Ухвала

від 19.04.2024 по справі 916/1963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"19" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1963/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех15 (65014, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 38759273) до Виробничо-комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 13878294)

про стягнення заборгованості за Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача від 01.01.2019 № 01-2019 в розмірі 185 947,45 грн., з якої 175 927,82 грн. сума основного боргу, 7 419,05 грн. інфляційні втрати, 2 600,58 грн. 3 % річних

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 ухваленим у справі № 916/1963/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Виробничо-комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех15 90 940,98 грн. суми основного боргу, 2 384,40 грн. 3 % річних, 5 943,92 грн. - інфляційний втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 489,04 грн. Відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех-15 до Виробничо комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення 84 986,84 грн. суми основного боргу, 216,18 грн. 3 % річних, 1 475,13 грн. інфляційних втрат. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 09.04.2024. Запропоновано учасникам процесу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

26.03.2023 на адресу суду надійшла заява Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 2-485/24) в якій просила суд:

- ухвалити додаткове судове рішення у справі № 916/1963/23 щодо розподілу витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15» на користь Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49 000,00 грн.;

- розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення без участі відповідача.

01.04.2024 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15» про детальний опис наданих адвокатом послуг, необхідних для надання правничої допомоги від 26.03.2024 (вх. № 13390/24) в якому просило врахувати надані докази та стягнути з Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на ТОВ «Фортех15» витрати на надання правової допомоги в сумі 43 000,00 грн.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до засідання суду, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

Згідно із приписами статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.04.2024 підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його проголошення.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/15357/17.

Судом встановлені наступні обставини.

14.03.2023 між адвокатом Павельченко Ігорем Віталійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортех15» укладено Договір про надання правової допомоги (далі Договір від 14.03.2023).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 14.03.2023 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору від 14.03.2023 за надання правової допомоги клієнт (або особа, якій доручено клієнтом здійснити оплату правових послуг адвоката) зобов`язався виплатити адвокату гонорар та відшкодування фактичних витрат на виконання доручень клієнта (у разі їх наявності). Розмір гонорару визначається у відповідності до обсягу правової допомоги, яка фактично надається або має бути надана (у порядку авансування) та відображається у акті приймання-передачі послуг правової допомоги. Судові, адміністративні, інші передбачені законодавством України збори та обов`язкові платежі, які необхідно сплатити в рамках виконання цього договору, не входять до складу гонорару адвоката та фактичних витрат на виконання доручень клієнта, підлягають самостійній сплаті клієнтом або адвокатом з коштів, наданих клієнтом.

До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15» про детальний опис наданих адвокатом послуг, необхідних для надання правничої допомоги від 26.03.2024 (вх. № 13390/24 від 01.04.2024) додано детальний опис робіт та акт про приймання-передачі послуг правової допомоги від 22.03.2024 № 3 на загальну суму 43 000,00 грн.

03.07.2023 між адвокатом Мухамеджановим Олегом Салаватовичем та Виробничо-комерційною фірмою «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю укладено Договір про надання правової допомоги № 11/23 (далі Договір від 03.07.2023).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 03.07.2023 адвокат зобов`язався за дорученням клієнта на умовах та в порядку, визначених цим договором, всебічну, якісну і кваліфіковану правову (правничу/адвокатську) допомогу в межах статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом представництва, захисту і поновлення прав і законних інтересів Клієнта на всі території України у взаємовідносинах з органами державної влади й управління, в тому числі в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, у взаємовідносинах з державними реєстраторами та державними і приватними нотаріусами; в органах Міністерства внутрішній справ України; органах прокуратури України; органах Державної податкової служби та інші; з підприємствами всіх форм власності, організаціями, установами, фізичними особами-підприємцями та громадянами, а також в місцевих, окружних та апеляційних судах, Верховному суді з усіма правами та обов`язками, наданими статтями 44, 47, 51, 57 КАС України, статтями 43, 49, 58, 60 ЦПК України, статтями 42, 46 ГПК України в якості представника, статтями 42, 45, 46, 47 КПК України та 268, 271 КУпАП в якості захисника, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар за надану правову допомогу, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Згідно із пунктом 3.1 Договору від 03.07.2023 ціна договору, гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, та інші умови врегульовані Додатковою угодою/Додатковими угодами, інформація про гонорарні відносини є конфіденційною та не підлягає розголошенню сторонами третім особам без письмової згоди на це однієї із сторін.

До заяви Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення витрат на правову допомогу від 26.03.2024 (вх. № 2-485/24) додано детальний опис наданих послуг з правничої допомоги у справі № 916/1963/23, Акт приймання передачі послуг правової допомоги від 26.03.2024 на загальну суму 49 000,00 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем не було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем не було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені в пунктах 4.24, 4.25 постанови від 11.11.2021 № 910/7520/20, в яких зазначено, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Тобто доводи суду апеляційної інстанції, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує завдання господарського судочинства, особливості предмету спору, нетривалість судових засідань, пропорційність (співвідношення до ціни позову), значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та вважає за можливе зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу Позивача до 23 000,00 грн. та Відповідача до 29 000,00 грн.

А, з огляду на часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15», розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з відповідача здійснюється пропорційно задоволеним позовним вимогам (53,38 %) у загальному розмірі 12 277,40 грн.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з позивача здійснюється пропорційно відмові у задоволені позовних вимог (46,62 %) у загальному розмірі 13 519,80 грн.

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені у пунктах 78, 79, 80, 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, згідно із якими, необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Розглядаючи цю справу, № 916/1963/23, з огляду на відсутність в Господарському процесуальному кодексі України норми щодо порядку зустрічного зарахування сум витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин, що регулюють подібні відносини (аналогію закону), а саме, норму частини одинадцятої статті 238 Господарського суду Одеської області.

Відповідно до частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Суд вважає можливим провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню та остаточно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортех15» на користь Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю 1 242,40 грн. (13 519,80 - 12 277,40 = 1 242,40).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 13878294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех15 (65014, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 38759273) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 277,40 грн. (дванадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 40 коп.).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех15 (65014, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 38759273) на користь Виробничо-комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 13878294) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 519,80 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень 80 коп.)

3. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фортех15 (65014, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 38759273) на користь Виробничо-комерційної фірми Хвиля у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 29, код ЄДРПОУ 13878294) 1 242,40 грн. (одна тисяча двісті сорок дві гривні 40 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 19.04.2024.

Суддя Ю.А. Шаратов