Ухвала

від 09.04.2024 по справі 925/573/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 квітня 2024 року Черкаси справа №925/573/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/573/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тек-Термінал»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МШК Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика»

про стягнення 770 898,12 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тек-Термінал»

про стягнення 359 568,32 грн,

за участю представника позивача за первісним позовом Фомічев І.О., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2023 частково задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тек-Термінал» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» 2684,00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2023 у справі №925/573/23 скасовано у частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом про стягнення витрат зі сплати штрафних санкцій та плати за зберігання контейнерів у розмірі 494 469, 40 грн та 3% річних у сумі 4470,55 грн. У цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено вказані вимоги та , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тек Термінал» 494 469,40 грн, 3% річних у сумі 4470,55 грн та 7484,09 грн судового збору. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2023 у справі №925/573/23 залишено без змін.

20.03.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» про розстрочення виконання судового рішення, у якій позивач (відповідач за первісним позовом) просить суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі №925/573/23 на 9 місяців зі сплатою рівними частинами. Заява мотивована тим, що відповідач за первісним позовом має намір повністю та добровільно погасити суму заборгованості, проте на звернення з цією заявою до суду, на банківських рахунках підприємства недостатньо грошових коштів та відсутнє майно для виконання судового рішення, що підтверджене відповідними банківськими рахунками станом на 20.03.2024, згідно з якими залишок коштів у підприємства становить 22000,00 грн. Введення воєнного стану в Україні спричинило скрутну фінансову ситуацію на підприємстві та призупинило діяльність контрагентів відповідача за первісним позовом. Отже, з метою недопущення повної зупинки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» та його банкрутства, що призведе до невиконання судового рішення, виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду. 20.03.2024 відповідачем за первісним позовом було здійснено платіж на користь позивача за первісним позовом у сумі 10000,00 грн. Відповідач за первісним позовом також просить суд врахувати, що, посилаючись на скрутне фінансове становище, він не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості одним разовим платежем. Більше того, інтерес боржника полягає у погашення наявних сум боргу при збережені сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Отже, враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом просить суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 у справі на 9 місяців із щомісячним платежем у розмірі 56405,57 грн, починаючи з 31 березня 2024 року.

25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тек-Термінал» надіслало суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, у яких позивач зазначив, що правові підстави для задоволення відповідної заяви про розстрочення виконання рішення відсутні, а тому слід відмовити у її задоволенні. У своїх запереченнях, позивач за первісним позовом посилається, що введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на факти без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення. Позивач за первісним позовом також зазначив, що розстрочення виконання рішення у цьому випадку суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів держави, фізичних та юридичних осіб.

25.03.2024 справа повернулася у Господарський суд Черкаської області.

28.03.2024 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024, Господарським судом Черкаської області видані накази про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тек-Термінал» витрати по сплаті штрафних санкцій та плати за зберігання контейнерів у розмірі 494 469,40 грн, 3% річних в сумі 4470,55 грн та 7484,09 грн судового збору, а також про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1226,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/573/23 призначено до розгляду у судовому засіданні об 11 год 00 хв 09.04.2024.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 09.04.2024 просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з підстав, викладених у запереченнях на цю заяву.

Відповідач за первісним позовом (його представник) у судове засідання 09.04.2024 не з`явився, надіславши суду заяву про розгляд заяви без участі його представника, у якій також підтримав заяву про розстрочення виконання рішення у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення рішення суду, зазначає, що частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявник посилався на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють виконання оскаржуваного рішення. Зокрема, введення з 24.02.2022 на всій території України режиму воєнного стану, у результаті чого відповідач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та повністю погоджується з тим, що у нього є обов`язок з виконання рішення суду, проте має можливість погашати заборгованість перед позивачем за первісним позовом частинами. При цьому, стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованість одним платежем призведе до зупинки його господарської діяльності.

Судом встановлено, що 20.03.2024 відповідача за первісним позовом перерахував позивачу за первісним позовом 10000,00 грн, що підтверджене платіжною інструкцією №487 від 20.03.2024, у призначенні платежу якої зазначено «сплата заборгованості згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024, справа №925/573/23», а також 31.03.2024 перерахував стягувачу 56405,57 грн, що підтверджено копіями платіжних інструкцій №506, №514, №519 з посиланням на графік розстрочення виконання рішення суду, що на переконання суду свідчить про намір відповідача за первісним позовом у добровільному порядку частинами виконувати рішення суду.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання існування на території України надзвичайних обставин - введення воєнного стану, що неодмінно обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності і як наслідок впливає на спроможність суб`єктів господарювання своєчасного здійснювати розрахунки за зобов`язаннями, які виникли до цих обставин.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Також, слід зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію росії проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, суд зазначає, що заборгованість, яка є предметом стягнення є витратами, які виникли у зв`язку з початком військової агресії, що унеможливило виконання заявником своїх зобов`язань за договірними відносинами між сторонами та стало наслідком додаткових витрат заявника.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Суд вважає, що введений в Україні внаслідок військової агресії російської федерації воєнний стан та його вплив на господарську діяльність відповідачем за первісним позовом є обставинами, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.

Варто зазначити, що передбачені у статті 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем за первісним позовом відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

У даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надає відповідачу за первісним позовом можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь позивача за первісним позовом.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд констатує, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, обмеження господарської діяльності відповідача за первісним позовом, з урахуванням балансу майнових інтересів усіх сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви з урахуванням строку, визначеним частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочення виконання рішення суду у частині сплати відповідачем з первісним позовом заборгованості строком на 6 місяців рівними частинами починаючи з 31.03.2024 із щомісячним платежем у сумі 84608,36 грн.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполянська кондитерська фабрика» про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду Черкаської області від 26.02.2024 у справі №925/573/23 про стягнення 507 650,17 грн заборгованості, згідно з графіком:

до 31 березня 2024 року 84608,36 грн,

до 30 квітня 2024 року - 84608,36 грн,

до 31 травня 2024 року - 84608,36 грн,

до 30 червня 2024 року - 84608,36 грн,

до 31 липня 2024 року - 84608,36 грн,

до 30 серпня 2024 року - 84608,36 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Повна ухвала складена 18.04.2024.

Суддя О.І.Кучеренко