Ухвала

від 19.04.2024 по справі 947/11243/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11243/24

Провадження № 1-кс/947/5168/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 року м.Одеса

Слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувшиу відкритомусудовомузасіданніклопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024163010000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42024163010000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за фактом вимагання посадових осіб однієї із державних установ неправомірної вигоди за видачу дозвільних документів.

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово в клопотанні.

Як вбачається з клопотання, 09.04.2024 у період часу з 07:38 години по 08:06 годину, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024, проведено санкціонований обшук за місцем проживання роботи інспектора відділу організації перевезення небезпечних вантажів Регіонального сервісного центру в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Айфон 15», чорного кольору, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та який упаковано у сейф-пакет Національної поліції №CRI1206061, в подальшому визнаний речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного у клопотанні майна, обґрунтовуючи необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 надав письмові пояснення, відповідно до яких звернув увагу на те, що в клопотанні прокурора зазначено, як тимчасове вилучене майно: грошові кошти та чорнові записи, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 був вилучений лише мобільний телефон ОСОБА_4 . Окремо зазначив, що слідчим формально визнаний мобільний телефон речовим доказом, до теперішнього часу телефон слідчим не оглянутий, відповідні експертизи не призначені. Крім того прокурором не було конкретизовано, яка саме інформація з телефону має значення для кримінального провадження. У зв`язку з відсутністю підстав для накладення арешту на вилучене майно, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові пояснення представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В даному клопотанні прокурор зазначає, що вилучене майно, має доказовезначення дляданого злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак останнім до клопотання не долучено документів щодо здійснення огляду мобільного телефону марки «Айфон 15», чорного кольору, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та призначення щодо нього судової експертизи.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024163010000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1