Ухвала

від 19.04.2024 по справі 205/820/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

19.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/820/24

Провадження № 2/205/1723/24

У Х В А Л А

19 квітня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 сформував у системі «Електронний суд» вищевказану позовну заяву.

Суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 419548 від 24 січня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації відповідача де відсутня інформація щодо реєстрації відповідача.

25 січня 2024 року відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України надісланий запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 19 квітня 2024 року відповідач зареєстрована на території Новокодацького району м. Дніпра.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити також відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення зазначених вимог закону, позивачем не зазначено номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача, а також про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, а якщо ця інформація не відома позивачу про це потрібно зазначити.

Також відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта, п`ята статті 19 СК України).

Отже, правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі №638/18531/16-ц.

Однак, у матеріалах позовної заяви відсутні підтвердження щодо звернення позивача до органу опіки та піклування для отримання висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача, та не надано підтвердження про неможливість самостійного отримання вказаного доказу.

Більш того, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки і піклування та надання ним відповідного висновку, а позивачем у справі вказаний орган зовсім не залучено.

Крім того, позивачем усупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.