Ухвала

від 18.04.2024 по справі 470/515/23

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/10/24

Справа № 470/515/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Стоколос" про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2023 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником ОСОБА_2 .

В позові зазначив, що 28 грудня 2019 року між ним та П/П "Стоколос" був укладений договір оренди землі № б/н. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,99 га ріллі, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 860352 від 11 червня 2009 р., реєстраційний номер № 010900800684. Кадастровий номер земельної ділянки 4821180700:12:000:0167, яка знаходиться в межах території Висунської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Договір укладено на 7 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 12 500 грн щорічно в строк до 17 грудня кожного року. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. У разі невнесення орендної плати у строки, зазначені договором, справляється пеня у розмірі 0.2% несплаченої суми за кожний день прострочення. Одразу після підписання договору, відповідач почав використовувати земельну ділянку у господарській діяльності. Договір був зареєстрований 02 березня 2020 року (номер запису про інше речове право - 35844519). Зобов`язання належним чином по сплаті орендної плати, відповідач не виконував, а тому він просить суд припинити дію договору оренди землі № б/н від 28 грудня 2019 року, укладеного між ним та відповідачем та стягнути з відповідача 30 700 грн заборгованості за договором оренди землі. Крім того, стягнути з відповідача 2 148 грн судового збору та 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 08 вересня 2023 року відкрито в порядку загального позовного провадження справу за даним позовом та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 26 січня 2024 року підготовче засідання закрито та призначено до судового розгляду.

В судовізасідання,які призначеніна 01березня,26березня та18квітня 2024року позивачта йогопредставник,адвокат ГлушаницяА.Л.,не з`явилися,однак належнимчином булиповідомлені продень тачас розглядусправи,що підтверджується довідкамипро доставкуSMS-повідомлення провиклик досуду,які сформованів електронномувигляді таповідомленнями провручення поштовоговідправлення.Про причинисвоїх неявоксуд неповідомили,заяв пророзгляд справиза їхвідсутності ненаправляли (а.с.62,63,65,66,67).

Представник відповідача, адвокат Козирєва А.В., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 26 грудня 2023 року надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги не визнала, 05 січня 2024 року направила до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник, адвокат Глушаниця А.Л. тричі не з`явилися у судове засідання з розгляду справи по суті, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № № 755/21179/21 - у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Отже, суд встановивши, що позивач та його представник були повідомлені належним чином про судові засідання, які були призначені на 01 березня,26 березня та 18 квітня 2024 року, тричі у судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

При цьому слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач втретє не з`явився до суду без поважних причин.

За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи, та те, що позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв`язку - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства "Стоколос" про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С. А. Луста