Постанова

від 04.04.2024 по справі 914/466/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р.Справа №914/466/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівСКРИПЧУК О.С.

КРАВЧУК Н.М.

За участю представників від:

скаржників: Москва Ю.О., Святецький Д.В. адвокати (від Марченка В.Г.);

Качан В.В. адвокат від працівників боржника;

кредиторів:Дудяк Р.А. адвокат Компанії «Медісом Пасіфік Траст Лімітед»;

Серова О.О. адвокат Компанії «Іновантус СТФ»;

Мельнеченко А.В. адвокат ТОВ «Вторметекспорт»;

Столярчук І.В. адвокат ТОВ «Ферко»;

боржника:Волинський А.В. адвокат;

арбітражного керуючого: Сокол О.Ю. розпорядник майна,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 б/н від 29.01.2024 (вх.ЗАГС №01-05/347/24 від 02.02.2024) та

представника працівників ТОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Костюкова О.М. (вх.ЗАГС №01-05/432/24 від 13.02.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 (суддя Цікало А.І.) про припинення повноважень керівника боржника і покладення обовязків керівника на розпорядника майна

у справі №914/466/23

за заявоюКомпанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED»

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», м. Львів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі № 914/466/23 про банкрутство боржника ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» у розмірі 15 081 357,98 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.02.2023 за № 70101.

У зв`язку із апеляційними та касаційними оскарженнями ухвали про відкриття провадження у справі, лише ухвалою суду від 08.01.2024 попереднє засідання суду щодо розгляду заяв з грошовими вимогами конкурсних кредиторів призначено на 25.01.2024.

Між датами призначення попереднього засідання та датою проведення такого, 19.01.2024 до суду від розпорядника майна надійшло клопотання від 08.01.2024 за вих. №01-32/05-01 про припинення повноважень керівника боржника та покладення його обов`язків на розпорядника майна, яке окремою ухвалою до розгляду у судовому засіданні не призначалося.

22.01.2024 до суду від розпорядника майна надійшли додатки до клопотання про припинення повноважень керівника боржника.

Вказане клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника та покладення його обов`язків на розпорядника майна обґрунтоване тим, що керівник боржника ухиляється від надання розпоряднику всіх документів та інформації, необхідних для належного виконання повноважень розпорядника майна. Керівником боржника здійснюються систематичні дії з необгрунтованого продовження строків проведення інвентаризації та оформлення результатів інвентаризації. Керівником боржника не надано розпоряднику майна інформації та документів щодо охорони та збереження майна боржника. Керівник боржника не надав розпоряднику майна інформацію про поточних кредиторів боржника та стан розрахунків з такими кредиторами. Розпоряднику майна не надано доступу до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника. Розпоряднику майна не надано інформації та документів щодо фактичним станом зернових культур, переданих боржнику на зберігання, а також щодо виникнення у боржника заборгованості за договорами оренди державного майна. Також ним зазначено про суттєве зменшення активів боржника, що може мати ознаки доведення до банкрутства. Вказано на погашення боржником конкурсної заборгованості, що свідчить про порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду першої інстанції від 25.01.2024 задоволено означене вище клопотання і відповідно припинено повноваження керівника боржника Марченка В.Г. і виконання таких обов`язків покладено на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Така ухвала загалом мотивована повністю встановленими і підтвердженими на думку суду конкретними обставинами і фактами, що керівником боржника не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна та допускаються інші порушення законодавства, які зазначені у клопотанні про припинення повноважень від 08.01.2024, що в силу ч.12 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ), є достатньою підставою для покладення обов`язків керівника боржника на розпорядника майна.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, керівником боржника ОСОБА_1 та представником працівників боржника Костюковим О.М. подано апеляційну скаргу, у якій просять суд апеляційної інстанції її скасувати і постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна Сокола О.Ю. про припинення повноважень керівника боржника.

Такі апеляційні скарги обґрунтовані майже однаковими підставами, обставинами та запереченнями, які узагальнено зводяться до такого:

суд припустився процесуальних порушень, оскільки не надав достатнього часу для формування доводів чи заперечень для керівника боржника на клопотання розпорядника майна (з дати подання клопотання до його розгляду минуло лише 5-ть днів) та не призначав до розгляду ухвалою таке клопотання, оскільки засідання на 25.01.2024 було призначене з розгляду лише заяв з грошовими вимогами конкурсних кредиторів;

протягом грудня 2022 року по січень 2023 року ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» піддавалася рейдерським атакам зі сторони ініціюючого кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» за наслідками чого, у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців та громадських формувань відбувалися зміни керівника боржника і лише з 12.09.2023 повноваження ОСОБА_1 внаслідок скасування судом заходів забезпечення позову;

на всі запити про надання документів боржника надавалися відомості і надсилалися такі документи, які були наявними у керівника ОСОБА_1 , а на окремі запити відповіді не могли бути надані, оскільки надсилалися розпорядником майна на інші електронні адреси, які не є електронними адресами боржника; з метою надання відповідей на окремі запити необхідно було затратити великий об`єм часу, а такий час у запитах був мінімально обмежений часовими рамками;

розпоряднику майна було надано усі відомості про рахунки боржника у фінансово-кредитних установах;

тривалий час непроведення заходів з інвентаризації активів боржника є наслідком бездіяльності самого розпорядника майна, але не керівника;

згоди на допуск до майна, що належить на праві власності іншій особі, що перебуває на зберіганні у боржника, не надавав, тому правомірно розпорядника майна не було допущено;

майно яке належить боржнику розміщується в межах державного порту, і охорона такого майна по периметру здійснюється не боржником, а державним підприємством, тому відомості про охорону і збереженність активів боржника, не могли бути надані;

погашення вимог під час процедури розпорядження майном всупереч введеного мораторію на задоволенні грошових вимог не відбувалося, оскільки погашалися вимоги поточних кредиторів, зокрема Державного підприємства «Одеський морський порт»;

відмова розпоряднику майна у доступі до електронних баз даних відбулася внаслідок пошкодження електронних систем через постійні відключення електричної енергії;

відомості про звернення стягнення на майно боржника, що перебувало у заставі були наявними у розпорядника майна, оскільки такі відомості були додані до поданої ним позовної заяви в межах цієї справи про банкрутство боржника;

угоди про переведення боргу на підставі яких боржник у цій справі набував нових зобов`язань, не відносяться до аналізу угод за трирічний період до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому розпоряднику майна надані не були, а також, у період їх укладання Марченко В.Г. керівником боржника ще не був.

Присутні у судових засіданнях представники ОСОБА_1 та відповідно представник працівників боржника підтримали доводи та заперечення, викладені у апеляційних скаргах, а відповідно представник ініціюючого кредитора, розпорядник майна, просили у її задоволенні відмовити з огляду на обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Беручи до уваги доводи та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткову обгрутованність апеляційних скарг лише в частині порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін та незабезпечення права особи, якої стосується таке судове рішення на надання своїх доводів і заперечень щодо висунутих у суді проти нього вимог. У решта частині судове рішення є обгрунтованим, але підлягає скасуванню внаслідок зазначених вище процесуальних порушень із постановленням такого ж рішення, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, розпорядником майна на адресу керівника боржника різними засобами комунікації (в т.ч. електронними за електронними цифровими підписами) було надіслано 22 запити і повідомлення-запити в проміжок часу з 15.02.2023 до 20.12.2023.

Такі запити були обгрунтовані наступними нормами КУзПБ. Зокрема, згідно п.5 ч.1 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб.

Згідно ч. 2 цієї ж ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про:

значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань);

інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації);

дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості);

обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження);

реєстр вимог кредиторів;

строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією);

аналіз фінансово-господарської діяльності боржника;

дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів);

тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення);

текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом);

декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи;

6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Згідно ч.ч. 1 -3 ст. 12-1 КУзПБ, запит арбітражного керуючого - це письмове або у формі електронного документа звернення арбітражного керуючого, призначеного господарським судом розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією, до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних арбітражному керуючому для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника, а також членів сім`ї боржника - фізичних осіб, визначених абзацом другим частини п`ятої статті 116 цього Кодексу, стосовно якого арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією.

До запиту арбітражного керуючого додається посвідчена арбітражним керуючим копія судового рішення про призначення його у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією. Вимагати від арбітражного керуючого надання разом із запитом арбітражного керуючого інших документів забороняється.

Запит арбітражного керуючого не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким направлено запит арбітражного керуючого, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати арбітражному керуючому відповідну інформацію, у тому числі таку, що становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація, копії документів.

У разі якщо запит арбітражного керуючого стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту арбітражного керуючого може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що арбітражному керуючому письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту арбітражного керуючого.

Задоволення запиту арбітражного керуючого може бути здійснено шляхом надання відповідної інформації, копій документів у формі електронного документа.

У разі якщо задоволення запиту арбітражного керуючого передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, арбітражний керуючий зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничних норм витрат на копіювання та друк, встановлених відповідно до законодавства.

Відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність згідно із законом, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації.

На виконання таких окремих запитів, керівник боржника листом від 30.03.2023 надав розпоряднику майна копію Статуту боржника від 18.01.2021.

Документи, які підтверджують право власності на рухоме та нерухоме майно, належне боржнику, розпоряднику майна не надано.

Також, розпоряднику майна надано копії договорів оренди, за якими боржник виступає орендарем майна.

В період з 05.07.2023 по 07.07.2023 у місті Одесі та 14.07.2023 у місті Бахмачі відбувся фактичний огляд майна боржника.

Під час проведення даних заходів, розпорядником майна були виявлені чисельні активи боржника які перебувають в користуванні третіх осіб, тобто були виявлені факти орендних відносин, в яких боржник виступає саме орендодавцем.

В той же час, понад 8 місяців не надавалися розпоряднику майна копій чи примірників договорів, за якими боржник виступав орендодавцем рухомого чи не рухомого майна.

Так, лише у жовтні 2023 року, відповідно до листа боржника від 04.10.2023, розпоряднику майна були надані копії договорів оренди, за яким боржник виступає орендодавцем майна.

В той же час, керівником боржника не надано документів, які підтверджують виконання орендарями обов`язку з оплати оренди майна, а з деяких договорів оренди не можливо визначити розмір орендної плати.

З метою отримання інформації та документів, розпорядник майна вчергове надіслав запит, у відповідь на який, керівником боржника надіслано на адресу розпорядника майна лист від 22.12.2023 зміст якого містить формальне посилання до збільшення строків розгляду такого запиту.

З огляду на цю обставину, яка не спростована доводами та матеріалами справи апелянтів, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що вказаний недолік виключає будь-яку можливість перевірки розпорядником майна вказаних відомостей, а також встановлення повного переліку майна боржника, яке перебуває в користуванні третіх осіб, підстав такого перебування, оплатність послуг, тощо.

В матеріалах справи відсутні відомості та докази того, що керівником боржника надано розпоряднику майна правочини, укладені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а також не надано жодних первинних документів, що підтверджують їх виконання.

Розпорядником майна отримано лист боржника від 30.03.2023 до якого додано перелік рахунків, відкритих на ім`я боржника у кредитно-фінансових установах від 28.03.2023 р. № 45 (без надання відомостей про грошові кошти, що знаходяться на цих рахунках), відповідно до якої, боржником вказано про наявність відкритих рахунків в наступних банках: АТ КБ «ПриватБанк»; АТ «Банк Восток»; АТ «МТБ Банк»; АТ «Південний»; АТ «Ощадбанк»; АТ «ОТП Банк», Казначействі України.

Разом з цим, лише у жовтні місяці листом від 04.10.2023, боржником було вперше надані відомості про грошові кошти станом на 12.09.2023 і лише щодо рахунків у двох банках: АТ «Південний» та АТ «МТБ Банк».

При цьому, кількість рахунків, а також їх номери, по яким надані виписки, не кореспондуються із змістом переліку рахунків, відкритих на боржника від 28.03.2023р. № 45, наданого з листом від 30.03.2023.

Розпорядник майна звертався до керівника боржника щодо надання переліку майна, що належить боржнику, його місцезнаходження (адреса), а також інформації щодо заходів, які вживаються на підприємстві з метою захисту та збереження майна боржника.

Листом від 30.03.2023 боржник розпоряднику майна повідомив, що майно боржника перебуває на території ДП «Одеський морський торгівельний порт», відповідно охорона майна здійснюється даним підприємством.

В той же час, керівництвом боржника не було зазначено жодної правової підстави перебування майна боржника на території ДП «Одеський морський торгівельний порт», в тому числі не було надано жодного договору на підставі якого забезпечується охорона майна боржника.

Листом від 23.06.2023 № 39/1007 боржником надано розпоряднику майна відомість основних засобів станом на 01.06.2023, проте дані відомості не містять інформації щодо місцезнаходження (адреса) даного майна та заходи, які застосовуються для його збереження.

Як зазначалось, у листі від 30.03.2023 боржник запевняв, що майно перебуває на території ДП «Одеський морський торгівельний порт» і відповідно охорона майна здійснюється даним підприємством.

В той же час, у листі від 04.10.2023 керівник боржника зазначив, що договори охорони майна з ДП «Одеський морський торгівельний порт» не укладалися.

Вірним щодо цього зроблено висновок суду першої інстанції, що керівник боржника не вжив і не вживає заходів із збереження майна та ухиляється від надання такої інформації розпоряднику майна.

Керівником боржника приховано від розпорядника майна і не надано відомостей про звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення, відповідно до договору купівлі-продажу від 10.02.2023 та про звернення стягнення на майно боржника, яке є предметом забезпечення відповідно до договору купівлі-продажу від 13.02.2023.

Тобто, керівником боржника свідомо приховано про вже вчинені дії з відчуження майна боржника, які здійснені за п`ять та два днів до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно.

З метою отримання відповідного доступу до інформації, розпорядник майна надіслав керівнику боржника відповідний запит від 04.09.2023 № 01-32/02-09.

Проте, у відповідь надіслано лист від 05.09.2023 зміст якого містить формальне посилання до збільшення строків, без наведення будь-яких пояснень ні щодо суті порушених питань про доступ до баз даних, їх кількість, ні щодо обґрунтування неможливості розгляду порушених у запиті питань протягом 10 робочих днів.

В подальшому, листом від 04.10.2023, керівник боржника взагалі відмовив розпоряднику майна у наданні інформації та доступу з посиланням на відключення світла та перепадів напруги, внаслідок чого пошкоджено доступ до електронних баз даних, без надання з цього приводу будь-яких доказів, якими могли бути скріншоти з електронних Інтернет ресурсів.

Розпорядником майна було здійснено порівняльний аналіз даних балансів (звіт про фінансовий стан) боржника за період 2020 - березень 2023 року.

За результатом аналізу балансів (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2020, на 31.12.2021, на 31.12.2022 та на 31.03.2023, розпорядником майна обгрунтовано виявлено суттєве зменшення активів боржника за кодом рядків балансів 1000, 1010, 1101, 1155, що може мати ознаки доведення до банкрутства боржника.

Так, на початку звітного періоду 2020 року нематеріальні активи (код рядка 1000) становили 164,0 тис. грн, а станом на 31.03.2023 становлять лише 41,00 тис. грн.

При цьому, зміст балансів свідчить лише про системне зменшення активів протягом подальших років до 123,00 тис. грн.

Однак, у листі від 04.10.2023, керівником боржника в обґрунтування зменшення залишкової вартості до 41,00 тис. грн, наведено лише нарахування амортизації.

Також, на кінець звітного періоду 2020 року основні засоби (код рядка 1010) становили 699 682,00 тис. грн, а станом на 31.03.2023 становлять лише 164 764,00 тис. грн.

При цьому, зміст балансів також свідчить про системне зменшення активів протягом подальших років на 534 918,00 тис.грн, тобто на понад 534 мільйони грн.

Саме у 2023 році основні засоби боржника зменшились на 400 763,00 тис. грн.

У листі від 04.10.2023, керівник боржника в обґрунтування зменшення залишкової вартості навів факт вилучення банками предмета застави на загальну суму 618 770,2 тис. грн, відомості про які, як зазначалося вище, вчасно розпоряднику майна надано не було.

Наданий самим боржником сукупний розмір вилученого майна (618 770,2 тис.грн) не кореспондується із наведеними показниками відомостей балансу боржника.

На початку звітного періоду 2020 року виробничі запаси (код рядка 1101) становили 10 762,0 тис. грн, а станом на 31.03.2023 становлять лише 3 443,00 тис.грн.

При цьому, за обгрунтованими розрахунками розпорядника майна, зміст балансів свідчить про систематичне зменшення активів протягом подальших років на 7 319,00 тис.грн.

У листі від 04.10.2023, боржник в обґрунтування зменшення залишкової вартості навело посилання до залежності розміру виробничих запасів від використання у виробничій діяльності та придбання нових. В той же час, жодних документальних обгрунтувань зменшення активів протягом подальших років на 7319,00 тис.грн, надано не було.

Також, на початку звітного періоду 2020 року інша поточна дебіторська заборгованість (код рядка 1155) становила лише 100,00 тис.грн, а станом на 31.03.2023 становить 865 163,00 тис.грн.

При цьому, саме у 2023 році показник дебіторської заборгованості за даним рядком збільшився з 1 402,00 до 865 163,00 грн, тобто на 863 761,00 тис.грн, що свідчить про наявність значної і такої, що систематично збільшується заборгованості третіх осіб перед боржником.

В той же час, керівником боржника не було надано розпоряднику майна будь-яких обґрунтувань щодо стрімкого (фактично за три місяці 2023 року) збільшення дебіторської заборгованості на 863,7 мільйони гривень, а також не було надано розпоряднику майна інформації про вид послуг, контрагентів та на підставі яких договорів виникла відповідна заборгованість.

Також, розпоряднику майна не було надано інформації про ступінь виконання контрагентами своїх зобов`язань і заходів, які вживаються боржником для повернення дебіторської заборгованості у розмірі понад 863 мільйони гривень.

Листом від 27.06.2023 р. розпоряднику майна надано наказ від 27.06.2023 № 39/28 «Про призначення робочої інвентаризаційної комісії» та наказ від 27.06.2023 № 39/29 «Про проведення інвентаризації».

Так, за участю розпорядника майна та залучених ним осіб (спеціалістів), з метою забезпечення проведення інвентаризації майна боржника, в період з 05.07.2023 по 07.07.2023 у місті Одесі та 14.07.2023 у місті Бахмачі відбувся фактичний огляд майна боржника, про що зазначалося вище.

В подальшому, на адресу розпорядника майна було надіслано боржником наказ генерального директора Марченка В.Г. № 39/34 від 18.06.2023 про внесення змін до наказу від 27.06.2023 №39/29 «Про проведення інвентаризації», яким змінено термін проведення інвентаризації та проведення повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження з 05.07.2023 по 21.08.2023.

Також, на адресу розпорядника майна було надіслано лист боржника від 16.08.2023 з додатком копії наказу № 39/40 від 16.08.2023 «Про виправлення технічної помилки в реквізитах наказу від 18.06.2023 №39/34» та копію наказу №39/37 від 14.08.2023 «Про внесення змін до наказу від 27.06.2023 № 39/29 «Про проведення інвентаризації», яким вчергове без будь-яких обґрунтованих підстав збільшено строк проведення інвентаризації до 13.09.2023.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, результати проведеної інвентаризації майна боржника (інвентаризаційні описи, протоколи інвентаризаційної комісії, тощо) керівником боржника не надані, хоча згідно названих вище відомчих наказів, відповідальною особою за проведення інвентаризації визначено саме керівника Марченка В.Г.

Крім зазначеного вище, з Єдиного державного реєстру судових рішень розпорядником майна отримано інформацію про рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 420/5969/19, відповідно до якого, між боржником та Компанією «Блек Сі Коммодітіс Лімітед» укладено ряд контрактів, за умовами яких цією компанією отримано від боржника товар на загальну суму 50 183 632,34 долларів США, проте оплата цього товару не відбулася.

В той же час, з боку боржника укладено низку правочинів з переведення боргу, відповідно до яких ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» замінив попередніх боржників, статус кредитора за якими мала Компанія «Блек Сі Коммодітіс Лімітед». Угоди про заміну первісних боржників на ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» укладалися останнім виключно після набуття Компанією «Блек Сі Коммодітіс Лімітед» статусу кредитора у відповідних зобов`язаннях.

При цьому, відсутні відомості про оплатність переведення боргу, отримання боржником коштів за переведення боргу, а також про прибутковість такої операції для боржника.

В подальшому, враховуючи, що ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» набуло невиконаних зобов`язань, кредитором за якими виступає Компанія «Блек Сі Коммодітіс Лімітед», між сторонами укладено низку угод про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до яких здійснено залік між заборгованістю Компанії «Блек Сі Коммодітіс Лімітед» перед ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за такими контрактами та ново набутими борговими зобов`язаннями ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» перед Компанією «Блек Сі Коммодітіс Лімітед».

Означені вище і встановлені судом першої інстанції факти (лише незначна їх частина), не спростовані доказами виконання правомірних запитів розпорядника майна керівником боржника майна, а аргументи і доводи апелянтів про те, що розпорядник майна шляхом надсилання таких запитів до інших державних органів чи інших суб`єктів господарювання міг отримати такі відомості, не спростовують обов`язку боржника в особі його органів управління чи одноосібного керівника, їх виконувати з метою якнайшвидшого і оперативного узагальнення інформації хоча б для початку належного проведення інвентаризації активів боржника.

За змістом означених вище норм КУзПБ та їх системного аналізу, керівник боржник з боку кредиторів боржника, суду чи інших учасників, дотичних до провадження у справі про банкрутство, повинен діяти безсумнівно відкрито і правдиво спільно із розпорядником майна з метою встановлення вірних фактичних документальних і облікових показників активів боржника з метою реального встановлення кредиторської заборгованості, формування показників дебіторської і кредиторської заборгованостей, вжиття заходів до збереження виявлених і наявних активів боржника з метою вчасного завершення процедури розпорядника майна та переходу до інших судових процедур.

Надсилання відповідей на окремі запити розпорядника майна з вибірковими але не повними відомостями, є формальним виконанням законних вимог розпорядника з метою створення видимості належного виконання означених вище вимог чинного законодавства.

Лише неспростований і незаперечувальний керівником боржника факт ненадання розпоряднику майна відомостей про залишок грошових коштів на усіх рахунка боржника, відкритих у кредитно-фінансових установах, є самостійною і достатньою підставою для встановлення факту перешкоджання керівником боржника у реалізації повноважень розпоряднику майна, оскільки надання таких відомостей не вимагає значних зусиль і матеріальних затрат для їх надання.

При цьому, судом апеляційної інстанції звертається увага, що керівником боржника не надано суду першої інстанції будь-яких переконливих доказів, що вказують на неможливість належного і повного надання інформації та відомостей розпоряднику майна з посиланням на формальні обставини що він у певний час вже, або ще не виконував обов`язків керівника боржника, або ж про те, що попередній керівник таких доказів (документів) йому не передавав. При цьому, керівником боржника вчинялися активні дії по відчуженні активів боржника за сумнівними угодами чи погашення вимог конкурсних кредиторів в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абз. 7 ст. 44 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги ч. 4 ст. 10 цього Кодексу.

За наслідками означеного вище, суд апеляційної інстанції також приходить до висновку про обгрунтованність висновків суду першої інстанції, що відсутність відповідної документації перешкоджає розпоряднику майна у виконанні його обов`язку щодо проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника і становища на ринках боржника, встановлення за результатами його проведення наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.

Керівником боржника лише через 4 місяці після відкриття провадження у справі про банкрутство та отримання відповідних запитів розпорядника майна було прийнято наказ про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна.

З огляду на зазначене, вірним є рішення суду першої інстанції про обгрунтованість клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника та покладення на нього обов`язків керівника.

Що щ стосується доводів апеляційних скарг про процесуальні порушення суду першої інстанції в частині ненадання можливості надати керівнику боржника свої заперечення на означене вище клопотання, до судом апеляційної інстанції береться до уваги таке.

Відповідно до ч.3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність.

Згідно ч.1, 2, 5 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Підсумовуючи зазначене, враховуючи, що клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника з дати надходження до суду (19.01.2024) до судового розгляду не призначалося, відомості у матеріалах справи про надсилання копії такого клопотання з додатками в адресу керівника боржника ОСОБА_1 відсутні, фактичний розгляд такого клопотання відбувся через 4-ри дні 25.01.2024 в день призначеного ухвалою від 08.01.2024 іншого судового засідання щодо розгляду заяв конкурсних кредиторів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постановлення такого ж судового рішення про задоволення клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника і покладення на нього таких обов`язків.

При цьому, судом апеляційної інстанції також враховується, що в силу ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, п. 3 ч. 3 ст. 277, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника працівників ТОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Костюкова О.М., задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 у справі №914/466/23 і прийняти нове рішення, яким клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю., задовольнити.

Припинити повноваження керівника боржника - ТОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» Марченка В.Г.

Виконання обов`язків керівника боржника - ТОВ «Олімпекс Купе Інтереншнл» покласти на розпорядника майна, арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена з урахуванням особливостей, передбачених ч.3 ст. 9 Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складений 17.04.2024.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК