Постанова

від 27.03.2024 по справі 910/13898/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. Справа№ 910/13898/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Артеменко С.Ю. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023

у справі № 910/13898/23 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП"

про стягнення 351 625,39 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

01.09.2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" про стягнення 351 625,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині повної оплати поставленої сільськогосподарської продукції за договором №394-04/22С від 28.04.2022.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/13898/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське" 351 625 грн 39 коп. заборгованості та 5274 грн 38 коп. судового збору.

Господарський суд міста Києва, із застосування приписів частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання з повної оплати поставленої позивачем сільськогосподарської продукції, а відтак така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині ПДВ (14 % від договору) та 10 % від договору, у загальному розмірі 197 999,00 грн.

А саме апелянт посилається на те, що:

- судом першої інстанції не було враховано умови договору (п. 5.1) щодо необхідності надання постачальником документів про підтвердження того, що продукція є власним виробництвом, а постачальник є виробником сільськогосподарської продукції в 2022 році та суб`єктом оплакування податком на додану вартість;

- оскільки позивач не надав доказів надання/надіслання відповідачу таких документів, то у відповідності до п. 4.2 договору покупець має право притримати сплату 10 % від договору до усунення такого порушення. Отже сплата відповідачем коштів в сумі 82 499,00 грн не настала;

- заявлена позивачем частина ціни позову в сумі 115 500,00 грн є сумою ПДВ, яку згідно п. 4.1 договору протягом трьох банківських днів, наступних за датою отримання на поточний рахунок відшкодування ПДВ кінцевим покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника та покупця. Кінцевим покупцем є ТОВ «Грейн партнер», якому відповідач поставив товар, куплений у позивача за договором № 776 від 21.04.2022. Наразі ні кінцевим покупцем, ні державою суми ПДВ не відшкодовано, тому відповідач немає змоги відшкодувати позивачу.

Доводи та заперечення позивача

Позивач не скористався наданим йому процесуальним законом правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку. При цьому, докази належного повідомлення сторони про судовий розгляд спору містяться в матеріалах справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13898/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 7911,57 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

05.01.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі № 910/13898/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 26.02.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 19.02.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 19.02.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 27.03.2024.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2024 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новолозуватське" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 394-04/22С, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник (код Товару 1206009900 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року, надалі іменований як «Товар», в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

У п. 2.1. Договору зазначено кількість, ціну та загальну вартість Товару, а саме соняшник у кількості 150 тон, загальною вартість 2 400 000,39 грн з ПДВ.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Постачальник поставляє Товар у строк - 10.05.2022 року включно. Поставка Товару партіями допускається.

Постачальник поставляє товар Покупцю в заліковій вазі на умовах поставки DAP Інкотермс 2020 ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» (адреса: Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна 44/1) в подальшому «елеватор поставки», автомобільним транспортом (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата здійснюється у такому порядку:

- 86 (вісімдесят шість)% вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5-7 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного Договору;

- 14 (чотирнадцять) % вартості партії Товару протягом 2 (двох) банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ Покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних Постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням Покупцю квитанцій щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

У падку порушення Постачальником вимог п. 5.1. цього Договору Покупець має право притримати оплату товару у розмірі 10 % від його загальної вартості, до моменту усунення Постачальником такого порушення, без застосування до Покупця будь-яких штрафних санкцій.

Згідно з п. 5.1 Договору Постачальник зобов`язується надати оригінал листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному Договору, є продукцією власного виробництва. Постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно видаткових накладних № 29-04-01 від 29.04.2022 на суму 882 467,51 грн (в т.ч. ПДВ 108 373,20 грн.), № 03-05-01 від 03.05.2022 на суму 411 280,15 грн (в т.ч. ПДВ 50 508,09 грн.), № 04-05-01 від 04.05.2022 на суму 454 732,84 грн (в т.ч. ПДВ 55 844,38 грн.), № 09-05-01 від 09.05.2022 на суму 763 129,46 грн (в т.ч. ПДВ 93 717,65 грн.) ТОВ "Новолозуватське" здійснило поставку товар на загальну суму 2 511 609,96 грн.

Згідно платіжних доручень № 141 від 25.05.2022, № 3601 від 10.06.2022, № 3804 від 11.07.2022, № 3881 від 21.07.2022, № 3959 від 26.07.2022, № 4235 від 27.09.2022 відповідачем здійснено оплату отриманої сільськогосподарської продукції в загальній сумі 2 159 984,57 грн.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар Постачальником направлено Покупцю претензію № 6 від 05.04.2023, в якій він просив здійснити погашення заборгованості за договором № 394-04/22С від 24.04.2022 в сумі 351 625,39 грн.

Незадоволення названої вимоги стало підставою для пред`явлення позову у даній справі.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що позивачем за видатковими накладними, перелік яких наведено у даній постанові, здійснено поставку товару на загальну суму 2 511 609,96 грн.

В свою чергу, відповідач частково здійснив оплату поставленого товару на загальну суму 2 159 984,57 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 141 від 25.05.2022, № 3601 від 10.06.2022, № 3804 від 11.07.2022, № 3881 від 21.07.2022, № 3959 від 26.07.2022, № 4235 від 27.09.2022.

Інших доказів оплати поставленого товару в матеріали справи не представлено. Відтак, отриманий відповідачем товар за названим договором неоплачений в сумі 351 625,39 грн.

В п. 4.1 Договору сторонами визначено такий порядок оплати:

- 86 (вісімдесят шість)% вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5-7 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного Договору;

- 14 (чотирнадцять) % вартості партії Товару протягом 2 (двох) банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ Покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних Постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням Покупцю квитанцій щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п. 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Отже, за змістом норм податкового законодавства бюджетне відшкодування настає, зокрема, у випадку якщо платник здійснив оплату товару з сумою ПДВ. Крім того, подія з відшкодування сум названого податку не є такою, що неминуче може настати, позаяк така процедура залежить від ряду чинників, зокрема, відсутності у платника податкового боргу, прийняття платником рішення про відшкодування та звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, проведення контролюючим органом перевірки підтвердження сум ПДВ тощо.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сторонами в п. 4.1 Договору не було встановлено строку оплати відповідачем 14% вартості товару ані шляхом вказівки на подію, яка має неминуче настати, ані визначення конкретної календарної дати або періоду часу.

Відтак, судом цілком правомірно було застосовано до спірних правовідносин приписи ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

В змісті цих висновків колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про неможливість здійснення ним оплати сум ПДВ через його невідшкодування державою, так як виникнення права на його відшкодування в першу чергу виникає після оплати товару.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно усталеної практики відносин між сторонами за цим договором відповідач здійснював часткову оплату товару з урахуванням сум ПДВ, про що зазначається в призначені платежу в наявних у справі платіжних документів.

Щодо тверджень про невідшкодування ПДВ кінцевим покупцем колегія зазначає, що положення договору не встановлюють такої умови, яка б ставила в залежність кінцевий розрахунок за отриманий товар від належного виконання контрагентом відповідача зобов`язань з його оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не надано будь-яких доказів відмови від прийняття товару або його повернення в повному обсязі у зв`язку із відсутністю документів на товар, а також не подано доказів звернення із вимогою до позивача надати в розумний строк належним чином оформлені документи, що визначені п. 5.1 Договору.

При цьому, одне лише посилання відповідача на ненадання постачальником документів на товар не може бути покладено в основу висновку про скасування судового акта в оскаржуваній частині. Позаяк унормований приписами чинного процесуального закону принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 25.02.2021 у справі №913/38/20, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 26.02.2021 у справі №908/2847/19, від 15.11.2019 у справі №909/887/18)

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем належними засобами доказування не довів наявності обставин ненадання документів на товар, то підстави для притримання сплати 10 % від договору, право на яке визначено умовами п. 4.2 договору, - відсутні. Тож доводи апеляційної скарги про те, що строк з оплати вартості товару в сумі 82 499,00 грн не настав є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати в повному обсязі поставленого відповідачу товару, строк оплати якого в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України настав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "ВВТ ГРУП" основаної заборгованості в сумі 351 625,39 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/13898/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складно та підписано, - 17.04.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова