Номер провадження: 22-ц/813/3718/24
Справа № 522/17510/23
Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року
у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ідеал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У вересні 2023 року ОСББ «Ідеал» звернулося до суду з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з неї заборгованість у розмірі 22055,72 грн, посилаючись на те, що на балансі ОСББ «Ідеал» перебуває багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , управління яким здійснює ОСББ «Ідеал», а співвласники цього будинку відшкодовують витрати, які виникають в процесі діяльності ОСББ та складаються з охорони, вивезення твердих відходів, технічного обслуговування ліфтів, електропостачання, водопостачання та водовідведення, постачання та розподілу газу, функціонування та утримання дахової котельні, шляхом сплати внесків до ОСББ. Посилаючись на систематичне та не в повному обсязі виконання обов`язків ОСОБА_1 зі сплати внесків за надані послуги, ОСББ «Ідеал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у заявленому розмірі.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою у якій просить у повному обсязі відмовити у задоволенні первісного позову та стягнути з ОСББ «Ідеал» на її користь матеріальну та моральну шкоду, а також просить поданий нею зустрічний позов об`єднати в одне провадження з первісним позовом ОСББ «Ідеал».
Підставою звернення до суду зазначила те, що ОСББ «Ідеал» неправомірно нараховує їй кошти за посередницькі послуги, які нею не замовлялися, а сплачені нею під впливом обманом кошти на користь ОСББ, підлягають поверненню.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 .
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року та ухвалити рішення, яким зобов`язати суд першої інстанції розглянути позовну заяву у відповідності до правил ЦПК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що первісний позов та зустрічна позовна заява взаємопов`язані, стосуються тих самих правовідносин, а тому підлягають одночасному розгляду.
На вказану апеляційну скаргу ОСББ «Ідеал» подало відзив у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Аргументами відповідача є те, що скаржниця не наділена правом оскарження ухвали суду, якою вирішено питання про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви. Крім того, звертає увагу, що первісний позов стосується стягнення заборгованості, тоді як зустрічний позов стосується компенсації моральної та матеріальної шкоди, які заподіяні подачею первісного позову з підстав фіктивності заборгованості, заявленої до стягнення. Вважає, що подання зустрічної позовної заяви є способом затягування розгляду справи, а спірні правовідносини не регулюються положенням Закону України «Про захист прав споживачів».
ОСОБА_1 подала відповідь на відзив ОСББ «Ідеал» у якому посилаючись на правову позицію Об`єднаної палати касаційного цивільного Верховного Суду, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі №333/6667/20 зазначає, що вона наділена правом апеляційного оскарження ухвали суду, якою вирішено питання про повернення зустрічного позову. Зазначає, що метою її звернення до суду першої інстанції є доведення відсутності у ОСББ «Ідеал» матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивно право ОСББ «Ідеал» за первісним позовом.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення заяви, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що первісний позов поданий ОСББ «Ідеал» стосується стягнення заборгованості за надання та споживання житлово-комунальних послуг, тоді як зустрічний позов, поданий ОСОБА_1 не стосується правовідносин споживання житлово-комунальних послуг, а є вимогою про компенсацію шкоди. На думку місцевого суду, основний і зустрічний позов виникли з різних правовідносин, а задоволення зустрічного позову (чи відмова в його задоволенні) не може виключити повне або часткове задоволення первісного позову, тому суд дійшов висновку, що зустрічний позов не підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки обидва позови не є взаємовиключними, а їх спільний розгляд є недоцільним.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Крім того, наявність зустрічного позову дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №522/14499/21 (провадження №61-10754св22).
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними, їх спільний розгляд не є доцільним.
Однак, як убачається із тексту зустрічного позову, його подання має на меті довести відсутність у позивача правових підстав нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, а відтак і відсутність підстав для задоволення первісного позову, тому вказані позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі №752/11005/22.
Наведеному вище, суд першої інстанції належної правової оцінки не надав, унаслідок чого дійшов передчасного висновку щодо відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1
Аргументи ОСББ «Ідеал» у відзиві на апеляційну скаргу про те, що нормами ЦПК України не передбачено можливість оскарження ухвали суду, якою вирішено питання про повернення зустрічної позовної заяви окремо від рішення суду, апеляційний суд відхиляє, оскільки звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 реалізувала право на оскарження ухвали суду про повернення заяви, передбачене п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України.
Повноваження суду апеляційної інстанції імперативно регламентовані ст. 374 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали та прийняття апеляційний судом рішення про зобов`язання суду першої інстанції розглянути подану нею зустрічну позовну заяву, однак такими повноваженнями, з огляду на приписи ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не наділений.
Ураховуючи викладене вище, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374,379, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: М.В. Назарова
Н.В. Стахова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118480741 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Лозко Ю. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні