Рішення

від 08.04.2024 по справі 173/3600/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/3600/23

Провадження №2/173/263/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради і Першої Кам`янської державної нотаріальної контори про встановлення фактів, що мають юридичне значення і визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 року до суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з позовом про встановлення факту родинних відносин, до відповідачів Верхньодніпровської об`єднаної територіальної громади в особі Верхньодніпровської міської ради і Першої Кам`янської державної нотаріальної контори.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.12.2023 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 19.02.2024 року.

19.02.2024 року розгляд справи відкладний на 03.04.2024 року, в зв`язку з задоволенням клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

04.03.2024 року позивачкою подана заява про зміну підстав позову, яка прийнята ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року

03.04.2024 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засідання на 03.04.2024 року.

03.04.2024 року в судовому засіданні оголошена перерва до 08.04.2024 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

Згідно заявлених позовних вимог за заявою про зміну предмету позову позивач просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши їх донькою і матір`ю. Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сері ІІІ-ДП № 124496, розміром 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1221082200:01:038:0090) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Бородаївська сільська рада Кам`янського району Дніпропетровської області, виданого на ім`я ОСОБА_3 (пай №90) Верхньодніпровською районною державною адміністрацією 24.12.2002 року та визначити їй додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю в два місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати , ОСОБА_2 .

Після смерті матері відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі і на земельну ділянку розміром 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1221082200:01:038:0090) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Верхньодніпровської місткої ради ( раніше Бородаївської сільської рада) Кам`янського району Дніпропетровської області.

Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , немає.

Вона звернулася до Першої Кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але постановою державного нотаріуса від 18.01.2022 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона не надає документів, які підтверджують факт родинних відносин та про фактичне прийняття спадщини. Крім того йому їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та разом із спадкодавцем зареєстрованою не була, а також у наданому Державному акті про право власності на земельну ділянку, зазначено, що він. виданий на ім`я ОСОБА_3 , а не на ім`я померлої ОСОБА_2 , що й стало підставою звернення до суду

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення фактично викладені в позовній заяві. Також пояснила, що в 2021 році померла її мати ОСОБА_2 . Вона проживала разом з матір`ю та доглядала її, оскільки протягом 4-х років її мати була лежачою. Смерть матері була тяжкою втратою для неї. Крім того в неї також виникли проблеми зі здоров`ям, захворювання серця, і вона змушена була лікуватись. Також хворів чоловік, потім був КОВІД і вона не змогла вчинено звернутись до нотаріуса, а коли подала заяву то виявилось, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Крім того нотаріусом встановлені невідповідності у її свідоцтві про народження, тому виникла необхідність у встановлені факту родинних відносин. Також у державному акті про право власності не землю її матері неправильно записане власне ім`я її матері. Всі зазначені обставини мали наслідок, що нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті її матері. Вона була єдиною дитиною у матері, тому інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає.

В подальшому в судове засідання позивачка не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач, представник Верхньодніпровської міської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області в особі Верхньодніпровської міської ради, в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не має.

Відповідач, державний нотаріус Першої Кам`янської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та довідкою Верхньодніпровської міської ради № 209 від 17.08.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі і на земельну ділянку розміром 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1221082200:01:038:0090) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Верхньодніпровської місткої ради ( раніше Бородаївської сільської рада) Кам`янського району Дніпропетровської області. , що підтверджується копією державного акту про право власності на земельну ділянку серії.

Позивачка звернулась до Першої Кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але постановою державного нотаріуса від 18.01.2022 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона не надає документів, які підтверджують факт родинних відносин та про фактичне прийняття спадщини. Крім того йому їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та разом із спадкодавцем зареєстрованою не була, а також у наданому акті про право власності на земельну ділянку, зазначено, що він виданий на ім`я ОСОБА_3 , а не на ім`я померлої ОСОБА_2 . Зазначені обставини стали підставою для відмови у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення із змінами і доповненнями від 25.05.1998 року - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 зазначеної Постанови передбачено, що відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Факт родинних відносин між заявницею і померлою ОСОБА_2 підтверджуються показаннями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так свідок ОСОБА_4 , в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком заявниці, ОСОБА_1 . Матір`ю заявниці була ОСОБА_2 . Його дружина протягом тривалого часу проживала разом з матір`ю в с . Бородаївка та доглядала за нею, оскільки приблизно років п`ять мати заявниці була лежачою. Він також допомагав своїй дружині здійснювати догляд за матір`ю. ОСОБА_2 , за життя працювала в колгоспі та отримала земельну ділянку (пай) яку задавала в оренду та отримувала орендну плату.

Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив, що він проживає в с. Бородаївка, добре знає заявницю, так вони разом росли. Йому відомо, що матір`ю заявниці була ОСОБА_2 , яку в селі називали « ОСОБА_7 ». Заявниця одна донька у ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , протягом тривалого часу доглядала свою матір`ю та проживала разом з нею. Також йому відомо, що у матері заявниці є земельна частка пай, яку вона задавала в оренду тому ж орендареві, що він.

Факт родинних в відносин між заявницею та померлою ОСОБА_2 ,. підтверджується і копією свідоцтва про народження, отриманого заявницею повторно, яким усунені невідповідності, що стали підставою для сумніві у наявності родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_2 ,, але так як заявниця не відмовилась від даних вимог, суд вважає за можливе задовольнити вимоги в цій частині.

Вирішуючи питання щодо належності ОСОБА_2 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124496, виданого 24 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 317-р від 22 жовтня 2002 року, на ім`я ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , пояснили, що за життя ОСОБА_2 , працювала в колгоспі. При розпаюванні земель отримала земельну ділянку (пай) яку задавала в оренду.

Пояснення свідків підтверджуютьс копією розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 317-р від 22 жовтня 2002 року та списком до нього громадян, яким передаються земельні частки (паї) в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також витягом з державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 1221082200:01:038:0090, власником якої зазначена ОСОБА_2 .

Розбіжність в іменах « ОСОБА_8 » і « ОСОБА_9 » є типовими при однозначному їх використанні в побуті. Крім того свідок ОСОБА_6 , в судовому зсіданні підтвердив, що ОСОБА_2 , в селі називали « ОСОБА_9 ».

Виходячи з того, що прізвище та по батькові ОСОБА_2 , та прізвище і по батькові особи, на ім`я якої виданий вищезазначений Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, є однаковими, а власне ім`я « ОСОБА_8 » і « ОСОБА_9 » в побуті досить часто є взаємозамінними, оскільки є співзвучними.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 124496, від 24 грудня 2002 року, виданий на підставі на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 317-р від 22 жовтня 2002 року, був виданий саме ОСОБА_2 , а не іншій особі, як то ОСОБА_3 , і будь-яка інша особа не заявила свої вимоги про право на дану земельну ділянку. Крім того дана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ « Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма «Промінь» та ОСОБА_2 ,. отримувала оренду плату за користування даною земельною ділянкою. На підставі чого суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги та встановити факт належності правовстановлюючого документу: Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 124496, від 24 грудня 2002 року, виданий на підставі на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 317-р від 22 жовтня 2002 року на ім`я ОСОБА_3 ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення даного вищезазначених юридичних фактів потрібне позивачці для отримання спадщини.

Крім того, судом встановлено 21.12.2021 року позивач звернувся до Державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 . Однак, постановою державного нотаріуса від 18.01.2022 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивачки щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме: визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

За нормамист.ст. 1220,1222,1270 ЦК Україниправо на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно доч. 1 ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач посилається на те, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оскільки хворіла, що підтверджується випискою із медичної картки. В якій зазначається, що ОСОБА_1 хвора з липня місяці 2021 року та перебуває на «Д» обліку в кардіолога.

В свою чергу дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Також судом встановлено, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , закінчився 12 грудня 2021 року. Позивачка звернулася із позовною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса 21.12.2021 року, тобто через незначний період часу після закінчення строку .

Тобто між закінченням строку для прийняття спадщини і зверненням позивача до суду пройшов незначний період часу

Відповідно до правової позиції ВС/КЦС, викладеній у справі № 681/203/17 від 17.10.2018 року зазначається, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про визначення додаткового строку про прийняття спадщини є підставою для задоволення позовних вимог.

З матеріалів спадкової справи № 1245/2021 від 21.12.2021 року вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , звернулася лише позивачка . Тобто позивачка є єдиним спадкоємцем , яка бажає прийняти спадщину, що відкрилась після смерті матері, ОСОБА_2 . Позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини через незначний період часу після смерті матері

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачеві тривалістю в два місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Позивачкою понесені витрати по сплату судового збору в загальній сумі 2251 грн. 60 коп.. суд, вважає за можливе покласти їх на позивача, так як не вбачається вини відповідачів у порушенні прав позивачки.

Крім того судом встановлено, що позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1089.00 грн.. 12.09.2023 року за квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 0.0.31925227716.2, в більшому розмірі по відношенню до заявлених позовних вимог та позивачкою подана заява про повернення їй цієї суми судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» - Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Оскільки позивачкою сплачений судовий збір за даною квитанцією, у більшому розмірі ніж встановлено законом відносно заявлених позивачкою позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259,263,264,265,268, 273,293,Ж 294, 315 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 04339698, юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21 м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, і Першої Кам`янської нотаріальної контори, код ЄДРПОУ 02890995, юридична адресо 51931 вул. Медична є м. Кам`янське Дніпропетровської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення і визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючою за адресою АДРЕСА_3 , і ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (пай) серії ІІІ-ДП № 124496 від 24 грудня 2002 року, розміром 4.840 га (кадастровий номер земельної ділянки 1221082200:01:038:0090) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташованої на території Верхньодніпровської міської ради (раніше Бородаївська сільська рада) Кам`янського району Дніпропетровської області, виданого на ім`я ОСОБА_3 (пай №90) на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації № 317-р від 22 жовтня 2002 року.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючій за адресою АДРЕСА_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тривалістю в два місяці, з дати набрання рішенням законної сили, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2 251 грн. 60 коп.. покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючу за адресою АДРЕСА_3 .

Повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКП НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючій за адресою АДРЕСА_3 , з державного бюджету судовий збір в сумі 1089.00(одна тисяча вісімдесят дев`ять) грн., сплачений 12.09.2023 року за квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 0.0.31925227716.2, оригінал квитанції знаходиться в матеріалах цивільної справи № 173/3600/23, провадження № 2/173/263/2024)

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду Повний текст рішення виготовлений: 08.04.2024 року

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР: 19.04.2024 року

Дата набрання законної сили: 09.05.2024 року