Рішення

від 09.04.2024 по справі 910/15504/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024Справа № 910/15504/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод супутник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13"

про стягнення 888 586,58 грн.

Представники:

від позивача: Опалюк С.В.

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Завод супутник" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" про стягнення 888 586,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору оренди №701 від 16.01.2017, з огляду на що позивач просить суд стягнути неустойку за неповернення орендованого майна у розмірі подвійної орендної плати (888 586,58 грн).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

13.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

Разом з тим, дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2023 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/15504/23 у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 20.02.2024 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

У судове засідання 19.03.2024 прибули представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив здійснити розподіл судових витрат відповідача за результатами розгляду справи.

У судовому засіданні 19.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.03.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15504/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09.04.2024.

У судове засідання 09.04.2024 прибув представник позивача, представники відповідача у судове засідання не прибули.

Приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15504/23 та просив зменшити розмір судових витрат.

У судовому засіданні 09.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15504/23 у позові відмовлено повністю.

У ст. 244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).

Так, у відзиві зазначено, що розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу може складати 20 000,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА№1365264 від 19.10.2023, який видано Адвокатським об`єднанням «Алтус Леґал», адвокат Гера Роксоляна Юріївна надає допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" у Господарському суді міста Києва.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Алтус Леґал» (Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №34/22-Р від 19.10.2023 (Договір) відповідно до п. 1.1. якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати Клієнту захист, представництво та іншу правову допомогу, передбачену цим Договором та чинним законодавством України, а саме: представляти інтереси Клієнта в правоохоронних органах, судах усіх рівнів, органах державної виконавчої служби, та інших державних і недержавних органах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, з питань захисту законних прав та інтересів Клієнта по справі 910/15504/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник» до ТОВ «Ювелірний завод «Діамант-13» про стягнення 888 586,58 грн., а також, представляти інтереси Клієнта в правоохоронних органах, судах усіх рівнів, органах державної виконавчої служби, та інших державних і недержавних органах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, з питань захисту законних прав та інтересів Клієнта, як позивача у справах про перешкоджання користування належним йому майном, (надалі - Правова допомога), з усіма процесуальними правами наданими ГПК України, КПК України заявнику, позивачу, відповідачу, позивачу за зустрічним позовом, власнику майна, боржнику, стягувачу.

Згідно з п. 4.1. Договору з врахуванням складності справи, кількості витраченого Адвокатом часу, розмір гонорару за надання правової допомоги буде визначений в актах наданої правничої (правової) допомоги, виходячи з погодинної вартості 1 година - 4000 грн., які оплачуються клієнтом в безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об`єднання.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15504/23 відповідач просить суд стягнути 28 000,00 грн, зокрема, на підставі рахунку № 16 від 19.03.2024 та Акту № 16 від 19.03.2024 на суму 12 000,00 грн, а також, на підставі рахунку № 67 від 12.12.2023 та Акту № 67 від 13.12.2023 на суму 16 000,00 грн.

Щодо доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням було виставлено Клієнту рахунок на оплату №16 від 19.03.2024 щодо послуг правової (правничої) допомоги по справі №910/15504/23 на суму 12 000,00грн.

Адвокатським об`єднанням було надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:

- 23.01.2024 - забезпечення явки в судове засідання по справі, в приміщенні Господарського суду міста Києва - 1 година;

- 20.02.2024 - участь в судовому засіданні по справі, в приміщенні Господарського суду міста Києва - 1 година;

- 19.03.2024 - участь в судовому засіданні по справі, в приміщенні Господарського суду міста Києва - 1 година,

всього разом у сумі 12 000,00 грн, що підтверджується Актом про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги №16 від 19.03.2024.

Відтак, витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн підтверджуються належними доказами.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн, оскільки, послуги щодо забезпечення явки в судове засідання та участі у судових засіданнях не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. При цьому, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21 та від 04.10.2022 у справі №873/121/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Суд зазначає, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21 та від 25.04.2023 у справі №910/21424/21.

Оцінивши аргументи позивача, суд зазначає, що такі стадії як прибуття до суду, забезпечення явки та очікування судового засідання є складовими правничої допомоги, з огляду на що відхиляє доводи позивача у цій частині.

Щодо доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що Адвокатським об`єднанням було виставлено Клієнту рахунок на оплату №67 від 12.12.2023 щодо послуг правової (правничої) допомоги по справі №910/15504/23 на суму 16 000,00 грн.

Також, між Адвокатським об`єднанням та Клієнтом було складено Акт №67 від 13.12.2023 на суму 16 000,00 грн, у якому відсутні будь-які дані щодо того які саме послуги було надано Адвокатським об`єднанням Клієнту за даним актом.

Представником позивача в судовому засіданні було зазначено, що відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги є підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема, акту про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги, з якого було б можливо встановити які саме роботи були виконані (послуги були надані) адвокатом та в якому обсязі, та чи відповідають такі роботи (послуги) критеріям реальності, розумності, обґрунтованості.

З огляду на викладене, позивач позбавлений можливості висловити заперечення стосовно обґрунтованості витрат на правничу допомогу вартістю 16 000,00 грн та відповідно у суду відсутня можливість визначити та розподілити між сторонами такі витрати, з огляду на неможливість оцінити їх дійсність, необхідність, розумність з урахуванням складності справи, фінансового стану учасників справи та ін.

Суд зазначає, що ненадання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є однією із підстав для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/8308/17.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн розподілу між сторонами не підлягають, відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в цій частині.

Разом з тим, зважаючи, що відповідачем було надано належні докази на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн і сума таких витрат є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, зважаючи, що рішенням суду у справі № 910/15504/23 у позові відмовлено повністю, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відповідача у розмірі 12 000,00 грн покладаються на позивача, а заява відповідача в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод супутник" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА, будинок 82-А; ідентифікаційний код: 02970300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний завод "Діамант-13" (04080, місто Київ, вул.Межигірська, будинок 79; ідентифікаційний код: 21651747) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.04.2024

Суддя Ю.В. Картавцева