Рішення

від 10.04.2024 по справі 904/3303/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024м. ДніпроСправа № 904/3303/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+"

до ANKEER GROUP EOOD

про стягнення основного боргу в розмірі 4 474 680,99 євро та 700 000,00 доларів США

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Данилова Л.П., Шевкова Л.А

Відповідача Соколов Д.І.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг за імпортним контрактом від 16.03.2022 №AG-2022-06 в розмірі 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD.

20.07.2023 від представника Відповідача надійшла заява про визнання позову, в якій останній повідомив, що Відповідач обізнаний про розгляд даної справи та підтверджує, що сторонами укладений Контракт № AG-2022-06 та на виконання Контракту Позивач перерахував 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD. На підтвердження повноважень Представник надала довіреність Відповідача в якій зазначено про повноваження, крім іншого, визнавати позови.

У відзиві на позов, Відповідач повідомив про зміну свого місцезнаходження, про отримання Відповідачем 27.02.2024 документів, зокрема доручення про вручення документів, виклик (повідомлення) про день судового засідання, ухвалу від 24.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

Представник Відповідача в судовому засіданні також підтвердив наявність боргу перед позивачем в результаті не виконання договірних зобов`язань за спірними відносинами.

У судовому засіданні досліджено надані докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2022 сторони уклали Імпортний контракт № АG-2022-06 (далі Контракт), за п.1.1. (в редакції додаткової угоди № 2) якого, предметом Контракту є постачання та продаж Покупцеві (Позивачеві) Продавцем (Відповідачем) алкогольних напоїв, продуктів харчування, в асортименті, номенклатурі та кількості, вказаних в специфікаціях, що приведені в Додатках до цього Контракту (надалі Продукція). Якість Продукції, що поставляється за цим Контрактом, повинна відповідати якості, яка вказана в сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших супровідних документах на продукцію. Вказану продукцію Продавець зобов`язаний поставити, а Покупець прийняти та здійснити її оплату на умовах цього Контракту.

Контракт набуває чинності з 16 березня 2022 року та діє до 31 грудня 2023 року (п.1.3. Контракту).

Постачання кожної партії продукції узгоджується сторонами шляхом підписання Додатків (специфікації) до цього Контракту, що включають специфікацію на кожну окрему партію продукції (надалі Замовлення) (п. 1.6. Контракту).

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію шляхом попередньої оплати, якщо інше не погоджено сторонами в Специфікації (Додатку) на конкретну партію продукції (п. 3.2. Контракту).

Загальна вартість Контракту визначається сумою усіх Додатків (специфікацій) до нього (п. 3.5. Контракту).

Вся продукція за цим Контрактом підлягає постачанню партіями у розмірі та кількості, узгодженими сторонами у замовленні (п. 5.1. Контракту).

Датою постачання продукції в адресу Постачання є дата фактичної передачі продукції від Продавця Покупцеві або його представникові (у т.ч. перевізникові) в адресі постачання (надалі Дата постачання продукції в адресу постачання) (п. 5.3. Контракту).

Усі суперечки та розбіжності, що виникають між сторонами, підлягають розгляду і вирішенню в Господарському суді Дніпропетровської області за правилами матеріального і процесуального права України. Досудовий порядок вирішення спорів не є обов`язковим. Правом, застосовним до контракту, є матеріальне право України (п. 14.2. Контракту в редакції додаткової угоди від 01.08.2022).

Сторони підписали специфікації до Контракту, зокрема: № 1 від 17.03.2022 на загальну вартість продукції 700 003,16 дол. США, № 2 від 18.03.2022 на загальну вартість продукції 900 378,38 грн., № 3.1 від 21.03.2022 на загальну вартість продукції 373 827,33 Євро, № 3.2 від 21.03.2022 на загальну вартість продукції 520 424,92 Євро, № 4 від 22.03.2022 на загальну вартість продукції 894 110,36 Євро, № 5 від 23.03.2022 на загальну вартість продукції 890 715,00 Євро, № 6 від 24.03.2022 на загальну вартість продукції 895 225,00 Євро, № 7 від 21.04.2022 на загальну вартість продукції 700 003,16 дол. США, № 8 від 22.04.2022 на загальну вартість продукції 103 200,00 дол. США.

Відповідно до п. 4 вказаних специфікацій, в редакції додаткової угоди №1, строк поставки продукції за специфікацією 120-180 календарних днів з моменту здійснення 100 % попередньої оплати за таку продукцію.

Позивач перерахував Відповідачеві 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах: № 35 від 22.03.2022 на суму 700 000,00 дол. США, № 37 від 28.03.2022 на суму 300 000,00 Євро, № 38 від 29.03.2022 на суму 400 000,00 Євро, № 39 від 01.04.2022 на суму 200 378,38 Євро, № 40 від 04.04.2022 на суму 373 827,33 Євро, № 41 від 06.04.2022 на суму 520 424,92 Євро, № 46 від 12.04.2022 на суму 894 110,36 Євро, № 51 від 18.04.2022 на суму 400 000,00 Євро, № 52 від 19.04.2022 на суму 490 715,00 Євро, № 53 від 25.04.2022 на суму 895 225,00 Євро.

Відповідач оплачений товар у визначені специфікаціями строк не поставив.

За твердженням Позивача, останній направив Відповідачеві листа № 05/09-22 від 05.09.2022 про повернення сплачених за Контрактом № АG-2022-06 коштів у розмірі 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD до 12.09.2022.

Відповідач оплачений товар не поставив, сплачені кошти не повернув, у зв`язку з чим, за останнім виник борг у розмірі 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт порушення умов Контракту, перерахування Позивачем коштів, не виконання Відповідачем договірних зобов`язань, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України),

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов визнав.

У суду відсутні підстави сумніватися в добровільному визнанні Відповідачем позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заяву про визнання позову підписано представником Відповідача Кравець К.І., яка діє на підстав довіреності від 11.07.2023 виданої Директором компанії. Визнання позову Відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належить 4 474 680,99 EUR та 700 000,00 USD.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, враховуючи, що визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути Позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Решти витрат зі сплати судового збору, покладається на Відповідача, згідно зі ст. 129 ГПК України.

З огляду на те, що заява Відповідача про визнання позову подана на стадії підготовчого провадження, суд вважає за необхідне, повернути Позивачеві з держаного бюджету 50% судового збору 434 175,00 грн. Інша частина сплаченої суми судового збору (50% - 434 175,00 грн.) покладається на Відповідача відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ANKEER GROUP EOOD (Болгарія, Пловдив, Пловдивський р., п.к. 4000, Центральний район, вул. Альценко, 16, 2, реєстраційний номер 206009652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС+" (49000, м. Дніпро, пров. Біологічний, 2А, код 40334224) 4 474 680,99 Євро та 700 000,00 дол. США основного боргу, 434 175,00 грн. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДДС+" (49000, м. Дніпро, пров. Біологічний, 2А, код 40334224) 434 175,00 грн. судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжним дорученням №1024 від 29.09.2022.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У

разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 19.04.2024

Суддя С.Г. Юзіков