Ухвала

від 09.04.2024 по справі 405/6037/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6037/16-ц

2/405/1041/21

УХВАЛА

09 квітня 2024 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні позовні заяви представника позивача про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Лебедєва Наталія Леонідівна про визнання договору довічного утримання недійсним та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_4 , в інтересах якої діяв адвокат Усатенко В.Ю., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Лебедєва Н.Л., в якому просила: 1) визнати недійсним договір довічного утримання від 20.07.2016 року № 237, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Лебедєвою Н.Л.; 2) скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.08.2016 року відкрито позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06.03.2017 року провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України було закрито.

Ухвалою судувід 26.10.2017рокузалученодо участів цивільнійсправі правонаступника позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 .

РішеннямЛенінського районного суду м. Кіровограда від 12.10.2018 року, залишеним без змінпостановоюКропивницького апеляційного суду від 15.01.2020 року, позовну заяву ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_4 , задоволено частково, визнано недійсним договір довічного утримання від 20.07.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Лебедєвою Н. Л., зареєстровано в реєстрі за № 238, в іншій частині позов залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.10.2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15.01.2020 року в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним скасовано, передано справу № 405/6037/16-ц на новий розгляддо суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.05.2023 року та 26.06.2023 року представник позивача адвокат Грицина В.І. подала до суду позовні заяви про зміну предмета позову, в яких, окрім зазначення нових обставин, просить визнати недійсним договір довічного утримання від 20.07.2016 року № 237, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Лебедєвою Н.Л.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні пояснила, що 11.05.2023 року та 26.06.2023 року подала заяви про уточнення позовних вимог у формі позовної заяви в новій редакції, де виклала в новій редакції підстави позову та уточнила позовні вимоги. При цьому, просила не брати до увагу позовну заяву від 11.05.2023 року, натомість враховувати саме позовну заяву подану 26.06.2023 року.

Представник відповідача адвокат Васильченко З.С. у підготовчому судовому засіданні заперечила проти прийняття та розгляду по суті позовних заяв про зміну предмета і підстав позову, оскільки дані заяви подані представником позивача після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що є порушенням ч. 4 ст. 49 ЦПК України.

Третя особа у підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Підпредметом позовурозуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позовустановлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, щоправові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі,якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що подана нею позовна заява від 26.06.2023 року за своєю суттю є уточненням поданої раніше позовної заяви.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 року в справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбаченоправа позивачана поданнязаяв (клопотань)про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог,або заявлення«додаткових» позовнихвимог тощо. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Так, суд звертає увагу на те, що зміст поданих представником позивача позовних заяв зводиться до доповнення раніше поданого позову новими обставинамита зміни посилання на норми матеріального і процесуального права, а також до вилучення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, суд розцінює подані представником позовні заяви від 11.05.2023 року та від 26.06.2023 року як заяви позивача про зміну предмету позову, так як представник позивача доповнила раніше поданий позов новоми обставинами та фактично вилучила одну із раніше заявлених позовних вимог.

Відповідно доч.4ст.49ЦПК Україниу разінаправлення справина новийрозгляд досуду першоїінстанції змінапредмета,підстав позовуне допускаються,крім випадків,визначених цієюстаттею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду від 08.09.2021 року дану справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, представником позивача жодним чином не мотивовано та необґрунтовано яким чином зміна предмету позову у вигляді вилучення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на квартиру та доповнення раніше поданого позову новими обставинами необхідно для захисту прав позивача, не доведено наявність зміни фактичних обставин справи та їх зв`язок із такою зміною фактичних обставин справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно дост.126ЦПК Україниправо навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи, що після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмету позову не допускається, а фактичні обставини справи не змінилися, суд приходить висновку про залишення позовних заяв позивача про зміну предмета позову без розгляду.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 234/11607/20.

Окрім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що кожна держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення у справі «ДеЖуфр да ла Праделль проти Франції» (De Geouffre de la Pradelle v. France) від 12.12.1992 року, заява № 12964/87).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Так, суд відзначає, що даний спір перебуває на розгляді в суді з 2016 року, тобто більше 7 років та позивач мала цілком достатньо процесуальних можливостей для належного формулювання своїх позовних вимог та реалізувала своє право на доступ до правосуддя, пред`явивши відповідні вимоги. Окрім того, позивач не позбавлена права, за необхідності, надати додаткові пояснення як у судовому засіданні так і у письмовому вигляді щодо доповнення раніше поданого позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставинта зміни посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 49, 126, 182, 222, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача про зміну предмета позову від 11.05.2023 року залишити без розгляду.

Позовну заяву представника позивача про зміну предмета позову від 26.06.2023 року залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 12.04.2024 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний