68грн., що підтверджується рахунком-фактурою № РБ_0017475 від 02.09.2022р., видатковою накладною №РБ-0004124 від 02.09.2022р. та квитанціями від 02.09.2022р., та від 05.09.2022р.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 06.09.2022р., складеним та підписаним ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , роботи, передбачені договором на виконання робіт від 02.09.2022р., виконавцем виконані та прийняті замовником. Загальна вартість виконаних робіт складає 8300грн.

Після виконання робіт позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою, яку направила засобами поштового зв`язку, в якій просила відшкодувати витрати на ремонт даху над її квартирою в сумі 20815,07грн. в рахунок оплати за УББ з 01.01.2022р., до якої додала копію рахунку-фактури від 02.09.2022р., копії квитанцій, копії видаткової накладної від 02.09.2022р., копію договору на виконання робіт від 02.09.2022р. та копію акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач вказані документи не отримав та вони повернулися до позивача з відміткою поштового відділенні «за закінченням строку зберігання», про що свідчить конверт, який є в матеріалах справи.

Порядок надання послуг управителем, укладання з ним договорів регулюєтьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги»та Постановою Кабміну від 05.09.2018 р. № 712 "Про затвердження Правил надання послуги управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги управління багатоквартирним будинком" (далі - Постанова № 712).

Відповідно до п.п.12, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно доп.1ч.4,п.п.4-6,8ч.2ст.8Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» управительбагатоквартирного будинкузобов`язаний забезпечуватиналежне утриманняспільного майнабагатоквартирного будинкута прибудинковоїтериторії відповіднодо нормативнихвимог ідоговору пронадання послугз управліннябагатоквартирним будинком,від власногоімені укладатиз підрядникаминеобхідні договорипро виконанняокремих робітта послуг виконавецькомунальної послугизобов`язаний своєчаснопроводити підготовкуоб`єктів житлово-комунальногогосподарства доексплуатації восінньо-зимовийперіод; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; виконавець комунальної послуги зобов`язаний: своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг.

Згідно Постанови № 712, послуга з управління включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Поняття поточного та капітального ремонту визначено у Наказі Державного комітету України з питань ЖКГ від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій".

Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає систематичну та своєчасну підтримку експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. Якщо будівля загалом не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, що класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, що передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі) (пп. 2.4.).

Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, що передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв`язку з їхнім фізичним зносом та руйнуванням, покращення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта (пп. 2.5.).

Розділом 2 Правил № 76 від 17.05.2005 передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно доНаказу Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»до поточного ремонту віднесено:

Фасади будівель:

Простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням, у перемичках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають.

Ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відбиванням відсталої штукатурки.

Частковий ремонт або відновлення окремих місць облицювання фасадів будівель.

Просте фарбування фасадів будівель.

Укріплення грат та огорож на балконах будівель, ремонт штукатурки балконів.

Усунення дрібних несправностей на фасадах, не пов`язаних із заміною штукатурки або новим архітектурним оздобленням.

Ремонт ґанків та зонтів над входами.

Піскоструминне очищення фасадів та цоколів.

Очищення з подальшим фарбуванням фасадів, облицьованих цеглою.

Дахи та покрівлі:

Підсилення кроквяних ніг шляхом нашивання обрізків дощок з бокових сторін кроквяної ноги.

Установлення підкосів та підпірок в окремих місцях провисання даху з передачею навантаження на капітальні стіни.

Заміна кінців кроквяних ніг в окремих місцях протезами (пруткового та інших типів).

Заміна окремих ділянок підкроквяних брусів (мауерлатів).

Підсилення лат даху.

Установлення додаткових металевих скоб та болтів у місцях послаблення з`єднання кроквяних елементів.

Ремонт та заміна окремих дощок опалубки, лат у місцях розжолобків, карнизних спусків тощо.

Обробка дерев`яних конструкцій та їх деталей антисептичними та вогнезахисними сумішами.

Заміна окремих плиток в етернітовій, черепичній або шиферній покрівлі.

Часткове виправлення дранкової покрівлі в місцях протікання, ремонт тесової покрівлі та покрівлі з покрівельної стружки з частковою заміною трухлявих дощок.

Частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів.

Частковий ремонт настінних жолобів, карнизних звисів та водостічних труб.

Ремонт покриттів навколо димових та вентиляційних труб, брандмауерів, парапетів та інших виступних частин на даху.

Ремонт драбин, встановлених на дахах з м`яким покриттям або таких, що мають крутий схил.

Вибірковий ремонт металевої покрівлі.

Укріплення, дрібний ремонт парапетів, сталевих ґрат, огорожі, ремонт оголовків вентиляційних шахт, газоходів, каналізаційних стояків та інших виступних частин на даху.

Заміна або ремонт слухових вікон або спеціальних люків (виходів на дах) з виготовленням приставних сходів, драбин тощо, ремонт зовнішніх пожежних сходів.

Ремонт дверей та люків горищ, утеплення їх, улаштування запорів тощо.

Ремонт та скління слухових вікон та світлових ліхтарів з промащуванням фальців. Дрібний ремонт ліхтарів.

Фарбування сталевих покрівель, водостічних труб (або просмолювання рулонної покрівлі) з виправленням та промазуванням гребенів та фальців.

Заміна та ремонт сталевих патрубків з ковпаками для вентиляції горища.

Укріплення фальців та обтискання гребенів у сталевій покрівлі з промазуванням гребенів та свищів суриковою замазкою.

Ремонт та відновлення переходів на горищах через труби централізованого опалення та вентиляційні короби.

Заміна ковпаків на димових та вентиляційних трубах.

Ремонт водостічних лійок, труб, лотків, кілець, жолобчастої черепиці, а також покрівлі у місцях установлення антени, навколо труб та інших виступних частин на покрівлях.

Ремонт та забезпечення щільності примикання гідроізоляційного килиму до різних виступних конструкцій на покрівлях (парапетів, труб, вентиляційних камер тощо).

Улаштування водостічних лотків на дворовій частині малоповерхових будівель (при неможливості відновлення водостічних труб та лійок).

Ремонт проміжних вузлів дерев`яних форм.

До капітального ремонту віднесено:

Фасади будівель

Відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель.

Відновлення лицювальних плиток фасаду будівлі із заміною окремих плиток новими або обштукатурювання цих місць з подальшим фарбуванням під колір лицювальних плит.

Відновлення та переробка тяг карнизів, поясків, сандриків та інших виступних частин фасаду будівлі.

Суцільна заміна та встановлення водостічних труб, а також усіх зовнішніх металевих та цементних покриттів на виступних частинах фасаду будівлі.

Суцільне фарбування фасаду будівлі стійкими фарбами.

Заміна або улаштування нових Тратта огорож на дахах і балконах будівель.

Заміна або підсилення усіх несучих та захисних конструкцій балконів та еркерів.

Відновлення ліпнини та ліпних прикрас.

Зміна карнизних жолобів та перекриття покрівлі карнизів.

Відновлення старих або встановлення нових воріт.

Промивання поверхонь фасадів будівель, пофарбованих перхлорвініловими фарбами або облицьованих плитками, а також очищення від кіптяви, пилу цегляних або раніше пофарбованих олійною фарбою фасадів.

Заміна обличкування фасадів.

Улаштування теплоізоляції фасадів.

Дахи та покрівлі

Заміна кроквяних ніг, мауерлатів, кроквяних ферм або елементів ферм та лат під покрівлею.

Заміна дощок опалубки в місцях розжолобків та карнизних спусків.

Заміна старих конструкцій даху готовими залізобетонними елементами з покриттям толем, руберойдом та іншими покрівельними матеріалами.

Ремонт або заміна зношених металевих огорож на дахах.

Ремонт або заміна зношених пожежних сходів.

Улаштування нових лазів на дах, слухових вікон та перехідних містків до них.

Перебудова дерев`яного даху у зв`язку із заміною сталевої покрівлі іншими покрівельними матеріалами.

Ремонт м`якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами.

Перемурування димових та вентиляційних труб на даху.

Суцільна заміна старих настінних жолобів, спусків та покривів навколо димових труб та інших пристроїв, що виступають над покрівлею.

Ремонт та фарбування несучих конструкцій світлових ліхтарів.

Ремонт механічних та ручних пристроїв рам світлових ліхтарів.

Перевлаштування світлових ліхтарів з малої освітленості приміщення на велику.

Покриття м`якими покрівельними матеріалами сталевих покрівель аварійних будинків (без знімання листової сталі).

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства України, можливо дійти висновку, що ремонт покрівлі житлового будинку АДРЕСА_2 , відноситься до капітального ремонту.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що до обов`язків ЖБК «РОБІТНИК ТОРГІВЛІ» входить проведення поточного та капітального ремонту будинку.

Разом з тим,ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,ст. 382 Цивільного кодексу України,ст.5Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна: допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою. Співвласники зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку.

Проведення капітального ремонту будинку та його фінансування є обов`язком співвласників багатоквартирного будинку (власників квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку) з моменту набуття у власність квартир чи нежитлових приміщень шляхом приватизації, купівлі тощо.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогами проведення огляду, причин та результатів ушкоджень даху над належною їй квартирою.

Світлини, надані позивачем на підтвердження незадовільного стану покрівлі будинку, суд не бере до уваги, оскільки з їх змісту неможливо визначити, що вони стосуються саме покрівлі даху будинку, в якому розташована квартира позивача, та покрівля розташована саме над квартирою позивача.

Відповідно до вимог ст.ст.177,179 Житлового кодексу Української РСРгромадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до сантехнічного обладнання, користуватися будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій.

Приписами ст.1166Цивільного кодексуУкраїни передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписівст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно достатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. ст.322,323 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

Згідно з ч. 3ст. 156 Житлового кодексу Українивласник квартири та члени його сім`ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Враховуючи викладені положення діючого законодавства саме на власника покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку із використанням належного йому майна, як самим власником так і членами його родини.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно з вимогамистатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 1192 ЦК Українивизначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до яких: якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме відповідач є заподіювачем шкоди (постанова Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16).

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Аналізуючи приписи наведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини у межах пред`явленого позову, суд констатує, що у разі залиття квартири позивач (власник квартири) зобов`язаний належним чином зафіксувати факт залиття квартири та підтвердити фактичний розмір понесених збитків чи заподіяної моральної шкоди.

Разом з тим, матеріали не містять доказів того, що квартира, належна позивачеві, оглядалася балансоутримувачем та складався акт відповідної форми, яким здійснюється фіксація факту залиття квартири.

Згідно п. 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю,- шляхом відшкодування збитків.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи та усних поясненнях, суд зазначає, що у п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року (заява №63566/00) «Пронін проти України» (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року) зазначено, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цих Кодексом.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що стороною позивача не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та настанням негативних наслідків для позивача, зокрема, понесення витрат на ремонт покрівлі, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про відшкодування матеріальної шкоди і витрат на її встановлення.

Враховуючи пояснення позивача щодо моральної шкоди, суд приходить до висновку про відмову і в задоволенні позовних вимог, щодо моральної шкоди, оскільки така вимога є похідною, а також з огляду на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів того, що позивач отримав моральну шкоду в розмірі заявлених позовних вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданого позову.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України.

За таких обставин, суд проаналізувавши вищевикладене, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні даного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.1,5,7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ст.ст.22, 23, 1166,1167Цивільного кодексу України, ст.76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «РОБІТНИК ДЕРЖТОРГІВЛІ»про відшкодуванняморальної таматеріальної шкоди залишити без задоволення.

Рішеннясуду можебути оскарженодо Одеськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 19 квітня 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН