Рішення

від 19.04.2024 по справі 279/697/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/649/24

Справа № 279/697/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/697/24 за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства"Українськазалізниця",третя особаВсеукраїнська професійнаспілка "Спілказалізничників України" про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що перебував у трудових правовідносинах з Акціонерним товариством "Українська залізниця" з 2000 року, що підтверджується наказом №764/ОС від 04.07.2023, по 12.07.2023 року працював на посаді інженера технічного відділу виробничого підрозділу Коростенська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". 26.01.2023 року позивачем було подано заяву про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до пункту 3.10. Колективного договору, яким передбачено виплата працівникам, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ "Укрзалізниця" не менше 6 місяців та надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом у звітному році, укладеного адміністрацією Коростенської дирекції залізничних перевезень та Коростенським територіальним комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників України укладеного на 2001-2005 рік, пролонгований на 2006-2023 роки. Проте, відповідач фактично відмовився виплачувати на користь позивача допомогу, не погодивши зміну умов оплати праці з позивачем та не повідомивши його про це і Всеукраїнську професійну спілку "Спілка залізничників України", членом якої був позивач станом на день виникнення спірних відносин. Таким чином, відповідачем протиправно, в односторонньому порядку вирішено не здійснювати виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік, хоча юридичні підстави для такого відсутні. Щодо обставин, які можуть бути підставою звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати, то ні бойових дій, ні інших обставин непереборної сили не існувало. Територіально як філія, де працює позивач, так і відповідач не перебувають в зоні ведення бойових дій, так само як і відсутні інші обставини непереборної сили, оскільки відповідач веде активну господарську діяльність. Відповідач взяв на себе обов`язок з виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, хоча згодом вирішив в односторонньому порядку зупинити цю виплату. Як вбачається з норм права та умов Колективного договору, ухвалення роботодавцем рішення з питань оплати праці в даному випадку йде мова про зупинення виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік суперечило ст.97 КЗпП, яка прямо і беззастережно вказувала на те, що роботодавцем такого типу рішення забороняється. У зв`язку з цим, нездійснення відповідачем виплати допомоги на оздоровлення за 2023 рік є протиправним, бо, здійснюючи господарську діяльність відповідач проігнорував правило пріоритетності, відповідно до якого він зобов`язаний спершу здійснити виплату заробітної плати, а після цього виконати всі інші зобов`язання. Таким чином, відповідач не здійснив за 2023 рік позивачу виплат матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом у звітному році. Розрахунок заборгованості по виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення проведено відповідно до встановлених прожиткових мінімумів у 2023 році та складає 2023 рік: 2684 грн. 00 коп. х 6 = 16104 грн. 00 коп.. На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 16104 грн. 00 коп., звільнити його від сплати судового збору, розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

12.02.2024 року третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України" подала пояснення щодо позову, в яких зазначено, що відповідачем протиправно не здійснено на користь позивача виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік, оскільки допомога на оздоровлення має розглядатися в контексті заробітної плати, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач фактично відмовився виплатити на користь позивача допомогу, не погодивши зміну умов оплати праці з позивачем та не повідомивши його належним чином, а також Всеукраїнську професійну спілку "Спілка залізничників України", членом якої був позивач станом на день виникнення спірних відносин, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати, на підставі вищевикладеного, просить прийняти пояснення та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

26.02.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідач позовні вимоги позивача не визначає в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, виходячи з наступного: Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена законодавством лише для деяких категорій працівників, працівники відповідача в перелік працівників, яким виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, передбачена законодавством, не включені, для працівників Акціонерного товариства "Українська залізниця" матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачується на інших підставах, не передбачених законодавством, є додатковим благом, яке не входить до складу заробітної плати. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам відповідача передбачена колективними договорами Залізниці. Позивач зазначає, що згідно колективного договору, працівникам філії, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ "Укрзалізниця" не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надається один раз на рік у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із настанням щорічної відпустки, у розмірі 6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом на 01 січня звітного року

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Як вбачається з п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року строком, який діє на даний час.

Пунктом 3 Указу Президента "Про ведення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022 визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

АТ «Укрзалізниця» є товариством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави».

Зважаючи на економічну ситуацію в державі, з метою стабілізації фінансово-економічного становища товариства, збереження трудового колективу та своєчасної виплати заробітної плати, виникла необхідність запровадження окремих обмежувальних заходів тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану та до нормалізації ситуації в товаристві,

В зв`язку з цим, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги на оздоровлення, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Винятком було визначено лише виплату матеріальної допомоги на лікування та поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління.

Виконання обов`язку з виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік згідно колективного договору призупинено на час воєнного стану та відновиться після закінчення або скасування воєнного стану. Крім того, представник відповідача звернула увагу на те, що Всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України", членом якої був позивач, взагалі не є стороною колектичного договору та не є підписантом, отже погодження з Всеукраїнською професійною спілкою "Спілка залізничників України" щодо зупинення матеріальної допомоги на оздоровлення, яке передбачено колективним договором не передбачено. Позивач вказує в позовній заяві, що останній подав відповідачу заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік на підставі п.3.19 колективного договору, тому у позивача виникло право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, однак виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Залізниці призупинена на час дії воєнного стану, а не відмінена, позивачу не було відмовлено у такій виплаті. Після поновлення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та інших додаткових виплат, такі виплати, передбачені колективними договорами філій залізниці, будуть виплачені усім працівникам, в тому числі позивачу.

Тобто виплата матеріальної допомоги була призупинена не з вини АТ «Укрзалізниця», а внаслідок дії форс-мажорних обставин. Крім того, відповідачем матеріальна допомога на оздоровлення надається працівникам регіональної філії один раз у календарному році на підставі поданої заяви, як правило, при наданні щорічної відпустки не менше 14 календарних днів, позивач не надав копії заяви про надання щорічної відпустки на не менше 14 календарних днів, що також свідчить про недоведеність останнім своїх позовних вимог

Одночасно представник відповідача зазначає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Предметом даного позову є стягнення невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік.

Матеріальна допомога на оздоровлення - це соціальна грошова виплата працівникам, яка не входить до заробітної плати (основної та додаткової).

Таким чином, тримісячний строк на право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду для такої вимоги закінчився, оскільки з даним позовом позивач звернувся 25.01.2024 року. На підставі вищевикладеного, просить залишити позовну заяву без розгляду. Крім того, представником відповідача 26.02.2024 року подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем подавалась позовна заява до суду, до цього ж відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав та ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18.01.2024 року №279/324/24 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

04.03.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказав, що твердження, наведені у відзиві, є необгрунтованими та такими, що не спростовують позовні вимоги, не є доведеними жодним допустимим доказом, виходячи з наступного: Відповідач намагається довести, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до структури заробітної плати, але це твердження хибне і не заслуговує на увагу суду, матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці, саме тому її прирівнюють до заробітної плати і нараховують на неї відповідно до вимог Податкового кодексу України зарплатні податки: ПДФО та військовий збір, тому оспорювана допомога на оздоровлення має розглядатися в контексті заробітної плати. Крім того, територіальний аппарат управління відповідача не перебувають в зоні ведення бойових дій, так само як і відсутні інші обставини непереборної сили, оскільки відповідач веде активну господарську діяльність, відповідач фактично відмовився виплачувати на користь позивача допомогу, не погодивши зміну умов оплати праці з позивачем та не повідомивши його про це належним чином, а також Всеукраїнську професійну спілку «Спілка залізничників України», членом якої був позивач

станом на день виникнення спірних відносин, також позивач звернув увагу на те, що рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 14.03.2022 протоколом №Ц-54/3 Ком.т., яким позивача обмежено в праві одержання матеріальної допомоги на оздоровлення було прийнято до набуття чинності Закону №2136, на який посилається відповідач, крім того, в рішенні правління від 14.03.2022 протоколом №Ц-54/3 Ком.т. прямо не вказано про призупинення саме щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, таким чином, відповідачу було надано можливість у відповідності до Порядку надання щорічної матеріальної допомоги виплатити позивачу щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення у грудні поточного року (2023 р.) або у відповідності до пункту 3.2 Порядку розглянути комісійно спільно з представниками первинної профспілкової організації подану позивачем заяву і вразі відмови надати аргументовану відповідь. Відповідач стверджує, що Протокольне рішення правління від 14.03.2022 №Ц-54/3 Ком.т, яким позивача обмежено в праві одержання матеріальної допомоги на оздоровлення начебто погоджено з Профспілками. Даним твердженням відповідач свідомо вводить суд в оману, так як підтверджуючих документів Відповідач не надав. Крім того, Профспілкою на яку посилається Відповідач виступає третьою особою на стороні позивачів в багатьох аналогічних справах, що підтверджує факт непогодження Профспілки з даним рішенням Правління. Окрім того, позивач зазначає, що позивач намагався вирішити трудовий спір в досудовому порядку в зв`язку з очікуванням виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до зазначеного Порядку до кінця поточного року. Зважаючи на не отримання матеріальної допомоги позивач у встановлені ст. 233 КЗпП України строки подав позовну заяву, вважає поважною причиною пропущення процесуальних строків введення в дію в Україні правового режиму воєнного часу та стан здоров`я позивача, який є інвалідом 3 групи. Звернув увагу на те, що відповідачем порушено вимоги ст.58-60 ЦПК України в частині уповноваження належного представника, так як ОСОБА_2 не є належним чином уповноваженим представником АТ "Укрзалізниця", так відповідно до підпунктів 3,5,7 та 24 пункту 129 Статуту АТ "Укрзалізниця" Голова правління має право першого підпису на довіреностях від імені товариства, видає та відкликає довіреності від імені товариства, отже довіреність, яка видана представнику відповідача повинна бути підписана першим підписом голови правління АТ "Укрзалізниця" і тому відзив відповідача не може бути прийнятий до розгляду та використовуватись в матеріалах справи, на підставі вищевикладеного просить прийняти відповідь на відзив, перевірити повноваження представника відповідача на дотримання вимог ст.58-60 ЦПК України, в частині представлення інтересів саме АТ "Укрзалізниця" (як належного відповідача), а не структурного підрозділу, який не має статусу юридичної особи.

12.03.2024 року представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, в якому вказала, що для працівників Акціонерного товариства "Українська залізниця" матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачується на інших підставах, не передбачених законодавством є додатковим благом, яке не входить до складу заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до інших виплат, як і виплати, передбачені Колективним договором АТ "Укрзалізниця", позивач вказує, що в рішенні правління від 14.03.2022 у протоколі прямо не вказано про призупинення щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, однак з копії витягу з протоколу від 14.03.2022 року чітко вбачається, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема у пункті 1.1.4 вказано: додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Тобто, дія призупинення виплат була здійснена на легітимних підставах і у встановлений спосіб, а отже і вимога про стягнення матеріальної допомоги є безпідставною, звернення до суду у викладених обставинах є передчасним, так як виплати були лише призупинені. Щодо повноваження представника відповідача, вказано, що Філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи, Філія діє від імені та в інтересах Товариства, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі відповідно до мети, завдань та предмета діяльності Товариства, згідно з розділом 5 пунктом 5.4. підпунктом 20 Положення Директор Філії має право в порядку передоручення відповідно до рішення правління Товариства видавати довіреності від імені Товариства керівникам Структурних підрозділі Філії, що знаходиться у визначеному регіоні транспортної мережі Філії та іншим працівникам Філії, з урахуванням вимог, визначених цим Положенням. Відділ координації правової роботи підрозділі, де працює представник відповідача ОСОБА_2 , входить до організаційної структури структурного підрозділу юридичної служби регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" та у встановленому порядку представляє інтереси Товариства та підприємства і установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких було утворено товариство, у судах, враховуючи вищевикладене ОСОБА_2 є належним представником відповідача по справі №279/697/24 та має право підписувати та подавати відзиви, заперечення, відповіді та засвідчувати копії документів, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2000 року по 12.07.2023 року працював на посаді інженера 2 категорії технічного відділу виробничого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" і Дорожнім комітетом профіспілки залізничників і транспортних будівельників України було укладено Колективний договір на 2002-2005 роки, який пролонгований на 2006-2022 роки.

З пункту 3.10 колективного договору слідує, що працівникам дирекції, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надається один раз у календарному році матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного періоду.

26.01.2023 року ОСОБА_1 на адресу начальника виробничого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подав заяву про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення згідно колективного договору.

З Витягу з протоколу №ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року слідує, що на порядку денному вирішувались деякі питання оплати праці працівників акціонерного товариства "Українська залізниця".

Правлінням було ухвалено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, керівникам регіональних філій, філій, структурних (виробничих) підрозділів апарату управління АТ «Укрзалізниця» забезпечити реалізацію наступних заходів, зокрема, призупинити інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, всупереч вимог Закону України «Про колективні договори», відповідач не повідомив про внесення змін до Колективного договору, а також не надав жодних доказів про внесення змін до Колективного договору в частині, що стосуються виплати щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення.

Частиною 2 ст. 97 КЗпП України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з положеннями ч.1 ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до ч.2 ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені ст.ст. 43-46 Конституції України.

Разом з тим, ст.64 Конституції України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.04.2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває на даний час.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зазначеним Указом № 64/2022 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже, положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Дія ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022 року.

Виплати, з приводу яких порушено спір, передбачені пунктом 3.10 Колективного договору, їх призупинення відповідачем узгоджується із положенням ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 580/2869/22.

Доводи позивача стосовного того, що рішення АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 року про призупинення виплат за колективними договорами прийнято всупереч вимог Закону України «Про колективні договори і угоди» та до набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не можуть бути безумовною підставою для задоволення позову, оскільки зазначене рішення правління АТ «Українська залізниця» ніким не оскаржувалося та не скасовувалось у встановленому порядку.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності наявних у справі доказів, обставини справи, на які позивач посилається як на предмет та підставу своїх вимог до вказаного у справі відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ураховуючи відсутність підстав для задоволення позову суд не надає оцінку доводам сторони відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.64 Конституції України, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022,

У Х В А Л И В: У задоволенні позовний вимог ОСОБА_1 доАкціонерного товариства"Українськазалізниця",третя особаВсеукраїнська професійнаспілка "Спілказалізничників України" про стягнення матеріальноїдопомоги наоздоровлення відмовити.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Українська залізниця", місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5,код ЄДРПОУ 40075815.

Третя особабез самостійнихвимог щодопредмету споруна стороніпозивача: Всеукраїнська професійна спілка "Спілка залізничників України", місце знаходження: 03049, м.Київ, вул.Уманська, 5, оф.108, код ЄДРПОУ 42891869.

Суддя Волкова Н.Я.