Постанова

від 16.04.2024 по справі 569/23631/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/23631/23

Провадження № 22-ц/4815/370/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Хилевич С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 ,

відповідач Державна організація «Український національний офіс

інтелектуальної власності та інновацій»

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2024 року у складі судді Першко О.О., постановлену в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2024 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована передбаченим законом правом суду прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, та обґрунтоване тим, що у зустрічному позові відповідачами вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», які не є сторонами по справі за первісним позовом, а також предмет спору в первісному та зустрічному позовах є різним, як і обсяг та особливості процесу доказування тих обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, спільний розгляд яких призведе до затягування судового процесу, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу, а тому є недоцільним.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності фактичним обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» оскаржило її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вважає помилковим висновок про недоцільність спільного первісного та зустрічного позовів та стверджує, що задоволення зустрічного позову ТОВ «ВПК-УКраїна» до позивача та інших власників свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 136804 про дострокове припинення дії свідоцтва виключає задоволення первісного позову до товариства, оскільки має наслідком припинення усіх прав, які випливають з свідоцтва у тому числі і права забороняти іншим особам використовувати позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав, що спільний розгляд істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу та матиме наслідком затягування судового процесу та вказує, що у процесуальному законі такі критерії доцільності чи недоцільності прийняття зустрічного позову відсутні. Додає, що прийняття судом до розгляду зустрічного позову завжди має наслідком розширення предмету доказування через те, що до обставин, які підлягають доказуванню у справі додаються ті, які стосуються предмету зустрічного позову. Такі обставини як збільшення тривалості судового розгляду та

необхідність залучення нових учасників процесу не вказані у законі як такі, що перешкоджають прийняттю зустрічного позову. Наголошує, що не можна вважати законними і інші мотиви відмови у прийнятті зустрічного позову, вказані судом, оскільки предмет спору в первісному та зустрічному позові завжди є різним, як і обсяг та особливості процесу доказування тих обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги. Вказує, що посилання місцевого суду як на підставу відмови у прийнятті зустрічного позову на те, відповідачами за зустрічним позовом вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», які не є сторонами по справі за первісним позовом, необґрунтовані, адже Цивільний процесуальний кодекс України не містить приписів щодо права відповідача пред`явити зустрічний позов тільки до позивача. Покликаючись на доцільність розгляду вимоги про дострокове припинення свідоцтва одночасно з первісною вимогою про захист прав інтелектуальної власності, які випливають з такого свідоцтва, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до місцевого суду.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», у якому просив суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВПК-УКРАЇНА» використовувати для товарів класу 30 Міжнародної класифікації товарів і послуг - чай, позначення «ZaDinamo» згідно з заявкою m202004888 від 06.03.2020, позначення «ЗаДинамо», що є схожими до ступеню сплутування (асоціювання) із торговою маркою, згідно свідоцтва України № 136804 від 25.03.2011 у будь-який спосіб, в тому числі нанесення його на будь-який товар, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-УКРАЇНА» вилучити з цивільного обороту в Україні та знищити товари із застосуванням позначень «ZaDinamo», «ЗаДинамо», нанесених на пакування «Чай чорний цейлонський подрібнений», виготовлені виробником ТОВ «Фіто Україна» (вул. Млинівська, 25, м. Рівне, 33024, Україна, адреса виробничих потужностей: пр. Незалежності, 188, м. Житомир, 10001, Україна) на замовлення товариства.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 грудня 2023 року №569/23631/23 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВПК-УКраїна» про зобов`язання вчинити певні дії.

ТОВ «ВПК-УКРАЇНА» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та двох інших

власників свідоцтва № НОМЕР_1 від 25 березня 2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», у якому просило суд:

- достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 136804, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині товару «чай» 30 класу МКТП;

- зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ZADINAMO» в частині товару «чай» 30 класу МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За правилами цивільного судочинства, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

При постановленні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів.

Разом з тим, як вбачається із вимог зустрічного позову, відповідачами вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», які не є сторонами по справі за первісним позовом. Предмет спору в первісному та зустрічному позовах відрізняється, а тому різним є обсяг та особливості процесу доказування тих обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, що, в свою чергу, зумовлює розширення предмету доказування та провокує залучення нових учасників процесу.

Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності із нормами, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість відмови суду першої інстанції у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, а також наголошує, що прийняття зустрічного позову є правом суду, а не процесуальним обов`язком.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також враховує, що відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкоджає заявнику звернутися до суду з окремим позовом.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі №642/1979/18 зазначив, що відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Статтею 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, та не передбачено можливість такого оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.