Ухвала

від 17.04.2024 по справі 295/15055/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15055/23

Категорія 67

2/295/299/24

УХВАЛА

17.04.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Опанасюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області,

про визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони з дітьми постійно проживали за адресою: АДРЕСА_2 . З початком повномасштабного вторгнення росії до України, позивача було мобілізовано та направлено до с.Старичі Львівської області, для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022. Відповідач з дітьми залишилась проживати в м. Житомирі.

Наприкінці квітня 2023 року відповідач виявила бажання розлучитися з позивачем. Рішення про розлучення обґрунтувала тим, що закохалася в іншого чоловіка.

Згодом від дітей позивач дізнався, що їх мати ОСОБА_2 проживає у сусіда, в якого закохана, і навідується до дітей 1-2 рази на тиждень. Тобто, двоє неповнолітніх дітей більшість часу проживають самі. Час від часу до них також навідувалась бабуся. Неодноразово діти жалілися батьку, що їм страшно самим перебувати вдома під час повітряних тривог та ракетних обстрілів міста.

З 01.08.2023 по 18.08.2023 позивач перебував у відпустці та приїхав до дітей, з метою забрати їх на надати їм необхідний догляд. Так, 07.08.2023 позивач забрав дітей з Житомира до с.Зимна Вода, Львівської області, де орендував квартиру на довгостроковий термін. Відповідач щодо вчинення таких дій не заперечувала та проявила повну байдужість до дітей.

На даний час діти постійно проживають з батьком та перебувають на повному його утриманні, ходять до ліцею №1 Зимноводівської сільської Львівського району Львівської області.

Відповідач з 07.08.2023 навідала дітей лише раз, коли за проханням позивача приїхала допомогти підготувати дітей до школи. Разом з дітьми вона поїхала в м. Житомир, зібрала речі, необхідні для школи, та повернулась з дітьми до с. Зимна Вода, залишила дітей з батьком та повернулася до Житомира. Більше дітей не відвідувала. ОСОБА_2 долею дітей не цікавиться, не телефонує і ніяк не намагається підтримувати контакт з дітьми.

Оскільки діти постійно проживають з позивачем, перебувають на його вихованні та забезпеченні, ОСОБА_1 вважає за необхідне визначити місце проживання дітей з ним.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та викликано сторони в засідання.

19.12.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати у Служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області письмовий висновок щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_1 .

Заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 04.03.2024 витребувано в Органу опіки та піклування Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області висновок щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; закрито підготовчепровадження усправі та призначено справудо судовогорозгляду посуті.

27.03.2024 від начальника служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області І. Щепанкевич до суду надійшла заява, у якій вона вказала, що ОСОБА_2 написала заяву, яка надійшла в службу у справах дітей сільської ради, про те, що вона не заперечує, щоб її діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначене, спір між батьками щодо визначення місця проживання дітей відсутній, а тільки при наявності спору в органу опіки та піклування виникає право розглядати питання про визначення місця проживання дітей.

09.04.2024 від відповідача до суду надійшла заява, у якій вона вказала, що проти позову не заперечує, а також не заперечує щодо проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, у заяві від 09.04.2024 розгляд справи просить здійснювати за її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у заяві від 27.03.2024 начальник служби у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області І. Щепанкевич розгляд справи просить проводити без її участі, при прийнятті рішення поклалась на розсуд суду.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників судового провадження.

За правилами ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом ч.2, ч.3 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_2 від 09.04.2024, остання визнала позов.

Разом з тим, вирішуючи питання про прийняття визнання відповідачем позову про визначення місця проживання дітей з батьком, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Питання щодо визначення місця проживання вирішується судом за наявності спору між батьками з даного приводу, з врахуванням конкретних обставин справи, а також "поза розумним сумнівом", що сторони (у справі) діють добросовісно та їх дії не порушують чинне законодавство України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України введено воєнний стан та такий востаннє продовжено Указом Президента України №49/2024 з 05 години 30 хвилин 14.04.2024 строком на 90 діб.

Як вказує ОСОБА_1 у позові, з початком повномасштабного вторгнення росії до України, позивача було мобілізовано та направлено до с.Старичі Львівської області, для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022.

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2024 №702, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022 по теперішній час.

Відповідно до абз. 11 пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Отже, вирішення позову про визначення місця проживання дитини безумовно вплине на статус позивача як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації. При цьому, формальне вирішення судом даної вимоги, за обставин цієї справи, суперечитиме приписам наведених Указів Президента України та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також ЦПК України.

За таких обставин, у випадку наявної згоди між батьками щодо місця проживання малолітньої дитини, про що свідчить заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, відсутня доцільність визначати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки визнання ОСОБА_2 позову суперечить закону, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.

Керуючись статтями 206, 260, 261,353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Воробйова