Рішення

від 19.04.2024 по справі 908/348/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/29/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 Справа № 908/348/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/493/24

за позовом: Державного агентства резерву України, ідентифікаційний код юридичної особи 37472392 (вуд. Євгена Чикаленка (Пушкінська), 28, м. Київ, 01024)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018», ідентифікаційний код юридичної особи 42338194 (вул. Ситова, 9, кв. 20, м. Запоріжжя, 69104)

про стягнення 9 999 грн 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшов позов вих. № 118/0/4-24 від 16.01.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018» 10% штрафу в розмірі 9 999 грн 00 коп. відповідно до п. 7.4 Договору про надання послуг з незалежної оцінки від 13.10.2023 № юр-2/10пос-2023.

Згідно з позовом, на підставі ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, п.п 2.1, 3,1, 4.1.1, 4.1.6, 7.4 Договору про надання послуг з незалежної оцінки від 13.10.2023 № юр-2/10пос-2023, відповідач прострочив виконання письмового завдання на 16 календарних днів, що є підставою для застосування наслідків встановлених пунктом 7.4 Договору та стягнення з відповідача 10% штрафу від ціни вказаного договору у розмірі 9 999 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу 908/348/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі № 908348/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позову, посилаючись на те, що не здійснення відповідачем оцінки майна за Договором є наслідком неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань, що фактично унеможливило здійснення оцінки майна відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

19.04.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.10.2023 між Державним агентством резерву України (Держрезервом, замовником, позивачем у справі) та ТОВ «Атлант Плюс 2018» (виконавцем, відповідачем у справі) укладено Договір про надання послуг з незалежної оцінки № юр-2/10пос-2023 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з незалежної оцінки матеріальних цінностей державного матеріального резерву (далі - об`єкт оцінки) за ЄЗС ДК 021:2015 79310000-0 «Послуги з проведення ринкових досліджень» (далі - послуги) якісно та у встановлені цим Договором строки, на умовах, що визначені у Договорі та відповідно до письмового завдання замовника, замовник зобов`язуються прийняти надані послуги та оплатити їх.

Згідно з Договором:

1.2. Письмове завдання Замовника - має містити дату оцінки, перелік матеріальних цінностей, що підлягають оцінці, та оформлюється Замовником у письмовій формі у вигляді листа Замовника.

1.3. Мета оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для встановлення стартової ціни лота, складеного з матеріальних цінностей, які підлягають реалізації, згідно із Законом України «Про державний матеріальний резерв», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами, наказами Держрезерву, що регулюють операції, у тому числі з розброньованими матеріальними цінностями мобілізаційного резерву з обов`язковим оформленням звіту про оцінку.

1.4. Результатом наданих послуг є оформлений звіт про оцінку матеріальних цінностей з позитивною рецензією.

1.5. Виконавець підтверджує, що має всі необхідні повноваження для надання послуг, пов`язаних з виконанням умов цього Договору, а також гарантує, що має право на відповідно до вимог чинного законодавства України надавати відповідні послуги, і несе відповідальність в разі порушення прав Замовника з процесі виконання умов Договору.

2.1. Виконавець зобов`язується провести оцінку матеріальних цінної державного матеріального резерву згідно з відповідним письмовим замовленням - протягом 20 (двадцяти) робочих днів, з моменту отримання письмового замовлення та забезпечення допуску місць зберігання об`єкту оцінки.

2.2. У разі потреби додаткового часу строк виконання письмового завдання (оцінки) може бути продовжений за письмовою згодою замовника не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

3.3. Загальна ціна Договору становить 99 990,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.1, п. 4.1.6 Договору виконавець зобов`язаний виконати незалежну оцінку матеріальних цінностей у передбачений Договором строк та відповідно до вимог законодавства України; якісно, об`єктивно та у погоджений сторонами термін надати послуги, передати замовнику належним чином оформлені звіти про незалежну оцінку у письмовому вигляді з позитивною рецензією.

Згідно з п. 4.3.1 Договору, замовник зобов`язаний надати виконавцю інформацію, яка необхідна для надання послуг з оцінки та є у нього в наявності. У разі якщо замовник не надав необхідну для оцінки інформацію, термін надання послуг продовжується на той час, який був фактично витрачений на її отримання.

Відповідно до п. 5.1 Договору Договір діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з п. 7.4 Договору у разі прострочення виконання письмового завдання, визначеного у п. 2.1 Договору зі сторони виконавця понад 7 календарних днів або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, виконавець сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості послуг по Договору.

Посилаючись на п.п 2.1, 3,1, 4.1.1, 4.1.6, 7.4 Договору, позивач вважає, що відповідач прострочив виконання письмового завдання на 16 календарних днів, що є підставою для застосування наслідків встановлених пунктом 7.4 Договору та стягнення з відповідача 10% штрафу від ціни вказаного договору у розмірі 9 999 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором про надання послуг з незалежної оцінки № юр-2/10пос-2023 від 13.10.2023.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, між сторонами було укладено Договір про надання послуг з незалежної оцінки № юр-2/10пос-2023 від 13.10.2023.

Згідно з умовами Договору відповідач взяв на себе зобов`язання надати позивачеві послуги з незалежної оцінки матеріальних цінностей державного резерву.

Листом від 17.10.2023 № 2519/0/4-23 позивачем відповідачеві направлено письмове завдання щодо проведення незалежної оцінки матеріальних цінностей згідно переліку наведеному у листі. Завдання отримано відповідачем 18.10.2023.

Відповідно до пункту 4.1.6 Договору відповідач зобов`язаний якісно, об`єктивно та у погоджений сторонами термін надати послуги та передати Держрезерву належним чином оформлені звіти про незалежну оцінку у письмовому вигляді з позитивною рецензією.

Згідно з п. 2.1 Договору виконавець зобов`язується провести оцінку матеріальних цінної державного матеріального резерву згідно з відповідним письмовим замовленням - протягом 20 (двадцяти) робочих днів, з моменту отримання письмового замовлення та забезпечення допуску місць зберігання об`єкту оцінки.

Відповідач у вищевказаний строк зобов`язань не виконав, незалежну оцінку матеріальних цінностей не здійснив, оформлені звіти про оцінку матеріальних цінностей з позитивною рецензією до Держрезерву не направив.

З метою з`ясування стану виконання письмового завдання від 17.10.2023 № 2519/0/4-23 щодо проведення оцінки матеріальних цінностей позивач листами від 09.11.2023 № 2722/0/4-23 та від 17.11.2023 № 2794/0/4-23 звертався до відповідача щодо отримання інформації про хід проведення оцінки.

16.11.2023 позивачем отримано від відповідача лист від 15.11.2023 вих. 1-15.11.2023 з підтвердження отримання письмового завдання від 17.10.2023 № 2519/0/4-23, недостатності даних та щодо надання додаткової інформації щодо письмового завдання про проведення оцінки матеріальних цінностей.

Листом від 17.11.2024 позивач повідомив відповідача, що в межах наявних матеріалів надано суб`єкту оціночної діяльності інформацію стосовно розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та про те, що відомості про технічну характеристику та нормативний термін зберігання та інші документи стосовно якісного стану матеріальних цінностей мобілізаційного резерву зберігаються у підприємствах-відповідальних зберігачів. Відповідно до п. 2.2 Договору позивачем запропоновано відповідачеві прискорити виконання письмового завдання не більше ніж 10 календарних днів.

Відповідно до п. 2.2. Договору у разі потреби додаткового часу строк виконання письмового завдання (оцінки) може бути продовжений за письмовою згодою замовника не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

Згідно з п. 4.3.1 Договору, замовник зобов`язаний надати виконавцю інформацію, яка необхідна для надання послуг з оцінки та є у нього в наявності. У разі якщо замовник не надав необхідну для оцінки інформацію, термін надання послуг продовжується на той час, який був фактично витрачений на її отримання.

Позивач надав виконавцеві інформацію, яка необхідна для надання послуг з оцінки та є у нього в наявності.

В даному випадку, відповідачем у встановлений Договором та узгоджений між сторонами строк, незалежну оцінку матеріальних цінностей не здійснено, оформлені звіти про оцінку матеріальних цінностей з позитивною рецензією до Держрезерву не направлено; про здійснення будь-яких дій з отримання необхідної інформації та витрачений на це час не доведено, додатковий час для виконання письмового завдання, згідно з договором не заявлено та не узгоджено.

01.12.2023 позивач звернувся до відповідача з листом про розірвання та припинення відповідних господарських зобов`язань на підставі п.п. 4.4.5 та п. 7.2 Договору.

На підставі вищевикладеного, відповідачем порушено умови п.п. 2.1, 2.2 4.1.6 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України:

1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 вказаного кодексу:

1. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

2. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

3. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

4. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4 Договору у разі прострочення виконання письмового завдання, визначеного у п. 2.1 Договору зі сторони виконавця понад 7 календарних днів або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором, виконавець сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості послуг по Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, загальна ціна Договору становить 99 990 грн без ПДВ, за таких обставин, відповідно до пунктів 3.1, 7.4 Договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 10% від загальної вартості послуг по Договору - 9 999 гривень.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України слідує, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань за Договором та здійснення всіх необхідних дій для виконання Договору чи їх не здійснення з незалежних від нього причин, не надав та позовні вимоги не спростував, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 9 999 грн 00 коп. штрафу є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Плюс 2018», ідентифікаційний код юридичної особи 42338194 (вул. Ситова, 9, кв. 20, м. Запоріжжя, 69104) на користь Державного агентства резерву України, ідентифікаційний код юридичної особи 37472392 (вуд. Євгена Чикаленка (Пушкінська), 28, м. Київ, 01024) 10 % штрафу в розмірі 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 00 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 19.04.2024.

Суддя А.О. Науменко