Рішення

від 17.04.2024 по справі 210/629/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/629/24

Провадження № 2/210/680/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Літвіненко Н.А.

при секретарі: Таранущенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, та встановлення факту родинних відносин, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, згодом уточнивши його, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, та встановлення факту родинних відносин, посилаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, серія НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема:

- на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Право власності померлий набув шляхом приватизації, в якій, поряд з ним, прийняли участь ОСОБА_5 їх батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивач ОСОБА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданим 17.02.2000 року управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів згідно розпорядження №Дз-14.

- на 1/9 квартири АДРЕСА_1 , спадщину на яку брат позивача фактично прийняв після смерті їх батька, але не оформив свідоцтво про право на спадщину за законом.

- на земельну ділянку площею 3,9600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської Ради Долинського району Кіровоградської області, та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР № 3521984400:03:00:208, виданого 12.10.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 437, кадастровий номер 3521984400:03:000:0208.

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, отже оформлення спадкових прав мало відбутися у відповідності до вимог ст. 1217 ЦК України, а саме спадкування за законом.

Після смерті брата відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є:

- його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала та була зареєстрована з померлим, одразу після смерті брата, 26.05.2015 року подала заяву про прийняття спадщини до Третьої криворізької державної нотаріальної контори, внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 158/2015 згідно даних Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40486674 від 26.05.2015 року,

- матір, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка не мешкала та не була зареєстрована з померлим сином, але своєчасно, у передбачений діючим законодавством шестимісячний строк прийняла спадщину шляхом звернення до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з відповідною заявою,

- донька брата позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не мешкала та не була зареєстрована з померлим батьком,

- син брата позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не мешкав та не був зареєстрований з померлим батьком.

Позивач ОСОБА_1 , в силу ст. 1262 ЦК України, належить до другої черги спадкоємців, про що йому було роз`яснено нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори, тому при наявності волевиявлення спадкоємців першої черги не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений діючим законодавством шестимісячний строк. На час відкриття спадщини ОСОБА_4 не мешкав та не був зареєстрований з померлим, заяви про прийняття спадщини або відмови від неї у визначений законом строк не подавав, про смерть брата був достовірно обізнаний.

Після смерті брата позивача в родині склалися неприязні стосунки. Діти померлого від першого шлюбу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не спілкуються ані з позивачем, ані з їх бабусею. Вони помилково вважають їх винними у тому, що їх батько припинив з ними спілкуватися. Їх місце проживання та засоби зв`язку нам не відомі.

Взаємовідносини з ОСОБА_2 - другою жінкою померлого брата позивача не завдалися ще спочатку їх шлюбних відносин. Вона не бажала з ними підтримувати родинні стосунки, тому фактично не спілкувалися ще за життя померлого. Після смерті брата позивача та її чоловіка, вона була зареєстрована разом з братом та залишилася мешкати після його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим фактично прийняла частку майна, що може наслідувати. Крім неї у вказаному житловому приміщені ніхто не мешкає. Водночас, жодних перешкод з нашого боку, як співвласників житла щодо її проживання не вчинялося, при цьому, як відомо відповідачка нехтує обов`язками щодо утримання спадкового майна, не сплачує комунальні послуги, що підтверджується довідкою № 27 криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби від 08.12.2023 року, протягом тривалого часу не робить ремонт в квартирі, отже, неналежно виконує обов`язки щодо володіння та управління спадковим майном.

Позивач зазначає, що як йому відомо, для отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці повинні довести належність спадкового майна спадкодавцю, надавши до спадкової справи оригінали правовстановлюючих документів. По незалежним від позивача та відповідачки 2 причинам, ОСОБА_2 протягом 9 років утримувала у себе оригінал правовстановлюючого документу на частину спадкового майна земельну ділянку площею 3,9600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської Ради Долинського району Кіровоградської області. Відсутність Державного акту на право приватної власності на землю серія КР № 3521984400:03:00:208, виданого 12.10.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 437, місцезнаходження якого було не відомо, унеможливило оформлення спадкових прав іншими спадкоємцями протягом тривалого часу.

В грудні 2023 року мати позивача, спадкоємиця першої черги, яка своєчасно прийняла спадщину, звернулася за консультацією до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з приводу можливості отримання свідоцтва про право на спадщину.

При звернені їй стало відомо, що спадкоємці першої черги, її онуки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ще в 23.10.2015 року відмовилися від прийняття усієї спадщини, де б вона не була і з чого вона не складалася після смерті їх батька, ОСОБА_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , рідного брата померлого та відправили поштою відповідні заяви на адресу Третьої криворізької державної нотаріальної контори.

Про наявність згаданої відмови двох спадкоємців першої черги та відповідне набуття права на оформлення спадкового майна поряд з іншими спадкоємцями першої черги, що належало померлому, позивача не було повідомлено ні його племінниками, ні нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори, хоча відповідна відмова була оформлена та подана у встановлений законодавством термін для прийняття спадщини, внаслідок чого позивач був позбавлений права своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті померлого брата.

Окрім вищезгаданих обставин, є ще підстави, які унеможливлюють оформлення спадкових прав на спадщину після смерті брата позивача.

Так, племінники позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відмовившись на користь позивача від спадщини та направивши відповідні заяви до спадкової справи, не підтвердили належним чином родинні відносини з померлим та не подали копії свідоцтв про народження де ОСОБА_4 зазначений їх батьком.

Наразі на час їх народження родина брата мешкала в Німеччині. Там вони зареєстрували народження дітей відповідно до вимог законодавства саме тієї держави. Інформація про їх народження відсутня в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян України.

ОСОБА_2 , дружина померлого брата відмовилася погодити подання заяви позивача про прийняття спадщини після пропуску шестимісячного строку та підтвердити спорідненість її померлого чоловіка та його дітей.

Спорідненість між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 братом позивача - ОСОБА_4 та його дітьми, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 може підтвердити мати померлого та бабуся його дітей відповідач 2, ОСОБА_3 та свідки, які тривалий час знали родину померлого від першого шлюбу.

Враховуючи викладене, позивач вимушений захищати свої права та інтереси у судовому порядку шляхом встановлення факту родинних відносин між батьком, ОСОБА_4 , та його дітьми від першого шлюбу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

30.01.2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори за отриманням постанови, ОСОБА_8 , на підставі якої він зможе в судовому порядку відновити свої права спадкоємця.

Того ж дня отримав Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, відповідно якої позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку з тим, що пропустив строк для прийняття спадщини та відсутні підтвердження факту родинних відносин спадкоємців першої черги дітей померлого, які відмовились від належної їм частки спадкового майна на користь позивача.

Позивач зазначає, що з огляду на вищевказані обставини, враховуючи наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ним заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що він не проживав спільно зі спадкодавцем, не мав спільного побуту, дізнався про відмову на його користь від прийняття спадщини дітьми померлого брата лише в січні 2024 року, отже, вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, а нотаріус не повідомила його про відмову від спадщини, зазначене свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Зважаючи на вказане, беручи до уваги відсутність в законодавстві застережень, які саме причини є поважними і це залежить від обставин конкретної справи, вбачається наявність правових підстав для звернення до суду за захистом моїх порушених спадкових прав та інтересів, тому, просить суд: визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті рідного брата, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тривалістю у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили та встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як між батьком, донькою та сином, а саме: що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою суду від 21.02.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду 18.03.2024 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бордунова І.О. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак, подала до суду заяву в якій просить суд розгляду справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення повісток, зокрема, смс повістки, яку було нею отримано.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До початку розгляду справи подавала до суду заяву в якій просить суд розгляду справу без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить задовольнити.

Представник третьої особи Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Третя особа Державний нотаріус Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення повісток, клопотань не подавала.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 451.

Померлий ОСОБА_4 є рідним братом позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відповідно.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема:

- на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Право власності померлий набув шляхом приватизації, в якій, поряд з ним, прийняли участь ОСОБА_5 їх батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивач ОСОБА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданим 17.02.2000 року управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів згідно розпорядження №Дз-14.

- на 1/9 квартири АДРЕСА_1 , спадщину на яку брат позивача фактично прийняв після смерті їх батька, але не оформив свідоцтво про право на спадщину за законом.

- на земельну ділянку площею 3,9600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кіровської сільської Ради Долинського району Кіровоградської області, та належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КР № 3521984400:03:00:208, виданого 12.10.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 437, кадастровий номер 3521984400:03:000:0208.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом є:

- його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , подала заяву про прийняття спадщини до Третьої криворізької державної нотаріальної контори, внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 158/2015 згідно даних Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 40486674 від 26.05.2015 року;

- його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка у шестимісячний строк прийняла спадщину шляхом звернення до Третьої криворізької державної нотаріальної контори з відповідною заявою;

- його донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- його син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Діти померлого ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 відмовилися від прийняття усієї спадщини, де б вона не була і з чого вона не складалася після смерті їх батька, на користь позивача ОСОБА_1 - рідного брата померлого, про що свідчать нотаріально завірені заяви останніх, які були направлені нотаріусу в спадкову справу поштою.

Через вказаний факт ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підтвердили належним чином родинні відносини з померлим та не подали копії свідоцтв про народження де ОСОБА_4 зазначений їх батьком.

Про дані факти позивач не був обізнаний в силу сімейних обставин, тому, 30.01.2024 року звернувся до державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про отримання постанови, на підставі якої зможе в судовому порядку відновити свої права спадкоємця.

Того ж дня, 30.01.2024 року, позивач отримав Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, відповідно якої позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку з тим, що пропустив строк для прийняття спадщини та відсутні підтвердження факту родинних відносин спадкоємців першої черги дітей померлого, які відмовились від належної їм частки спадкового майна на користь позивача.

З приводу встановлення факту родинних відносин між померлим ОСОБА_4 та його дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд встановив, що відповідно до наданих суду завірених копій заяв про видачу паспорта громадянина України ( НОМЕР_6 ), в заяві ОСОБА_7 батьком вказаний ОСОБА_4 , а в заяві ОСОБА_6 батьком також вказаний ОСОБА_4 .

Крім того, факт того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується копією Постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.07.1989 року відповідно до якої з вирішено з ОСОБА_4 стягувати аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання сина ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_6 .

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що cпадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1296 ч. 1 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Стаття 1297 ч. 1 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем доведено факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.2 цієї статі часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови у її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1266 ЦК України визначено спадкування за правом представлення. За приписами частини першої цієї статті, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно до ч.2 цієї статті - не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У відповідності до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно до ч.2 цієї статті - якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто правила частини третьої цієї статті про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 26 вересня 2011 року у справі №6-85цс12.

Як роз`яснено у п.24 Постанови ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому суд враховує, що в законодавстві не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, враховуючи, що позивач є спадкоємцем другої черги за законом, що отримав право на спадкування після смерті брата, на підтвердження поважності причин пропуску ним строку для прийняття спадщини надав докази, отже, судом встановлено, що позивач після смерті брата мав поважні обставини, що були перешкодою для своєчасного його звернення до нотаріальної контори, у зв`язку з чим вважає, що можливо визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата, який відраховувати з дня набрання законної сили рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст..ст. 1216, 1217, 1218, 1296, 1297 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_9 після смерті рідного брата, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тривалістю у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів із дня його проголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко