Ухвала

від 19.04.2024 по справі 911/1002/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" квітня 2024 р. Справа № 911/1002/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс

про поновлення права власності, усунення перешкод володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва

встановив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс про поновлення права власності, усунення перешкод володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва.

Вказану позовну заяву надіслано до суду засобами поштового зв`язку та разом із додатками додано до неї заяву про видачу судового наказу у порядку статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення зважаючи на таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення та має характерні риси, зокрема: це - посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Водночас технічній спосіб відтворення підпису від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну та реальну волю особи, чий підпис відтворено.

Отже, позовна заява повинна містити власноручний підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Втім, як слідує з поданої від імені Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника Врублевського Збігнева позовної заяви, підпис представника позивача адвоката Зими Л.М. на відповідній позовній заяві, як і на інших доданих до неї документах, виконано не власноручно, а за допомогою факсиміле, що не відповідає процесуальним приписам щодо форми подання позовної заяви.

В розрізі вказаного судом враховано таке:

- оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини 2 статті 4, статті 46, частини 2 статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа;

- у разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху задля підтвердження волевиявлення позивача, а в залежності від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема, повернення позовної заяви і доданих до неї документів зі стадії відкриття провадження у справі (частина четверта статті 174 ГПК України) або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №916/3209/20.

До того ж судом враховано, що у позовній заяві представником позивача Зимою Л.М. вказано власну країну (адресу) перебування, як тимчасово переміщеної особи, - Республіка Болгарія, тоді як сам позов надіслано засобами поштового зв`язку з адреси: Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, вул. Київська, 2, що дає суду розумні сумніви у наявності дійсного волевиявлення позивача та/або його представника на вчинення особистого/власного підпису на відповідно поданій позовній заяві.

Враховуючи наведене, оскільки справжня воля позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом, що підтверджується власним підписом цієї особи (її представника) у позовній заяві, має значення та підлягає з`ясуванню судом саме станом на час звернення до суду з таким позовом, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника ОСОБА_1 не підписано.

Згідно п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За таких обставин, оскільки позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника Врублевського Збігнева не підписано, суд дійшов висновку про повернення вказаної позовної заяви.

Стосовно ж доданої до позову заяви про видачу судового наказу у порядку статті 150 Господарського процесуального кодексу України, яка взагалі не містить підпису заявника або його представника, у тому числі адвоката Зими Л.М., суд зазначає таке.

Приписами ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 148, ч. 1 ст. 150 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

З системного аналізу вказаних норм процесуального права слідує, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів, що підтверджують правильність і безспірність грошових вимог, видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Тобто, подання позовної заяви у позовному провадження (загальному або спрощеному) та звернення із заявою про видачу судового наказу у порядку статті 150 ГПК України, що є окремим видом судового провадження (наказним), не є тотожними та/або процесуально послідовними діями особи при зверненні до суду за захистом своїх прав.

Згідно пунктів 1, 3 частини 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки судовий наказ не може бути виданий за іншими вимогами, аніж передбачені статтею 148 цього Кодексу грошові вимоги за договором, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за відповідно поданою та не підписаною заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Дніпрометалсервіс про поновлення права власності, усунення перешкод володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом незавершеного будівництва та додані до неї документи повернути.

2. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі в особі одноосібного корпоративного власника Врублевського Збігнева.

Ухвала складена та підписана 19.04.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема