Рішення

від 18.04.2024 по справі 917/2149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 Справа № 917/2149/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Проперті", вул.Калнишевського, 10, м.Львів, 79052

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизель Інвест", вул.Балакіна, 20, оф.206, м.Полтава, Полтавська область,36003

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: 04.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Проперті" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизель Інвест" про стягнення 445662,00грн. як безпідставно набутого майна.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним було здійснено помилковий платіж в сумі 445 662,00 грн. (чотириста сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) на розрахунковий рахунок ТОВ «Дизель Інвест» (код ЄДРПОУ 43122820) UA 54 3071 2300 0002 6000 0108 5734 7, відкритий в ПАТ «Банк Восток».

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.12.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.02.2024 суд ухвалив призначити судове засідання для розгляду справи № 917/2149/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 27.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 18.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.03.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті на 18.04.2024

Копії ухвал суду, які направлялися на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул.Балакіна, 20, оф.206, м.Полтава, Полтавська область,36003 повернулася суду без вручення.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, 17.10.2023 ТОВ «Маркетинг Проперті» (код ЄДРПОУ 42873730) з розрахункового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АБ «Кліринговий дім» (МФО 300647), було здійснено помилковий платіж в сумі 445 662,00 грн. (чотириста сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) на розрахунковий рахунок ТОВ «Дизель Інвест» (код ЄДРПОУ 43122820) НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Банк Восток».

Вказаний платіж підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 17.10.2023 № 173, згенерованою в електронному вигляді і скріпленою печаткою ПАТ «Банк «Кліринговий дім» (UETR 442facd2-7883-4e3b-8del-cbbb9cb33f2f).

При цьому, позивач зазначає, що жодних нормативних підстав для здійснення цього платежу не існувало і не існує, а цільове призначення платежу, вказане в платіжній інструкції, є технічною помилкою і не відповідає дійсності, оскільки між ТОВ «Маркетинг Проперті» та ТОВ «Дизель Інвест» не існувало та не існує договірних відносин щодо постачання паливно-мастильних матеріалів згідно рахунку № 15-51 від 13.10.2023. Будь-які документи, свідчення чи інші юридично значущі докази щодо наявності таких відносин, які би могли підтвердити наявність зобов`язань ТОВ «Маркетинг Проперті» щодо сплати ТОВ «Дизель Інвест» вищевказаних коштів, відсутні.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №29-1/10/2023 від 29.10.2023 про повернення помилково перерахованих коштів.

У вказаній вимозі позивач на підставі ст. 1212 ст. 1214 Цивільного кодексу України просив повернути кошти у розмірі 445662,00 грн., як безпідставно отримані у десятиденний строк з дня отримання вимоги. Вимога була направлена 30.10.2023, про що свідчить опис вкладення та чек поштового відділення.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки грошові кошти в розмірі 445662,00грн., перераховані позивачем на рахунок відповідача є, помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 445662,00 грн., набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно (кошти).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.09.2016 року у справі № 6-122цс14.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Твердження позивача, що ТОВ "Маркетинг Проперті" помилково перерахувало на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Банк Восток» , що належить ТОВ «Дизель Інвест» (код ЄДРПОУ 43122820) кошти в сумі 445662,00 грн. підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті від 17.10.2023 № 173, згенерованою в електронному вигляді і скріпленою печаткою ПАТ «Банк «Кліринговий дім» (UETR 442facd2-7883-4e3b-8del-cbbb9cb33f2f), приймаються судом до уваги.

Суду доведено, що ТОВ "Маркетинг Проперті" було перераховані на рахунок ТТОВ «Дизель Інвест» помилково, оскільки між сторонами не існувало та не існує жодних договірних правовідносин та зобов`язань, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 445662,00 грн.

Судом не встановлено укладення жодного договору між сторонами. Зворотного матеріали справи не містять (між сторонами не було погоджено предмет, ціну та строк виконання послуг, судом також не встановлено, що перерахування коштів з призначенням платежу за постачання паливно-мастильних матеріалів згідно рахунку № 15-51 від 13.10.2023 було здійснено на виконання будь-яких договірних умов між сторонами).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 445662,00грн. є отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на доведеність позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 445662,00грн. безпідставно перерахованих коштів.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизель Інвест" (вул.Балакіна, 20, оф.206, м.Полтава, Полтавська область, 36003, код ЄДРПОУ 43122820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Проперті" (вул.Калнишевського, 10, м.Львів, 79052, код ЄДРПОУ 42873730) 445662,00грн. безпідставно одержаних грошових коштів та 6684,93грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 19.04.2024

Суддя Кльопов І.Г.