Ухвала

від 19.04.2024 по справі 201/4360/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4360/24

Провадження № 1-кс/201/1479/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні № 12024041650000188 від 07.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До судунадійшло вищевказане клопотання слідчого.

В клопотанні слідчого зазначено, що ЧЧ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 завідомо неправдиво повідомив органу досудового розслідування про вчинення злочину.

На підставі викладеного в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

Із заяви ОСОБА_5 поданої його представником адвокатом ОСОБА_7 , крім іншого, вбачається наступне.

ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12023041650000480), у якій зазначив, що в період приблизно з 2014 року до 2017 року передав ОСОБА_5 грошові кошти з метою зведення будівництва кафе за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому після проведення досудового розслідування, кримінальне провадження № 12023041650000480 за заявою ОСОБА_6 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України закрито а підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

30.03.2024 було проведено опитування ОСОБА_5 в режимі відео конференції та з`ясовано наступне.

На теперішній час ОСОБА_5 мешкає на територію республіки Чехія. За кордон він виїхав в середині лютого 2022 році, мешкав на території країн Євросоюзу.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі № 201/11405/20 від 11.10.2021 року визнано недійсним договір дарування будівлі кафе, в будинку АДРЕСА_2 та скасовано запис №22973266 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав про право власності у розмірі 1/1 частки за ОСОБА_6 , на підставі договору дарування будівлі кафе, серія та номер: 5916, виданий 24 жовтня 2017 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 року у справі № 201/11405/20 вирішено: «Постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31 травня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 жовтня 2021 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_8 про визнання недійсним договору дарування будівлі кафе, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:149:0038, укладеного 24 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 жовтня 2021 року в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини в такій редакції:

«Скасувати державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - будівлю кафе у будинку літ. А-1, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 530, 5 кв. м, основна площа 428, 5 кв. м, допоміжна площа 102,0 кв. м, за ОСОБА_6 ».

Таким чином, ОСОБА_6 з 14.12.2022 року на підставі рішення Суду вже не є власником будівлі кафе, в будинку літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а наявна в державному реєстрі речових прав державна реєстрація права на нерухоме майно за ОСОБА_6 підлягає скасуванню та на теперішній час не має жодного юридичного значення, оскільки судовим рішенням така реєстрація скасована.

У той же час, на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.06.2023 року у справі № 201/8917/21 ОСОБА_5 фактично визнаний власником незавершеного будівництвом кафе, оскільки Суд відмовив у визначенні даного кафе як самочинного та його знесенні з підстав того, що будівля являється не завершеним будівництвом, будувалася на законних підставах, а право власності на будівлю із готовністю у 6 % було зареєстровано за ОСОБА_5 відповідно до вимог чинного законодавства.

Тому, ОСОБА_5 в особі його представника (захисника) як власник незавершеного будівництвом будівлі кафе, в будинку літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вимушений звернутися із даною заявою до поліції виходячи з наступного.

1. У червні 2023 року ОСОБА_6 достеменно знаючи, що він не є власником будівлі кафе, в будинку літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 07.06.2023 року складає акт прийому-передачі Серія та номер документу: 809, 891 даного нерухомого об`єкту до Статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), який посвідчується приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_9 .

Далі вказану будівлю кафе ОСОБА_6 намагається передати у власність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у зв`язку із чим на Сеіді Мушфіг Еюб огли приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_9 видається довіреність Серія та номер документу: 889, дата 07.06.2023 року на підставі якої вказані особи намагаються за відповідним актом прийому-передачі передати вищевказане нерухоме майно від ОСОБА_6 огли на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та зареєструвати за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » право власності на вказане нерухоме майно.

За даними які є у ОСОБА_5 . приватний нотаріус навіть встигла у той час прийняти заяви від ОСОБА_6 огли на передачу та реєстрацію будівлі кафе з ОСОБА_6 огли на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », але у подальшому відмовила у проведенні відповідної державної реєстрації передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства.

Відповідні документи мають перебувати у приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_9 .

Таким чином з вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 станом на 07.06.2023 року не будучи законним власником будівлі кафе та будучі про це обізнаним, видаючи себе за власника, але вже не маючи жодних прав на будівлю кафе підробив акт прийому-передачі у приватного нотаріуса за Серією та номер документу: 809, 891 та намагався використати даний акт-передачі для заволодіння і передачі будівлі кафе до Статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », власником якого він був у той час, а відтак дії ОСОБА_6 та пов`язаних із ним осіб, мають ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 1 ст. 356 КК України.

2. ІНФОРМАЦІЯ_5 у справі № 201/11405/20 під час визнання договору дарування, укладеного 24 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 огли недійсним між іншим як підставу його скасування у судовому рішенні від 11.10.2021 року встановив, що ОСОБА_5 договір дарування вчинено з метою приховання нерухомого об`єкту - будівлі кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від своєї співмешканки, з якою він проживав однією сім`єю без укладання шлюбу.

Тому, дар ОСОБА_6 за договором дарування від 24 жовтня 2017 року мав тимчасовий характер.

У той же час, ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12023041650000480), у якій зазначив, що в період приблизно з 2014 року до 2017 роки передав ОСОБА_5 грошові кошти на суму 300 000 доларів США з метою зведення будівництва кафе за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-які кошти з боку ОСОБА_5 в будівництво не вкладались, навіть орендні платежі за користування земельною ділянкою, яка оформлена на ОСОБА_5 , сплачувались за рахунок ОСОБА_6 . Надалі, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 огли про те, що грошові кошти повернули він не може, та запропонував переписати право власності на кафе на ОСОБА_6 огли, шляхом укладання договору дарування в рахунок погашення боргу. Однак, як було встановлено в подальшому ОСОБА_5 підробив декларацію про готовність об`єкта до експлуатації будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 та на підставі підробленого документу зареєстрував право власності на будівлю кафе за собою, на підставі якого уклав договір дарування та передав майно ОСОБА_6 огли в рахунок сплати боргу. При цьому, у заяві ОСОБА_6 огли також зазначив, що наразі ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими особами розпочали ряд судових процесів проти потерпілого ОСОБА_6 щодо визнання недійсним договору дарування кафе будівлі кафе.

Однак, вказана ОСОБА_6 огли в його заяві обставина про те, що до нього звертався ОСОБА_5 та отримав 300 000 доларів США з метою зведення будівництва кафе за адресою: АДРЕСА_1 . не відповідає дійсності, як не відповідає дійсності і те, що ОСОБА_6 огли брав безпосередню участь, у тому числі грошовими коштами, у будівництві кафе та те, що у них з ОСОБА_5 були непорозуміння із фінансуванням і поверненням грошових коштів через, що ОСОБА_5 запропонував передати у дар будівлю кафе в рахунок погашення перед ОСОБА_6 огли боргу, що і зробив 24.10.2017 року за договором дарування.

ОСОБА_5 ніколи від ОСОБА_6 огли ані раніше, ані з 2014 року по 2017 рік ніякі грошові кошти не отримував. ОСОБА_6 огли ніколи не приймав участі у фінансуванні або зведенні (будівництві) кафе. Жодного відношення будівництва дана особа не мала.

З 24.10.2017 року по 11.10.2023 року та по теперішній час будівля кафе перебуває у такому стані, як її недобудував ОСОБА_5 .

Єдиною підставою для звернення у ОСОБА_5 до ОСОБА_6 огли у 2017 році була та обставина, що вони були дуже близько знайомі один з одним, а тому ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6 допомоги йому та прийняти тимчасово від нього у дар кафе, з метою приховання цього майна від своєї співмешканки, бо у них розпочалися сімейні суперечки. Після вирішення своїх проблемних питань ОСОБА_6 мав би повернути будівлю кафе ОСОБА_5 .

Однак, як вбачаться із подальших дій ОСОБА_6 у нього не було наміру повертати майно ОСОБА_5 .

Вищевказане також підтверджується тим, що у справі № 201/11405/20 про визнання договору дарування недійсним, сторона відповідача - ОСОБА_6 жодним чином не обґрунтовувала свої заперечення проти позову ОСОБА_8 тим, що вкладення грошових коштів у будівництво вчиняв ОСОБА_6 , підтверджуючи це відповідними технічними документами на будівництво, на які він посилається зараз. Жодного разу не було заявлено, що підставою для дарування є участь ОСОБА_6 у будівництві, а оскільки ОСОБА_5 не повернув грошові кошти та за рахунок цього відбулося дарування. Тобто, заперечення у справі обґрунтовувалися іншими доводами, а не тими, на які посилається ОСОБА_6 у заяві про вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час, кримінальне провадження кримінальне провадження № 12023041650000480 за заявою ОСОБА_6 огли про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України закрито на підставі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Таким чином з вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із завідомо неправдивим повідомленням про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, чим фактично вчинив дії, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

Таким чином у ході досудового розслідування, з метою призначення судової почеркознавчої експертизи, виникла необхідність в проведенні тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса Дніпропетровської області ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 , щодо нотаріальної справи про посвідчення акту прийому передачі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » нерухомого майна будівлю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: акт прийому передачі, довіреність ОСОБА_6 огли на Сеіді ОСОБА_10 , документи перереєстрації від ОСОБА_6 на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_7 перебувають матеріали досудового розслідування № 12024041650000188 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України за фактом того, що до ЧЧ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 завідомо неправдиво повідомив органу досудового розслідування про вчинення злочину.

Як вбачається із клопотання слідчого, ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із завідомо неправдивим повідомленням про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, чим фактично вчинив дії, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

У ході досудового розслідування, з метою призначення судової почеркознавчої експертизи, виникла необхідність в проведенні тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса Дніпропетровської області ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 , щодо нотаріальної справи про посвідчення акту прийому передачі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » нерухомого майна будівлю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: акт прийому передачі, довіреність ОСОБА_6 огли на Сеіді ОСОБА_10 , документи перереєстрації від ОСОБА_6 на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а також шляхом проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володіння якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їхні копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей та документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах та документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів.

Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогамст. 160 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів підлягає задоволенню, оскільки слідчим надано суду належні та достатні докази того, що дана слідча дія є необхідною в даному кримінальному провадженні, а дані які необхідно здобути слідчому мають суттєве значення для виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення кола причетних осіб, а також ефективного та повного досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні. Крім того, слідчим суддею враховано те, що здобути необхідну для досудового розслідування інформацію іншим шляхом, окрім як звернення із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів та отримання останнього, є неможливим.

Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст. ст. 91,93 110,131-132, 159-160 163166, 309, 369372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати слідчому СВ відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_3 чи іншим слідчим членам слідчої групи у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог КПК України дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів, з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні у приватного нотаріуса Дніпропетровської області ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 , щодо нотаріальної справи про посвідчення акту прийому передачі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » нерухомого майна будівлю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: акту прийому передачі, довіреності ОСОБА_6 огли на Сеіді ОСОБА_10 , документів перереєстрації від ОСОБА_6 на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали становить 2 місяці з моменту її постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1