Рішення

від 18.04.2024 по справі 953/337/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/337/24

н/п 2/953/1499/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/337/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Кредобанк» Рудницький Ю.І. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором 16999/2018 від 25.04.2018 в розмірі 623758,63 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимог, представник позивача посилається на те, що 25.04.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , укладений кредитний договір № 16999/2018, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Дата погашення кредиту згідно кредитного договору 24.04.2025. Сума виданого кредиту 826140,42 гривень. Місячний платіж 15 222 гривень. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 05.07.2023 заборгованість за кредитним договором 623758,63 гривень: тіло кредиту 473488,19 гривень; відсотки 85965,09 гривень.

У зв`язки з вищевикладеним, позивач звернувся до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2024 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

18.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначав, що сума штрафів за невиконання негрошових зобов`язань нарахована Відповідачеві у розмірі 64232.37 грн. на підставі п. 5.3.1. Кредитного договору та нараховані за період з 25.03.2018 року по 23.02.2022 року (а.с.119-120).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 18.04.2024 до суду від останього надійшла заява, в якій він просив проводити судове засідання за його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.122-123).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлялися своєчасно та належним чином (а.с.102,105,108,109), відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ухвали суду від 18.04.2024, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

18.04.2018 ОСОБА_1 подано до АТ «КРЕДОБАНК» Анкету-Заяву фізичної особи на отримання автомобільного кредиту, в якій він зазначив свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, номер мобільного телефону, сімейний стан, освіту, інформацію про зайнятість, наявність майна у власності, інформацію про свої доходи та витрати, кредитну історію (а.с.13).

25.04.2018 між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДОБАНК» було укладено кредитний договір № 16999/2018 (а.с.6-8).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, комісії та інші платежі, передбачені цим Кредитним договором.

В пунктах 2.1., 2.2. кредитного договору визначені: сума та валюта кредиту 826140,42 грн. на строк до 24 квітня 2025 року, цілі кредитування: для здійснення повної/часткової оплати за договором Купівлі-продажу транспортного засобу марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 150. Дата випуску 2018, № кузова НОМЕР_1 , укладений між позичальником та ТОВ «Артсіті»; для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 16119,42 грн.

Згідно з п. 2.4. кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

В пунктах 2.6-2.7. кредитного договору зазначено, що підписанням цього кредитного договору сторони погодили, що за умови дотримання позичальником вимог встановлених цим кредитним договором, видача Банком кредиту здійснюється в безготівковій формі не пізніше 15 робочих днів від дати укладення позичальником договорів зазначених у п.6.1 цього Кредитного договору. Підписанням цього кредитного договору позичальником доручає банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у Банку транзитний рахунок № НОМЕР_2 з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами: в сумі 810 021 грн. на поточний рахунок ТОВ «Артсіті» № НОМЕР_3 в банку ПАТ «ПУМБ», Харків, МФО 334851, код ЄДРПОУ 36032807; в сумі 16119,42 грн. за страхування життя позичальника на поточний рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя» № НОМЕР_4 в банку ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, код ЄДРПОУ 32456224.

Як вбачається з пунктів 3.3., 3.5 на момент укладення цього договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки, надалі первинна процентна ставка, в розмірі 14.99% річних. Змінювана процентна ставка на другий та наступні періоди дії ставки визначається наступним чином: Змінювана процентна ставка = Базова ставка + 3,9% (Маржа).

За змістом пунктів 4.1. - 4.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього кредитного договору).

Також відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, який додано позивачем до позову (а.с.10-12). Розділом 3 паспорту споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту кредит; суму/ліміт кредиту 826140,42 гривень; строк кредитування 84 місяців; придбання транспортного засобу/оплата страхових платежів.

Відповідно до розділу 4 вказаного паспорта передбачено проценту ставку 14,99 відсотків річних; тип процентної ставки змінювана.

18.05.2023 АТ «КРЕДОБАНК» направлено відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. № 09042023-П7-964 щодо дострокового стягнення заборгованості, в якій банк вимагав від нього дострокового повернення за цим кредитним договором, у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги, прострочену заборгованість станом на 06.05.2023 у розмірі 546626,73 та попередив, що у разі невиконання даної вимоги, банк змушений буде звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду з метою стягнення заборгованості в судовому порядку (а.с.32-36).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту № 16999/2018 від 25.04.2018 загальна сума заборгованості за кредитом станом на 05.07.2023 становить 623758,63 грн., яка складається з: 473488,19 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 85965,09 грн. заборгованість за відсотками, 64 232,37 грн. штраф за невиконання не грошових зобов`язань, 72,98 грн. пеня за прострочені відсотки і комісії за період 25.04.2019 29.02.2020 (а.с.37-38).

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.(ч. 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним ,якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (стаття 610 ЦК України).

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» зі змінами, передбаченими Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16 жовтня 2011 року).

Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, та статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Позивач просить достроково стягнути з відповідача усю суму кредиту.

В підпункті 1-1 пункту 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктом 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Виходячи із змісту кредитного договору № 16999/2018 від 25.04.2018, укладеного між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 , паспорту споживчого кредиту, підписаного ним, зазначений кредитний договір є споживчим кредитом.

Як вбачається з вказаного розрахунку заборгованості за кредитним договором № 16999/2018 від 25.04.2018, відповідач ОСОБА_1 допустив прострочення сплати заборгованості за наданим кредитом на строк більше одного календарного місяця, тому у позивача виникло право на вимогу про дострокове повернення суми заборгованості.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в укладеному договорі визначається порядок дострокового повернення кредиту.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, для реалізації права на вимогу про дострокове повернення суми заборгованості в судовому порядку як умовами кредитного договору, так і частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування, передбачено обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за кредитним договором № 16999/2018 від 25.04.2018, відповідно до якого банк письмово повідомляє позичальника про дострокове повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором. У позичальника відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» виникає обов`язок з повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором не пізніше 31 календарного дня після отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу в разі, коли він не усунув порушення, вказані у повідомленні, протягом 30 календарних днів із дня отримання повідомлення

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що для дострокового стягнення в судовому порядку заборгованості за вказаним кредитним договором має передувати направлення кредитодавцем позичальнику письмової вимоги про дострокове повернення кредиту і отримання позичальником такої вимоги, оскільки в кредитному договорі сторони передбачали, що обов`язок з дострокового повернення кредиту у позичальника виникає після отримання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі623758,63грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 8199,40 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положеньст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (100 %), та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 8 199 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 4, 5, 12, 13, 19, 44, 81, 131, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст.207, 610, 627-629, 638, 525, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиАкціонерного товариства «Кредобанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором № 16999/2018 від 25.04.2018 у розмірі 623 758 (шістсот двадцять три тисячі сімсот п`ятдеясят вісім) гривень 63 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 199 (вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повне судове рішення складено та підписано 18.04.2024.

Суддя Колесник С.А.