Постанова

від 14.03.2024 по справі 927/537/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа№ 927/537/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 14.03.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 14.02.2023 (повний текст складено 27.02.2023)

у справі №927/537/22 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Північного офісу Державної аудиторської служби України

2. Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації

3. Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60 734, 52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року Керівник Ніжинської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни від 28.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";від 29.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; від 01.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; від 02.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, укладеної між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на користь Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради грошові кошти у сумі 60734,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та як наслідок нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/537/22 від 14.02.2023 позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734, 52 грн залишено без розгляду.

Позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734, 52 грн. залишено без розгляду.

Позовні вимоги керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації задоволено частково.

Визнано недійсними додаткові угоди, укладені між Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут":

- від 28.01.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 29.01.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 01.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021;

- від 02.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 9924, 00 грн судового збору.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, суд першої інстанції зазначив, що Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради не наділено статусом органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Позивач-3 є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства, ідентифікаційний номер, бланк із власною назвою, штамп, печатку, тобто є суб`єктом господарювання та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з цим позовом в інтересах названого суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить вказаним вище положенням чинного законодавства, зокрема, положенням ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В частині позовних вимог в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України суд виходив з того, що підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а відтак залучення Ніжинською окружною прокуратурою Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача у даній справі є безпідставним та неможливим, оскільки у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача. Також суд звернув увагу та той факт, що прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог. У зв`язку з викладеним, за висновками суду першої інстанції, у прокурора відсутні підстави наполягати на встановленні факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України, яка полягає у неналежному захисті державних інтересів щодо реалізації державної політики у сфері фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Задовольняючи позовні вимоги в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, суд зазначив, що при укладенні Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» спірних додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021, сторони не дотримали вимоги пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати в частині залишених без розгляду позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради 60734, 52 грн задовольнити повністю, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що даний позов подано в інтересах держави в особі державних органів (Північного офісу Державної аудиторської служби, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації) та Комунального закладу освіти (КЗ «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради), які так чи інакше здійснюють діяльність з розпорядження, витрачання та контролю за бюджетними коштами відповідного державного органу - Чернігівської обласної ради, оскільки кошти, виділені на закупівлю палива для закладу освіти є коштами обласного бюджету, тому вказані позивачі беззаперечно є такими, що наділені повноваженнями держави виконувати її функції та зобов`язання, визначені Конституцією України.

Відтак, жоден орган не вправі обмежувати законодавчо встановлене право прокурора на представництво інтересів держави виключно в особі суб`єктів владних повноважень з посиланням на приписи абз. 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки такі дії звужують мету законодавця, з якою прокурору надано вказані повноваження, - для захисту суспільного інтересу («інтересу держави»), який є значно ширшим, ніж інтереси окремих суб`єктів владних повноважень та можуть проявлятися не тільки у реалізації повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, а також у реалізації повноважень окремих державних установ, закладів, фондів, підприємств, приватних осіб, про що зазначено у Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, що має значення для захисту економічних інтересів держави на етапі трансформації державного сектору економіки, бюджетних відносин в Україні у даний час.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того,що в даному випадку керівник Ніжинської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача-2 - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Позивач-2 подав письмові пояснення, у яких зазначив, що відповідно до абз. 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії, водночас, згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі «Prozorro», строк дії договору визначено до 31.12.2021, а тому, правові підстави для проведення моніторингу у порядку встановленому вказаним Законом відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем-3 не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представники позивачів у судове засідання 14.03.2024 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, від позивача-1, позивача-2 надійшли клопотання про розгляд справи без участі представників.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивачів.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради (позивач-3) 28.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення за №UA-2020-12-23-011932-C про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом (переговорна закупівля) 35000 куб.м за ціною 6,98 грн. з ПДВ.(т. 1,а.с. 99, том 1).

За результатом процедури закупівлі 15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником) та Комунальним закладом «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради (споживач) був укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 (далі - договір, а.с.60-63, том 1), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 газове паливо (газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та у порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 35000 куб. м.

Згідно з п.3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціпи газу не вимагається.

За умовами п.3.2 договору ціна одного кубічного метру газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру газу складає 6,98 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 3.3 договору).

У пункті 3.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за договором і складає 244300 грн., в т.ч. ПДВ 20%(п. 3.6 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 до 31.12.2021 , а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 9.5, 9.6 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Згідно з п.9.7 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У подальшому, за ініціативою ТОВ "Чернігівгаз збут" між відповідачем та позивачем-3 були укладені додаткові угоди, яким сторони погодили внести зміни до ціни договору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- від 28.01.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 7,6773 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 31821,08 тис. куб.м. (т.1, а.с. 66). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021 (т.1, а.с. 175). В інформаційній ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, січня 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 29.12.2020. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 29.01.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 8,44426 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 28930,89 куб.м. (т.1, а.с. 67). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021 (т.1, а.с. 178). В інформаційній ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №62/21 від 14.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, січня 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 31.12.2020, 11.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 01.02.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 9,28784 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 26303,20 куб.м. (т.1, а.с. 68). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021 (т.1, а.с.181) В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №116/21 від 20.01.2021 наведена інформація за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" про середньозважені ціни на природний газ на европейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України станом на 04.01.2021, 13.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

- від 02.02.2021, за умовами якої з 01.01.2021 збільшено ціну на газ до 10,21570 грн. за 1 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 23914,16 куб.м. (т.1, а.с. 182-183). Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021(т.1, а.с.184-185). В ціновій довідці Харківської торгово-промислової палати України №№163/21 від 27.01.2021 наведена інформація про середньозважені ціни на природний газ ресурсу грудня 2020 року, лютого 2021 року на ринку України за результатами торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 31.12.2020, 22.01.2021. Згідно із п. 9 примітки цінова довідка є фактографічною та не враховує умов договорів та контрактів.

Додатковою угодою від 04.10.2021 внесено зміни щодо строку дії договору та визначено сторонами, що він діє в частині поставок газу з 01.01.2021до 10.10.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (т.1, а.с. 69).

За доводами прокурора, ціна за 1 куб.м. газу виросла з 6,98 грн. до 10,21570 грн. (або на +46%), а річний обсяг постачання газу зменшився з 35000 куб.м. до 23914,16 куб.м. Вказане свідчить про те, що газ за ціною, визначеною у договорі від 15.01.2021, взагалі не поставлявся.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору між позивачем-3 та відповідачем підписано акти прийому-передачі природного газу № ЧРЗ81002317 від 28.02.2021 на суму 74178,34 грн, №ЧРЗ81000982 за січень 2021 року на суму 68337,31 грн, № ЧРЗ81003571 від 31.03.2021 на суму 50656,58 грн, №ЧРЗ81004696 від 30.04.2021 на суму 442,44 грн, № ЧРЗ81005021 від 31.05.2021 на суму 334,67 грн (т.1, а.с. 186-190).

Позивач-3 розрахувався за поставлений відповідачем на підставі перерахованих вище актів природний газ на загальну суму 191751,20 грн, що підтверджено платіжними документами (т.1, а.с. 70-76).

Звертаючись з позовом до суду, прокурор зазначив, що додаткові угоди від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021 якими збільшено ціну до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 укладені в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, у зв`язку з чим прокурор просить визнати їх недійсними.

Крім того, внаслідок укладення означених додаткових угод позивачем-3 з місцевого бюджету сплачено відповідачу кошти у сумі 60734,524 грн (з ПДВ), які підлягають стягненню з ТОВ «Чернігівгаз збут» на користь Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради та поверненню до бюджету на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України. Обрахунок здійснено виходячи з первісної ціни у договорі за 1 куб.м - 6,98 грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод. Так, Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради за переданий природний газ об`ємом 18770,298 куб.м. за первісною ціною в договорі повинен був сплатити 131016,68 грн. з ПДВ, у той же час фактично сплатив 191751,20 грн. Враховуючи первісну ціну в основному договорі, відповідач мав би поставити 27471,5186 куб.м (191751,20 грн. / 6,98 грн.).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північного офісу Державної аудиторської служби України, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 60734,52грн.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, 2) також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з частиною 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За висновками Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила таке:

« 37. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

38. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

41. Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.»

При цьому самого лише посилання прокурора на виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для ухвалення судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини 4 статті 23 Закону «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, визначив Північний офіс Держаудитслужби компетентним органом, позивачем, що представляє державу у відповідних відносинах.

Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Частиною 1 статті 1 та статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» на Державну аудиторську службу України покладено функцію здійснення державного фінансового контролю, в тому числі за дотриманням законодавства про закупівлю.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До повноважень Державної аудиторської служби України належить, зокрема, реалізація державного фінансового контролю через здійснення перевірки закупівель; моніторингу закупівель; здійснення контролю за дотриманням законодавства про закупівлі (підпункти 2, 4 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» наведено підстави для проведення моніторингу закупівель: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Порядок проведення моніторингу закупівель передбачений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

З матеріалів справи вбачається, що Ніжинською окружною прокуратурою до Управління Північного офісу Держаудитслужби надсилався лист (№1950-вих-22 від 21.06.2022) (т.1, а.с. 41-43), в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з метою з`ясування питання щодо вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни до договору № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262531-17/1289-2022 від 29.06.2022 (т.1, а.с. 45) повідомлено, що протягом 2021 року та січня-червня 2022 року заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) у КЗ «Старобасанська гімназія» не проводились, моніторинг процедури закупівель не здійснювався, укладений за її результатами договір № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 та додаткові угоди до нього не перевірялись. Крім того, зазначено про те, що орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Аудитслужбою зазначено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними. Згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель, строк дії спірного договору визначено до 31.12.2021, а тому підстави для проведення моніторингу зазначеної закупівлі відсутні.

Водночас відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» (в редакції на час існування спірних правовідносин) крім проведення моніторингу передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Так, перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника, зокрема, у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку (підпункт 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631).

При цьому, згідно з пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто позивач-1, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень при укладенні спірного договору, не була позбавлена можливості здійснити перевірку закупівель щодо укладеного позивачем-3 та відповідачем договору і додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Державна аудиторська служба України могла звернутись до суду з позовом до відповідача щодо усунення допущених порушень (в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним, стягнення коштів).

Колегія суддів встановила, що з моменту направлення прокурором позивачу-1 листа від 21.06.2022 та до подання позову минуло майже чотири місяці, позивач-1 повідомив про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом. Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що позивач-1 вживав інші дії, спрямовані на захист інтересів держави (в тому числі проведення перевірки закупівель та наступного звернення з відповідним позовом до суду, чи у інший спосіб відповідно до його компетенції).

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що невжиття позивачем-1 як компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про його бездіяльність. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача-1.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №927/373/22, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 13.03.2024 у справі №927/535/22, від 13.03.2024 у справі №922/1682/22.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції щодо залишення позову прокурора поданого в інтересах держави в особі позивача-1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України є необґрунтованим.

Щодо позовних вимог, поданих в інтересах держави в особі позивача-3 - Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування подання позову в інтересах Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради прокурор зазначає, що вказаний заклад є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та включений до мережі головного розпорядника - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Відповідно до делегованих власником повноважень, гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, є замовником закупівлі, виступає стороною у спірному договорі та фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Прокурор послався на п. 1.4 -1.5 Статуту Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради, затверджений наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020, відповідно до яких гімназія є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області функції власника гімназії виконує Чернігівська обласна рада. Відповідно до делегованих власником повноважень, гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив прокурор у позові, саме з рахунків Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради перераховано кошти на оплату газу за спірним договором, а тому наявні інтереси держави, які підлягають захисту.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурор вказав про те, що під час укладання між позивачем-3 (Комунальний заклад "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради) та відповідачем (ТОВ «Чернігівгаз Збут») спірних додаткових угод до договору було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, відтак ці додаткові угоди підлягають визнанню їх недійсними. Оскільки Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради сплачувала кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній, у спірних додаткових угодах, за збільшеною ціною, прокурор на підставі частини 1 статті670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 60734,52 грн необґрунтовано сплачених Комунальним закладом "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради коштів.

Водночас, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважейь, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (п.п. 27, 76).

Стосовно статусу суб`єкта, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи (п. 8.10.).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 звернула увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених Заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво Державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені у абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/72169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство, як суб`єкт господарських відносин.

Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження №61-17873св19), від 17.06.2020 у справі №204/7119/18 (провадження № 61 -20542св 19).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах Держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як встановлено судом, відповідно до п. 1.1. Статуту Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради за організаційно-правовою формою є закладом загальної середньої освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері базової середньої освіти.

Згідно з п. 1.4 Статуту Комунального закладу «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради, затвердженого наказом начальника Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020 (далі - Статут), гімназія є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області функції власника гімназії виконує Чернігівська обласна рада (т. 1, а.с. 77-91).

Відповідно до п. 1.5 Статуту відповідно до делегованих власником повноважень, Гімназія перебуває в управлінні Чернігівської обласної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (орган управління).

Згідно з п. 1.9 Статуту гімназія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства, ідентифікаційний номер, бланк із власною назвою, штамп, печатку.

Пунктом 6.2. Статуту передбачено, що до компетенції органу управління (Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації) належить, зокрема, здійснення фінансування гімназії, проведення поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю гімназії, ефективним використанням матеріальних та трудових ресурсів.

Відповідно до п. 8.1. Статуту джерелами формування кошторису гімназії є: кошти обласного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів; освітня субвенція з державного бюджету; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; благодійні внески юридичних і фізичних осіб, в тому числі іноземних; кошти, отримані від надання платних послуг згідно з чинним законодавством; та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

З викладеного вбачається, що Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради не наділено статусом органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Комунальний заклад «Старобасанська гімназія» Чернігівської обласної ради є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальних органах Державного казначейства, ідентифікаційний номер, бланк із власною назвою, штамп, печатку, тобто є суб`єктом господарювання та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, і не є суб`єктом владних повноважень, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність звернення прокурора з цим позовом в інтересах названого суб`єкта господарювання, оскільки таке звернення суперечить вказаним вище положенням чинного законодавства, зокрема, положенням частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 по справі № 914/2656/21.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в такому випадку виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Відтак, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради та про необхідність залишення без розгляду позову, поданого керівником Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Старобасанська гімназія" Чернігівської обласної ради, відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача-2 - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна, а також станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (пункт 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Згідно з частиною 2 статті 78 Закону України "Про освіту" фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Положеннями пунктів 1, 9,10 Положення про Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 521 від 14.09.2018 (далі - Положення), зазначено, що Управління утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань; Управління координує роботу підпорядкованих закладів освіти, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; має право представляти в установленому порядку інтереси Управління освіти і науки обласної державної адміністрації в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 18 Положення про Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 521 від 14.09.2018 (далі - Положення), Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (т.1, а.с. 93-98).

Згідно з п.п. 43 п. 8 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів.

Управління освіти у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, а також даним Положенням.

Отже, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних, зокрема, з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Згідно з частиною 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Водночас, частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) (пункт 3).

Згідно відповідей Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації №01-08/142 від 13.01.2022 (т. 1, а.с. 55) та №01-08/1195 від 04.07.2022 (т.1, а.с. 59) на запити прокуратури, останнього повідомлялось про те, що згідно з бюджетним законодавством заклад освіти є розпорядником бюджетних коштів третього рівня включений до мережі головного розпорядника - Управління. Впродовж 2021 року закладу освіти з обласного бюджету профінансовані видатки з КЕКВ 2274 «Оплата природнього газу». Управління не є розпорядником інформації щодо укладених договорів та додаткових угод за результатами процедури закупівлі, проведеної закладом освіти та не має у володінні запитуваних документів, оскільки укладені договори та додаткові угоди зберігаються безпосередньо у закладі освіти, як замовника (покупця) послуги.

Разом з тим, є обґрунтованими доводи прокурора стосовно того, що Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, у розумінні приписів статті 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Проте, Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації належний контроль за ефективністю та цільовим використанням бюджетних коштів не здійснювався, укладення спірних додаткових угод про збільшення ціни на газ призвело до безпідставної зміни істотних умов договору та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів, у зв`язку з чим з бюджету безпідставно сплачено кошти у надмірній сумі за недопоставлений товар.

Вказане свідчить про бездіяльність Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації щодо захисту власних інтересів, оскільки останнім не вжито належних заходів щодо перевірки використання бюджетних коштів, повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом, спрямованих на усунення порушень законодавства при укладенні оспорюваних додаткових угод.

З матеріалів справи вбачається, що керівником Ніжинської окружної прокуратури на адресу Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації направлялось повідомлення №2486вих-22 від 21.07.2022 (т.1, а.с. 104- 106) у порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку та направлення до Господарського суду Чернігівської області позову про визнання недійсними додаткових угод до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 та стягнення коштів у сумі 60734,52 грн.

Таким чином, в даному випадку керівник Ніжинської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача-2 - Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем-2 в частині визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-58-21 від 15.01.2021.

Крім того, судом враховано постанову Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

І як зазначалось вище, наявні підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Отже, відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`язання у статтях 11, 629 Цивільного кодексу України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з положеннями статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зауважує, що положеннями статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 укладено сторонами за результатами процедури проведення публічних торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Отже, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/17.

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Тобто для збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару за державні кошти сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку природного газу за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Крім того, слід зазначити, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20.

Як встановлено судом, сторони у п.9.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/бо пільг оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі настання обставин, передбачених п. 9.7 договору, в частині збільшення ціни за одиницю товару, сторона, яка ініціює укладення відповідної додаткової угоди, надає іншій стороні своє обґрунтування та документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку, що видане органом, який уповноважений здійснювати моніторинг цін на товари та визначати зміни ціни таких товарів на ринку, а також має право надавати відповідну інформацію іншим органам, підприємствам, установам, організаціям на їх запити. При цьому для порівняння цін документ (документи) про підтвердження коливання ціни товару на ринку обов`язково повинен (повинні) містити ринкову ціну на товар на дату укладення договору (чи дату внесення попередніх змін до нього) та ринкову ціну на товар, яка склалася в результаті її коливання. Підтвердженням коливання ціни товару може бути інформація про ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів, які склалися на відповідний розрахунковий період та оприлюднені на офіційному веб-сайті ТБ «Українська енергетична біржа». Зміна ціни за одиницю товару без попереднього постачання товару не допускається.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

При цьому, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.

Крім того, за висновками Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (частина 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Виходячи зі змісту норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" кожне коливання ціни на ринку товару є окремим юридичним фактом, тобто при кожному наступному внесені змін до договору щодо ціни товару необхідною умовою буде наявність зміни ціни на ринку після укладення попередньої додаткової угоди. Кожне з таких ринкових коливань має підтверджуватись окремим документом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладання між відповідачем та позивачем-3 додаткових угод до договору, якими було збільшено ціну за 1 куб. м. газового палива (природного газу) більш ніж на 10 %, а саме: від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021.

Суд першої інстанції, дослідивши зазначені документи, обґрунтовано погодився з доводами прокурора про те, що зазначені документи не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ в бік її збільшення в період з дати укладання договору (15.01.2021) до дати укладання спірних додаткових угод.

У вищезазначених цінових довідках Харківської торгово-промислової палати наведена інформація фактично не містить жодного підтвердження коливання вартості газового палива з дати укладання договору (15.01.2021) до моменту підписання додаткових угод та не є документальним обґрунтуванням зростання ціни вказаного товару. Тобто відповідач на момент проведення аукціону та укладення договору закупівлі міг та повинен був знати ціну товару на ринку. Крім того, згідно п. 9 Примітки вказаних інформаційних цінових довідок такі довідки є фактографічними та не враховують умов договорів та контрактів, не містять інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку.

Судом встановлено, що наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору, оскільки такі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2. частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, відповідачем станом на момент укладення оспорюваних додаткових угод не наведено жодного аргументу з посиланням на вимоги чинного законодавства щодо можливості враховувати коливання цін на ринку періоду, який передував укладеному правочину (основному договору), у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору про закупівлю, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення за такими параметрами.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (частина 4 статті 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що укладення додаткових угод до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 відбулось без будь-яких належних на те підстав, всупереч положенням частини 4 та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також положень договору №24 від 09.03.2021, що не відповідає основним принципам закупівель, визначених статтею 5 даного Закону, а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобіганні корупційним діям і зловживанням, та порушує інтереси держави.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угоди від 28.01.2021, від 29.01.2021, від 01.02.2021, від 02.02.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-58-21 від 15.01.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Пунктами 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, є необґрунтованими, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Чернігівської області у даній частині підлягає скасуванню, позовні вимоги частковому задоволенню. В решті рішення є мотивованим та обґрунтованим.

За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/537/22 від 14.02.2023 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/537/22 від 14.02.2023 скасувати в частині залишення без розгляду позову Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Пункт 3 резолютивної частини рішення викласти у новій редакції:

« 3. Позовні вимоги керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації задовольнити частково.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, р/р №UA248201720343140001000006008, банк ДКСУ м. Київ) 7 443,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи №927/537/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 18.04.2024.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка