Ухвала

від 19.04.2024 по справі 750/5478/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/5478/24

Провадження № 2/750/1320/24

У Х В А Л А

19 квітня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» про стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» про стягнення орендної плати в розмірі 3734 грн. за договорами оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7423083500:03:000:0401 та кадастровим номером 7423083500:03:000:0955, які розташовані на території Дягівської селищної ради Менського району за межами населеного пункту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК).

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26-30 ЦПК).

Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18 зазначив, що правила статті 30ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) також зазначила, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Із матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач просить стягнути орендну плату за користування земельними ділянками, які розташовані на території Дягівської селищної ради Менського району Чернігівської області.

За таких обставин, дана справа не належить до територіальної підсудності Деснянського районного суду м. Чернігова.

Згідно з частиною 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, судом, встановленим законом для розгляду вказаної справи, є Менський районний суд Чернігівської області, у зв`язку з чим справу належить передати на його розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 30, 31, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

передати справу № 750/5478/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» про стягнення орендної плати на розгляд до Менського районного суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.П.Рахманкулова