Рішення

від 28.03.2024 по справі 924/1187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2024 р. Справа № 924/1187/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ЯРОСЛАВ" м. Київ

до Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» , м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 1 367 757,60 грн.

представники сторін:

від позивача - Глухенький В.О. в режимі ВКЗ

відповідача - Козлюк М.М. в режимі ВКЗ

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.03.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: 13.11.2023р. до господарського суду області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ЯРОСЛАВ" м. Київ до Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 1 367 757,60 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 14.11.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.12.2023 року.

У підготовчу засіданні суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до слухання по суті на 11:30 год. 17.01.24р.

Ухвалою суду від 17.01.2024р. розгляд справи перепризначено на 11:30 год. "13" лютого 2024 р.

Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 13.02.2024р. підтверджено, що у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 13 лютого 2024 р. по справі №924/1187/23 не проводилось.

Ухвалою суду від 16.02.204р. розгляд справи перепризначити на 12:00 год. 13.03.2024 р.,

24.01.2024 року представник акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернувся до суду із клопотанням про заміну сторони відповідача у справі № 924/1187/23 - державне підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", яке припинено, на утвореного в результаті його реорганізації (перетворення) правонаступника - акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція".

В судовому засіданні 28.03.2024р., в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві, проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду заперечував.

Представник відповідача, в режимі відеоконференції, заперечив проти позову у повному обсязі. У відзиві на позов зазначає, що між сторонами був укладений договір поставки №53-124-01-22-18889 від 13.12.2022р., на виконання якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 367 757,60 грн. Відповідач вказує, що не мав можливості здійснити оплату в строки, визначені умовами договору, внаслідок дії об`єктивних та незалежних від відповідача обставин. Наведені обставини, які продовжують існувати і на даний час, свідчать про відсутність у відповідача реальної можливості здійснити своєчасну оплату для позивача вартості поставленого товару за договором. Відповідач звертає увагу, що ДП "НАЕК "Енергоатом" належить до числа підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України. На теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії, що негативно вплинуло на фінансовий стан відповідача. Тому відповідач не мав можливості раніше оплатити вартість товару за договором. Вказані обставини свідчать про відсутність у відповідача реальної можливості виконати рішення суду у разі задоволення судом повністю або частково позовних вимог позивача. Крім того, відповідач зазначає, що збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною - агресором. Відновлення енергосистеми є пріоритетним для нашої країни. При цьому, негайне виконання рішення суду ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики, чим загрожує безпеці держави та населенню країни. Тому ухвалення судом відстрочення виконання рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі ухвалення судом рішення про повне або часткове задоволення позовних вимог позивача, просить надати йому відстрочення виконання такого рішення суду тривалістю 6 місяців з моменту набрання таким рішенням суду законної сили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - покупець) та Приватним підприємством "Ярослав" (далі - постачальник) 13.12.2022 укладено договір поставки №53-124-01-22-18889 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є товар: код 39510000-0 згідно ДК 021-2015 (вироби домашнього текстилю).

Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області (п. 1.3 договору).

За умовами п. 3.1 договору строк поставки товару становить 20 календарних днів з дати направлення покупцем письмової заяви постачальнику, яка направляється з електронної адреси покупця office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу постачальника reception@yaroslav.ua.

Поставка товару згідно специфікації здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.5 договору датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажоотримувачем.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару по договору становить: 2 369 021,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 473 804,30 грн. Всього ціна договору: 2 842 825,80 грн. з ПДВ.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1 (додаток 1 до договору) (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 5.1 договору, оплату за поставлену партію товару покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

За умовами п. 5.3 договору датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.

Пунктом 6.1.2 договору визначений обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.

За умовами п. 11.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2023, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком №1 до договору сторони оформили специфікацію №1, в якій погодили, зокрема товар, що підлягає поставці (серветка бавовняна біла та серветка з обметеними краями) та його загальну вартість 2 842 825,80 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 до договору оформлено технічну специфікацію на закупівлю товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу визначений у договорі товар на загальну суму 1 367 757,60 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №ЯР-0004842 від 25.09.2023р.

19.10.2023р. відповідач звертався до позивача з листом, в якому повідомляв, що продукція пройшла вхідний контроль. Також повідомлено про надіслання ярлика на придатну продукцію від 28.09.2023р №Я-1-134-24, який долучений до матеріалів справи.

Позивач звертався до відповідача з листом №180 від 03.11.2023р, згідно з яким просив здійснити оплату за договором в сумі 1 367 757,60 грн.

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав та кошти не сплатив, то позивач звернувся до суду із даним позовом.

На підтвердження важкого фінансового становища відповідач подав в матеріали справи:

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП "Хмельницька АЕС" за 2022 рік, який підтверджує збиткову діяльність відповідача;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП "Хмельницька АЕС" за I квартал 2022р.;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП "Хмельницька АЕС" за півріччя 2022р.;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ВП "Хмельницька АЕС" за 9 місяців 2022р.,

- розшифровку витрат на збут по ДП "НАЕК "Енергоатом" за 2022р.

Аналізуючи надані докази та пояснення сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору №53-124-01-22-18889 від 13.12.2022р. та специфікації № 1 (додаток №1 до договору) позивач передав, а відповідач прийняв товар (серветки бавовняні білі) на загальну суму 1 367 757,60 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №ЯР-0004842 від 25.09.2023р. та ярликом на придатну продукцію №Я-1-134-24 від 28.09.2023р.

Товар отриманий відповідачем, що не заперечується останнім.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з п. 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами ст. 252 ЦК України строк визначається, зокрема днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання слід враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

З урахуванням положень ст. 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення відповідача щодо виконання зобов`язання з оплати перед позивачем, починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, а саме з наступного дня після оформлення ярлика на придатний товар.

Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу ч.5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Як вбачається із матеріалів справи, на поставлену продукцію був оформлений ярлик на придатну продукцію №Я-1-134-24 від 28.09.2023р. Отже, відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу кошти в сумі 1 367 757,60 грн у строк по 28.10.2023р. включно.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач не розрахувався за отриманий товар, доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 1 367 757,60 грн. заборгованості.

У відзиві на позов відповідач просить надати йому відстрочення виконання рішення суду тривалістю 6 місяців з моменту набрання таким рішенням суду законної сили.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування неможливості виконання зобов`язань перед позивачем, відповідач посилається на важкий фінансовий стан, початок військової агресії і введення в Україні воєнного стану та невиконанням грошових зобов`язань перед відповідачем контрагентами.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Стаття 42 ГК України передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини, справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються стороною.

Скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості в значному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Належність відповідача до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, що є необхідним для відстрочення виконання рішення та підлягає доказуванню з урахуванням положень ст.ст. 73-80 ГПК України.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано доцільності відстрочення рішення суду саме на 6 місяців та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (через 6 місяців) виконати рішення у цій справі.

Щодо наданих відповідачем доказів, то суд не бере їх до уваги, оскільки вони об`єктивно не відображають реальний фінансовий стан відповідача станом на час ухвалення судом рішення, зокрема звіт про фінансові результати містить інформацію за 2022 рік.

Відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд відмічає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини відповідача, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.

Також суд враховує, що договір №53-124-01-22-18889, за яким у відповідача виникла заборгованість у даній справі, було укладено 13.12.2022р.

На момент укладення договору відповідач уже перебував у скрутному фінансовому становищі та мали місце інші обставини, зазначені відповідачем у відзиві.

За умовами п. 3.1 договору строк поставки товару встановлений - 20 календарних днів з дати направлення покупцем письмової заяви постачальнику, яка направляється на електрону адресу постачальника. Згідно з п. 5.1 договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Таким чином, укладаючи вищевказаний договір на визначених у ньому умовах, позивач погодився взяти на себе відповідні зобов`язання, незважаючи на існування тих обставин, які він зазначає підставою для відстрочення виконання рішення, що не може свідчити про їх винятковість.

Крім того, суд приймає до уваги, що заявлена позивачем до стягнення сума у даній справі, є основним боргом. Позивач розраховує на отримання даних коштів в своїй господарській діяльності та з їх врахуванням планує свої видатки. Тому відстрочення виконання рішення може призвести до значного негативного наслідку в фінансовому становищі позивача.

З огляду на вказане безпідставним є також посилання відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 910/4918/22, оскільки у вказаній справі було заявлено позовну вимогу про стягнення лише інфляційних втрат та річних, в той час як сума основного боргу була сплачена в повному обсязі.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів чи наявність інших обставин. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви").

З огляду на вищевикладене, враховуючи заперечення позивача, вину відповідача у простроченні зобов`язань з оплати заборгованості за поставлений товар за укладеним із позивачем договором, матеріальні інтереси обох сторін та беручи до уваги, що відповідачем всупереч ч. 3 ст. 13 ГПК України не надано доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 924/1187/23.

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Приватного підприємства "Ярослав" (м. Київ вул. Автозаводська, буд. 2, код 21635240) 1 367 757,60 грн. (один мільйон триста шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 60 коп.) заборгованості, 20 516,35 грн. (двадцять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 35 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.04.2024р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 1 прим.

1 прим - до справи,

2- позивачу - lawyer@yaroslav.ua

представнику позивача Глухенький В.О. на ел. ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу - office@khnpp.atom.gov.ua

представнику відповідача М.М. Козлюкуна ел. ІНФОРМАЦІЯ_2