УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/16212/21
Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
18 квітня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у цивільній справі №295/16212/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 червня 2023 року - без змін.
23 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, у якій просить роз`яснити йому дату надання до справи графіку навчального процесу, ким його було подано та надати його копію.
16 квітня 2024 року до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання по даній справі щодо надання копії графіку навчального процесу Житомирського професійного політехнічного ліцею.
Перевіривши доводи, поданої позивачем заяви, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у роз`ясненні судового рішення.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового для виконання характеру.
За приписами частини 2 статті 271 ЦПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20), «… необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Такого ж правового висновку дійшла колегія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у своєму судовому рішенні від 14.05.2022 по справі № 344/17673/19.
Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Під час розгляду заяви було з`ясовано, що при ухваленні постанови Житомирським апеляційним судом від 06 лютого 2024 року, були враховані всі обставини справи та вимоги закону.
Зміст заяви про роз`яснення судового рішення зводиться до незгоди з мотивувальною частиною постанови апеляційного суду і дослідженими письмовими доказами, зокрема щодо встановлення режиму роботи ліцею, визначеного наказами директора Житомирського професійного політехнічного ліцею про організацію освітнього процесу за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року ( том 1 а.с.231-253).
Апеляційний суд наголошує на тому, що будь-яких письмових графіків навчального процесу матеріали справи не містять.
Відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості ознайомитися із матеріалами справи в апеляційній інстанції, подати заяви чи клопотання у відповідності до приписів пункту 6 статті 365 ЦПК України. Однак, останнім було надіслано до апеляційного суду заяву на відзив відповідача від 21.11.2023 (т.2 а.с.22) та заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи від 02.02.2024 ( т. 2 а.с.37).
Озвучені в заяві питання стосуються мотивувальної частини постанови апеляційного суду, але аж ніяк викладення судом змісту рішення у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду. У випадку незгоди сторони або сторін у справі із ухваленим апеляційним судом рішенням, застосуванням норм матеріального чи процесуального права, учасники справи у відповідності до приписів статті 389 ЦПК України мають право його оскаржити у касаційному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що подана ОСОБА_1 заява про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року не підлягає до задоволення, а постанова апеляційного суду - роз`ясненню.
Керуючись ст. 259, 260, 261, 271, 374, 381, 382, 389-391 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у цивільній справі №295/16212/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського професійного політехнічного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118476227 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Борисюк Р. М.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні