Рішення
від 11.04.2024 по справі 927/1432/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1432/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Овдіївська, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

в інтересах держави в особі

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби,

код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053

позивача-2: Чернігівської обласної ради,

код ЄДРПОУ 25618741, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013

до відповідача-2: Ніжинського дитячого будинку-інтернату

код ЄДРПОУ 03189883; вул. Березанська, 44а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 28 059,22 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К.,

від позивача-1: Мойсієнко Н.О.,

від позивача-2: не прибув,

від відповідача-1: Прохоренко М.М.

від відповідача-2: не прибув

Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ та Ніжинського дитячого будинку-інтернату про:

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 17.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 20.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 05.10.2021про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №7 від 26.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №8 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №9 від 23.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846);

- визнання недійсною додаткової угоди №10 від 02.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846)

- стягнення з відповідача-1 коштів у сумі 28 059,22 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2023, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

02.11.2023 від позивача-1 надійшли письмові пояснення по справі від 30.10.2023 №262525-17/3880-2023.

06.11.2023, у встановлений судом строк, від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву №02/11/1432 від 03.11.2023.

14.11.2023 на електронну адресу суду та 15.11.2023 поштовим зв?язком від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №52-75-8493ВИХ-23 від 13.11.2023.

Письмові пояснення позивача-1, відзив на позов відповідача-1 та відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

13.11.2023 відповідачем-1 через систему Електронний суд подано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22.

Ухвалою Господарського суду Чернігшівської області від 16.11.2023 провадження у справі №927/1432/23 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/2321/22.

12.02.2023, на виконання ухвали суду від 28.11.2023, від відповідача надійшла заява, в якій відповідач повідомлим суд, що 24.01.2023 Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу №922/2321/22 та винесено постанову, якою касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 922/2321/23 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задоволено. До заяви додано копію вищевказаної постанови.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2024 поновлено провадження у справі № 927/1432/23, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 20.03.2024.

28.02.2024 відповідачем-1 через систему Електронний суд подані заперечення на відповідь на відзив, які долучено судом до матеріалів справи.

28.02.2024 прокурором подано заяву про зміну підстав позову.

01.03.2024 відповідачем-1 через систему Електронний суд подано заперечення на заяву про зміну підстав позову.

Розглянувши у підготовчому засіданні 20.03.2024 заяву прокурора про зміну підстав позову, суд встановив наступне.

Заява обгрунтована тим, що спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними. Таким чином, грошові кошти в сумі 28 059,22 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути до бюджету Чернігівської області в силу статей 216, 1212 ЦК України. Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібною).

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд приймає зміну підстав позову, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.04.2024.

У судовому засіданні 11.04.2024 суд розглянув справу по суті та на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між відповідачами оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки відповідач-2 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 до обласного бюджету Чернігівської області 28 059,22 грн безпідставно сплачених коштів.

Позивач-1 в письмових поясненнях зазначає, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ніжинського дитячого будинку-інтернату за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, в ході якої досліджено питання правильності та законності внесення змін до Договору про постачання електричної енергії від 18.10.2021 № 21057ВЦ, укладеного між Інтернатом та тОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та встановлено, що Інтернатом протягом серпня-грудня 2021 року проведено оплату вартості електричної енергії постачальнику ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» по ціні більшій ніж передбачено тендерними документами, чим порушено вимоги частини четвертої, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі) та пункту 13.9 Договору від 18.01.2021 № 21057ВЦ, в частині необгрунтованого збільшення ціни на електричну енергію.

Позивач-2 письмових пояснень по суті спору суду не надав.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах осіб, які не мають статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі;

- відповідачами було правомірно укладено оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України Про публічні закупівлі; жодна з наведених угод не містить в собі вимог щодо збільшення ціни товару понад 10%, отже відповідна вимога п.2 ч.5 ст.41 Закону сторонами дотримана;

Відповідач-2 відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач-2 не подав відзиву на позов, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позов, та вважає, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом; надані відповідачем-1 документи не містять жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії з дати укладення Договору по дату укладення спірних додаткових угод (або пропозиції про їх укладення).

Відповідач-1 у наданих запереченнях знову наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно.

У запереченнях на заяву про зміну підстав позову відповідач-1 зазначає:

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними;

- на момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод, а також виконання сторонами умов договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

18.01.2021 Ніжинським дитячим будинком-інтернатом на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-12-31-002566-а із закупівлі «Електрична енергія», код за ЕЗС ДК 021:2015-093100005 (Електрична енергія) обсягом 76500 кВт/год за бюджетні кошти очікуваною вартістю 198 900 грн з терміном постачання з 01.01.2021 до 31.12.2021.

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ Енера Чернігів з ціновою пропозицією у розмірі 198 900,00 грн з ПДВ.

18.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів (далі Постачальник) та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (далі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається Сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію по ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обсяги 76 500 кВт (п.2.2. Договору).

У п. 3.1 Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору, а саме: 01.01.2021.

У п.3.2. Договору визначено місце поставки (передачі) товару.

Відповідно до п.5.1. Договору загальна вартість цього Договору становить 198 900,00 грн, крім того ПДВ 33 150,00 грн.

За умовами п.5.2., 5.3. Договору ціна 1 кВт/год електричної енергії за цим Договором становить 2,1666667 грн без ПДВ, ПДВ 0,4333333 грн, разом з ПДВ 2,60 грн.

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання Договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений у встановленому порядку, становить 0,29393 грн з ПДВ.

Пунктом 5.8. Договору сторони визначили, що вартість спожитої електричної енергії визначається, як добуток обсягу спожитої електричної енергії, визначеної оператором розподілу, на ціну за 1 кВ/год, зазначену у пункті 5.2. Договору.

Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті прийому-передачі електричної енергії (п.5.8. Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 13.1. Договору).

За умовами п. 13.7. істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема підпункт 13.7.2., збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Сторони протягом дії Договору щомісячно вносять зміни до нього в частині ціни за одиницю товару в разі коливання ціни товару на роздрібному ринку електричної енергії. В такому випадку постачальник (учасник) письмово звертається до споживача (замовника) щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (завіреними копіями довідок) компетентного органу, а саме Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо коливань цін на товар за розрахунковий та попередній періоди на роздрібному ринку електричної енергії.

Пунктом 13.9. Договору сторони визначили, що в разі необхідності зміни істотних умов договору, в т.ч. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору в формі додаткової угоди (додаткового договору). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну умов Договору, в 10-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме в письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди).

18.01.2021 Споживач підписав заяву-приєднання до умов Договору. У заяві-приєднанні зазначено початок постачання електричної енергії з 01.01.2021.

Відповідно до п. 1, 9 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору, ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) 2,60 грн з ПДВ; термін дії договору та умови пролонгації договір діє до 31.12.2021 і може бути пролонгований на 20% від його суми на початок 2022 року.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Ніжинського дитячого будинку-інтернату із листом, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за липень 2021 року (з 01.07.2021 по 31.07.2021) становила 1444,05 грн; станом на 05.08.2021 1988,79 грн; тенденція росту цін +37,72%.

17.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 3 від 17.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 6,19% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 2,739110 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,282592 грн без ПДВ, ПДВ 0,456518 грн, разом з ПДВ 2,7399110 грн.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом б/д б/н, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1934/21 від 18.08.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становила 1988,79 грн, станом на 09.08.2021 2240,53 грн; тенденція росту цін +12,65%.

20.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 4 від 20.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 2,977510 грн за 1 кВт/год з ПДВ; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,481259 грн без ПДВ, ПДВ 0,496251 грн, разом з ПДВ 2,977510 грн.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 06.09.2021 становила 2261,59 грн; станом на 14.09.2021 2596,47 грн; тенденція росту цін +14,81%.

04.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 5 від 04.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 3,239728 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,699773 грн без ПДВ, ПДВ 0,539955 грн, разом з ПДВ 3,239728 грн.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №22405/21 від 04.10.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 14.09.2021 становила 2596,47 грн; станом на 23.09.2021 2805,51 грн; тенденція росту цін +8,05%.

03.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 6 від 03.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 7,92% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 3,468379 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,890316 грн без ПДВ, ПДВ 0,578063 грн, разом з ПДВ 3,468379 грн.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача із листом б/н б/д, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2631/21 від 21.10.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 14.09.2021 становила 2596,47 грн; станом на 19.09.2021 2840,05 грн; тенденція росту цін +9,38%.

26.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 7 від 26.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 3,760628 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; обсяги 76 500 кВт/год; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,133857 грн без ПДВ, ПДВ 0,626771 грн, разом з ПДВ 3,760628 грн.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2710/21 від 29.10.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 03.10.2021 становила 2535,12 грн; станом на 28.10.2021 3113,44 грн; тенденція росту цін +22,81%; станом на 19.10.2021 2840,05 грн, станом на 28.10.2021 3113,44 грн; тенденція росту цін +9,63%.

08.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 8 від 08.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,63% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,088809 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; обсяги 76 500 кВт/год; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,407441 грн без ПДВ, ПДВ 0,681468 грн, разом з ПДВ 4,08809 грн.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 28.10.2021 становила 3113,44 грн; станом на 06.11.2021 3415,42 грн; тенденція росту цін +9,70%.

23.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 9 від 23.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,451209 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; обсяги 76 500 кВт/год; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,709341 грн без ПДВ, ПДВ 0,741868 грн, разом з ПДВ 4,451209 грн.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2985/21 від 25.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за 1 декаду жовтня 2021 року (01.10-10.10) становила 2568,15 грн; за 1 декаду листопада 2021 року (01.11-10.11) становила 3374,95 грн, тенденція росту цін +31,42%; станом на 07.11.2021 3013,92 грн, станом на 09.11.2021 3502,09 грн, тенденція росту цін +16,20%.

02.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Ніжинським дитячим будинком-інтернатом укладено додаткову угоду № 10 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 10 від 02.12.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 2,53% і викласти п.1 Додатку «Комерційна пропозиція» до Договору в наступній редакції: ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) 4,554901 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ; викласти п.5.2. Договору в наступній редакції: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,795751 грн без ПДВ, ПДВ 0,75915 грн, разом з ПДВ 4,554901 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня по листопад 2021 року відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 65 708 кВт/годна суму 198 900,00 грн за актами прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії, складеними сторонами в двосторонньому порядку, а саме:

-№ 21057ВЦ/15291/1 від 31.01.2021 у січні 2021 року - 5780 кВт/год на загальну суму

15 028,00 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/33422/1 від 28.01.2021 у лютому 2021 року - 5104 кВт/год на загальну суму 13 270,39 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/49450/1 від 31.03.2021 у березні 2021 року - 5728 кВт/год на загальну суму 14 892,79 грн з ПДВ;

-№ 210357ВЦ/65405/1 від 30.04.2021 у квітні 2021 року - 6002 кВт/год на загальну суму 15 605,20 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/79616/1 від 31.05.2021 у травні 2021 року - 6494 кВт/год на загальну суму 16 884,40 грн з ПДВ;

- № 21057ВЦ/99211/1 від 30.06.2021 у червні 2021 року - 5931 кВт/год на загальну суму 15 420,60 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/113610/1 від 31.07.2021 у липні 2021 року - 6878 кВт/год на загальну суму 17 882,80 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/130647/1 від 31.08.2021 у серпні 2021 року - 6008 кВт/год на загальну суму 17 888,88 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/145636/1 від 30.09.2021 у вересні 2021 року - 5643 кВт/год на загальну суму 19 572,06 грн з ПДВ;

-№ 21057ВЦ/160923/1 від 31.10.2021 у жовтні 2021 року - 6099 кВт/год на загальну суму 24 937,64 грн з ПДВ;

- № 21057ВЦ/176873/1 від 30.11.2021 у листопаді 2021 року - 6041 кВт/год на загальну суму 27 517,24 грн з ПДВ.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури: № 21057ВЦ/15291/1 від 31.01.2021; № 21057ВЦ/33422/1 від 28.01.2021;№ 21057ВЦ/49450/1 від 31.03.2021; № 210357ВЦ/65405/1 від 30.04.2021; № 21057ВЦ/79616/1 від 31.05.2021; № 21057ВЦ/99211/1 від 30.06.2021; № 21057ВЦ/113610/1 від 31.07.2021; № 21057ВЦ/130647/1 від 31.08.2021; № 21057ВЦ/145636/1 від 30.09.2021; № 21057ВЦ/160923/1 від 31.10.2021; № 21057ВЦ/176873/1 від 30.11.2021 на загальну суму 198 900,00 грн

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у кількості 65 708 кВт/годна загальну суму 198 900,00 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 213 від 11.02.2021, №376 від 19.03.2021, №504 від 12.04.2021, №649 від 12.05.2021, №783 від 03.06.2021, №1012 від 12.07.2021, №1177 від 11.08.2021, №1348 від 10.09.2021, №1526 від 12.10.2021, №1736 від 12.11.2021, №1919 від 14.12.2021.

Ревізійною групою Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ніжинського дитячого будинку-інтернату за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт від 11.04.2023 №04-30/02.

В акті від 11.04.2023 №04-30/02 зазначено, що в ході проведення ревізії суцільним методом перевірено, зокрема, переговорну процедуру (скорочена) за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія - постачання електричної енергії в кількості 76 500 кіловат-година очікуваною вартістю 198 900,00 грн (ідентифікатор закупівлі № ЦА- 2020-12-31-002566-с), за результатами якої з ТОВ «Енера Чернігів» укладено договір постачання електричної енергії від 18.01.2021 № 21057ВЦ.

Так, ревізією встановлено, що з урахуванням додаткових угод ціна 1 кВт/год змінилась до ціни визначеної в основному договорі з 2,60 грн (з ПДВ) до 4,554901 грн (з ПДВ) або на 75,18%, а саме: за додатковою угодою № 3 від 17.08.2021 на 5,35%, за додатковою угодою № 4 від 20.08.2021 на 14,52%, за додатковою угодою № 5 від 04.10.2021 на 24,60%, за додатковою угодою № 6 від 05.10.2021 на 33,39%, за додатковою угодою № 7 від 26.10.2021 на 44,64%, за додатковою угодою № 8 від 08.11.2021 на 57,26%, за додатковою угодою № 9 від 23.11.2021 на 71,20%, за додатковою угодою № 10 від 02.12.2021 на 75,18%

Фактично вищезазначеними додатковими угодами було переглянуто договірну ціну 2,60 грн за кВт/год, яку запропонувало ТОВ «Енера Чернігів».

Інтернатом за рахунок коштів загального фонду, протягом серпня - грудня 2021 року проведено оплату вартості електричної енергії постачальнику ТОВ «Енера Чернігів» по ціні більшій ніж передбачено тендерними документами, чим порушено вимоги ч.4 ст.41, п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922, у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі та п.13.9 Договору від 18.01.2021 № 21057ВЦ, в частині необґрунтованого збільшення ціни на електричну енергію.

Прокурор зазначає, що внаслідок укладення з порушенням Закону України Про публічні закупівлі спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 28 059,22 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Ніжинської міської ради Чернігівської області у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п. 4 цього Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ніжинського дитячого будинку- інтернату за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, за результатами якої виявлено порушення бюджетного законодавства, що полягають у проведенні оплати вартості електричної енергії постачальнику ТОВ «Енера Чернігів» по ціні більшій, ніж передбачено тендерними документами, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 41, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі та п. 13.9 Договору від 18.01.2021 № 21057ВЦ, в частині необгрунтованого збільшення ціни на електричну енергію.

На виконання вимог контролюючого органу та з метою досудового врегулювання спору на адресу ТОВ «Енера Чернігів» 28.04.2023 направлено листа з проханням відшкодувати надмірно сплачені кошти, який залишено без задоволення.

12.09.2023 прокуратурою направлено лист до Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо здійснення заходів по усуненню виявлених у ході проведення заходу державного фінансового контролю порушень.

Тобто, прокурор повідомив позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Згідно інформації Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 15.09.2023, що орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Враховуючи наведене, матеріали ревізії передані до Чернігівської обласної прокуратури.

Отже, зі змісту вказаного листа слідує, що позивач-1 не вжив належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, дії позивача-1 свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблений висновок, за яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Північного офісу Держаудитслужби факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної ради.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних* засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Чернігівської області таким органом місцевого самоврядування є Чернігівська обласна рада.

Відповідно до п. 1 Положення про Ніжинський дитячий будинок- інтернат, затверджений наказом начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради № 35 від 21.03.2018 (далі - Положення), Ніжинський дитячий будинок-інтернат є комунальною стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для тимчасового (до шести місяців) або постійного (понад шість місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років та осіб з інвалідністю віком до 35 років з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов`язаних згідно із законом їх утримувати.

Згідно із п. 3 Положення, від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області повноваження Власника здійснює Чернігівська обласна рада.

Відповідно до п. 70 Положення, фінансово-господарська діяльність будинку-інтернату здійснюється відповідно до кошторису за рахунок коштів обласного бюджету, добровільних пожертвувань, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб, надходжень від плати за надані соціальні послуги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Джерелами формування кошторису є кошти загального фонду бюджету та кошти спеціального фонду бюджету (п. 72 Положення).

Відповідно до п. 96 Доложення, майно будинку-інтернату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Реалізуючи право оперативного управління будинок-інтернат володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним Власником або уповноваженим ним органом для здійснення некомерційної господарської діяльності з обмеженням правомочності розпорядження окремими видами майна.

Власник здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган (управління комунального майна Чернігівської обласної ради) і має право вилучати у будинку-інтернату надлишкове майно, майно, що не використовується будинком-інтернатом, та майно, що використовується ним це за призначенням.

Відповідно до кошторису Ніжинського дитячого будинку-інтернату на 2021 рік за рахунок коштів обласного бюджету передбачено фінансування, зокрема видатків на оплату електроенергії.

Таким чином, Чернігівська обласна рада є засновником Ніжинського дитячого будинку-інтернату, управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, а також за рахунок коштів якої здійснювалося фінансування укладення Договору від 18.01.2021.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 2 БК України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені пп. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.п. 6, 7 та 8 ч. 1 ст. 2 БК України).

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні коіпти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, Ніжинський дитячий будинок-інтернат у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної егіергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас, ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності, як учасника господарських відносин, є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України.

Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Вивченням матеріалів закупівлі встановлено, що витрати на оплату електричної енергії за Договором від 18.01.2021 № 21057ВЦ, укладеним між відповідачами, здійснювалися за рахунок коштів обласного бюджету.

Таким чином, Ніжинський дитячий будинок-інтернат розпорядився не власними коштами, а витратив бюджетні кошти, виділених із обласного бюджету.

Отже, оскільки засновником Ніжинського дитячого будинку-інтернату та власником його майна є територіальна громада Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання бюджету територіальної громади, зокрема законність та ефективність використання комунальними закладами коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, слідує висновок про те, що Чернігівська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20, від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Прокуратурою до подання позову здійснено попереднє листування із Чернігівською обласною радою, у якому повідомлено про виявлені порушення та необхідність їх захисту, зокрема у судовому порядку.

Згідно відповіді Чернігівської обласної ради від 18.09.2023 № 01-705 вбачається, що Чернігівською обласною радою не вживалися заходи щодо визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі та повернення коштів, сплачених внаслідок укладення вказаних додаткових угод з ТОВ «Енера Чернігів» та не планується їх вжиття.

Вказане свідчить про неналежне здійснення Чернігівською обласною радою заходів щодо захисту власних інтересів, оскільки нею не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Суд вважає, що такі дії позивача-2 свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача-2 було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності позивачів, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем-1 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу-1 зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульована саме зміна істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1., 5.2. Договору та Комерційної пропозиції (Додатку №2) загальний обсяг постачання електричної енергії складав 76 500 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору 2,60 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна вартість Договору 198 900,00 грн грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№ 3-10 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 2,60 грн до 4,554901 грн за 1 кВт/год та зменшено обсяги постачання з 76 500 кВт/год до 65 708 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 75,18%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії значно зменшився, порівняно з погодженим.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав позивачу експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, №2405/21 від 04.10.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду / неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована Постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, за умови відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з яким укладений відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації в визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний ринок на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення по заявленій (пропонованій) ціні відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав позивачу експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, №2405/21 від 04.10.2021.

Надані ТОВ «Енера Чернігів» експертні висновки та цінові довідки Харківської торгово-промислових палат за своїм змістом є лише документами фактографічно-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП «Оператор ринку» та не містять будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару або між датами укладення спірних додаткових угод чи застосування нової ціни.

Крім того, з експертних висновків Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021 та цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 1мВт/год електроенергії (без ПДВ та тарифу на передачу) за вказані періоди, що навіть з урахуванням ПДВ та тарифу на розподіл взагалі є меншими за встановлену у Договорі ціну, що свідчить про коливання ціни електричної енергії у бік її зменшення.

Однак відповідач додаткових угод щодо такої зміни ціни (у бік зменшення) у цей період з позивачем не укладав. Отже, відповідач у період зниження середньозваженої ціни отримував більше доходів з продажу електроенергії позивачу, оскільки договірна ціна не зменшувалась. Небажання відповідача зменшувати ціну, у разі її падіння, і одразу збільшення ціни при підвищенні середньозваженої вартості електроенергії свідчить про використання відповідних коливань виключно на свою користь, що не відповідає принципу справедливості.

В експертних висновках та цінових довідках Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2277-4/21 від 21.09.2021, №2405/21 від 04.10.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021 визначення коливання ціни проводилось шляхом порівняння середньозваженої ціни, яка існувала на певні дати місяця, у більшості з інтервалом у декілька днів, що не може свідчити про наявність реального збільшення вартості електричної енергії, оскільки ціна на електричну енергію є динамічною і залежить від попиту та пропозиції на РДН на певну дату, а отже таке порівняння не є коректним. Тобто ціна кожного дня може як збільшуватись, так і зменшуватись.

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не за вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони, шляхом укладення додаткових угод №№ 3-10, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 2,60 грн до 4,554901 грн за 1 кВт/год, фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 75,18%.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами на підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на 75,18%.

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відповідач-2 мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача-1 про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла за підсумком більше ніж на 10%.

Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання спірних додаткових угод недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 2.2, 5.1, 5.2.) та Комерційної пропозиції (додаток № 2), відповідач-1 повинен був поставити позивачу 76500 кВт/год електричної енергії за ціною 2,60 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії, за період з січня по листопад 2021 року обсяг постачання склав 65 708 кВт/годна суму 198 900,00 грн.

За поставлену за Договором електричну енергію відповідачем-2 було сплачено 198 900 грн, тоді як, враховуючи ціну, обумовлену відповідачами у п. 5.2. Договору та Комерційній пропозиції (додаток № 2), мало бути сплачено 170 840,78 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 28 050,22 грн (198 900,00 - 170 840,78) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний повернути їх до обласного бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак з відповідачів підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у сумі 12 078,00 грн з кожного.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 17.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

3.Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 20.08.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

4.Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 04.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладеної між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

5.Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 05.10.2021про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

6.Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 26.10.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

7.Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 08.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

8.Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 23.11.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

9.Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 02.12.2021 про внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21057ВЦ від 18.01.2021, укладену між Ніжинським дитячим будинком-інтернатом (код ЄДРПОУ 03189883) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846).

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) до обласного бюджету Чернігівської області в сумі 28 059,22 грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) до загального фонду Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 12 078,00 грн.

12.Стягнути з Ніжинського дитячого будинку-інтернату (код ЄДРПОУ 03189883; вул. Березанська, 44а, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) до загального фонду Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 12 078,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор


Суд	Господарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення	11.04.2024
Оприлюднено	22.04.2024
Номер документу	118482701
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Моцьор В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.04.2024 по справі 927/1432/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —927/1432/23

Рішення від 11.04.2024

Рішення
від 11.04.2024 по справі 927/1432/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ