Рішення

від 09.04.2024 по справі 285/7268/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/7268/23

провадження у справі № 2/0285/546/24

09 квітня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Калетинця Б.Р.,

сторони у справі:

позивач - Виконавчий комітет Брониківської сільської ради Житомирської області як орган опіки та піклування, представник позивача - Лосовська Т.В.,

відповідач 1 - ОСОБА_1 ,

відповідач 2 - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, представник - Буркацька М.І,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Брониківської сільської ради Житомирської області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив :

24.11.2023 року представник Виконавчого комітету Брониківської сільської ради як орган опіки та піклування звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягувати з відповідачів на користь дітей аліменти в розмірі 1500 грн на кожного щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

Свої вимоги орган опіки та піклування обґрунтував тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Батько дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 записаний на підставі ст. 135 СК України зі слів матері. Відповідач ОСОБА_2 записаний батьком дитини ОСОБА_8 . Відповідачі у справі та троє неповнолітніх дітей проживають разом у будинку, який потребує генерального прибирання, санітарний стан будинку незадовільний, відсутнє місце для навчання та розвитку дітей, в будинку антисанітарія, неприємний запах, діти перебувають в брудному одязі, постільна білизна брудна. ОСОБА_1 характеризується по місцю проживання негативно, не працевлаштована, знаходиться в декретній відпустці, часто зловживає спиртними напоями, не займається вихованням дітей, часто їх залишає, виплати на дітей використовує на власні потреби. Відповідач ОСОБА_2 також характеризується з негативної сторони, офіційно не працевлаштований, проживає за рахунок тимчасових заробітків, вдома часто розпиває з дружиною спиртні напої та влаштовує скандали. Відповідачі не можуть належним чином забезпечити дітей продуктами харчування, одягом та шкільним приладдям. Їх сім`я перебуває на контролі, як така що знаходиться в складних життєвих обставинах. Батьки не завжди цікавляться навчанням дітей, не контролюють їх, належно не займаються вихованням дітей, діти часто пропускають уроки без поважних причин. Відповідачі неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності, зокрема ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків. Відповідачі попереджалися про наслідки безвідповідального батьківства. Таким чином матір та батько свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Тому з метою захисту прав та інтересів дітей виникла необхідність позбавити відповідачів батьківських прав та стягувати з них аліменти на утримання дітей.

27.11.2023 року після виконання вимог ст. 187 ЦПК України, даний позов прийнято судом до розгляду у порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

19.12.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.02.2024 року за клопотанням представника позивача суд постановив повернутися до стадії підготовчого судового засідання та прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтвах про народження яких він з 10.01.2024 року значиться як батько. Також судом було постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області як орган опіки та піклування, на території якої на даний час проживає відповідач ОСОБА_2 з дітьми.

14.03.2024 року від третьої особи - Служби у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області як орган опіки та піклування надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають з батьком в будинку бабусі ОСОБА_10 , яка фактично доглядає їх. Діти забезпечені одягом, взуттям, продуктами харчування, мають облаштовані місця для сну. З батьком проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, офіційного працевлаштування.

09.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не прибула, подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань та відзиву на позовну заяву не подавала.

Представник Служби у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області як орган опіки та піклування в судове засідання не прибула, подала письмове клопотання про проведення розгляду справи без їх участі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовних вимог не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, пояснив, що на даний час усі діти з ним проживають в будинку матері, він піклується про них, забезпечує їх усім необхідним. Доглядати дітей йому допомагає матір. Натомість ОСОБА_1 не піклується про дітей, не виконує своїх батьківських обов`язків, вона погана матір. Відзиву на позов не подавав.

Опитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_11 просила суд не позбавляти батька батьківських прав, оскільки він про дітей піклується, а матір просила позбавити батьківських прав.

Опитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_12 у силу свого віку плутався у відповідях, однак чітко вказав, що хоче жити з батьком.

Дослідивши позовні вимоги та матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до копій свідоцтв про народження та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження є відповідачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

При цьому батьківство відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що народилися до укладення шлюбу, відповідач ОСОБА_2 зареєстрував уже після подачі до суду відповідного позову, зокрема 21.12.2023 року та 10.01.2024 року відповідно/а.с.7,8,9,52,53/.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається з копії паспортів, довідки характеристики та довідки про склад сім`ї від 02.10.2023 року, ОСОБА_1 разом з дітьми значиться зареєстрованою в АДРЕСА_1 , однак фактично проживає по АДРЕСА_1 /а.с.10,15,16/. Відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_2 ), однак проживав фактично з ОСОБА_1 та дітьми в с. Миколаївка/а.с.11,16/.

З 17.01.2024 року діти змінили зареєстроване місце проживання та зареєстровані разом з батьком за адресою : АДРЕСА_2 , що вбачається з копій витягів з Реєстру ТГ/ а.с.54,55,56/.

Як встановлено з довідки - характеристики, виданої виконкомом Брониківської сільської ради від 02.10.2023 за № 469, відповідач ОСОБА_1 за період проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, не дисциплінована, не врівноважена, регулярно вживає спиртні напої, недобросовісно відноситься до виховання своїх дітей, не приділяє їм належної уваги, поводиться з дітьми грубо, лається нецензурними словами, навіть б"є дітей, часто залишає їх без нагляду, виплати на дітей використовує на власні потреби, конфліктна, на зауваження з даних приводів не реагує/а.с.15/.

З характеристики на дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , виданих за місцем навчання, слідує, що діти забезпечені необхідним приладдям та речами /а.с.17,18/.

Як вбачається з актів обстеження матеріально- побутових умов проживання відповідачів з дітьми від 12.09.2023 року, від 21.11.2023 року будинок потребує ремонту, у будинку не прибрано, антисанітарія, на підлозі сміття, холодно, панує неприємний запах, готової їжі для дітей немає, є місце для сну дітей, однак в неналежному стані, постільна білизна брудна, відсутнє місце для навчання та розвитку дітей. Матір дітей під час вагітності вживає алкогольні напої/а.с.20,21/.

З інформації про здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 вбачається що в помешканні, проживає сім`я не дотримуються санітарно-гігієнічних умов, брудно, наявні ознаки сирості, немає місця для навчання дітей, діти недоглянуті, територія навколо помешкання небезпечна для дітей. Батьки офіційно не працюють. ОСОБА_2 має неофіційний заробіток на пилорамі. Неодноразово в ході соціального супроводу ОСОБА_13 та ОСОБА_8 були в алкогольному сп`янінні. Присадибна ділянка оброблялася, наявні овочі. Батьки не проявляють готовність до співпраці та не виконують рекомендацій щодо важливості ведення здорового способу життя та відповідальності за дитячі життя, створення умов для задоволення потреб дітей/а.с.19/. Відповідачі неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 притягалася до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ( за неналежне виконання батьківських обов`язків).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Брониківської сільської ради Звягельської міської ради Житомирської області, затвердженого рішенням виконкому сільської ради від 19.10.2023 року за № 109, з метою захисту законних прав та інтересів дітей, відповідний орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_8 /а.с.25-26/.

Разом з тим , як встановлено судом та не оспорено сторонами, відповідач ОСОБА_2 після того як зареєстрував своє батьківство відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , переїхав разом з усіма дітьми проживати в будинок своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 . Також з ним проживає ще четверта його дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої є ОСОБА_1 /а.с.67/.

Згідно до повідомлення Служби у справах дітей Довбиської селищної ради, відповідних актів обстеження умов проживання, фотознімків за адресою місця проживання ОСОБА_2 та дітей, було встановлено, що діти проживають з батьком, вони забезпечені одягом, взуттям відповідного віку та сезону, продуктами харчування, мають облаштовані місця для сну, старші діти навчаються в Мар`янівському ліцеї, матір з дітьми не проживає, матеріально-побутові умови в будинку нормальні /а.с.68-79/.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З наданих суду доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, а саме : вихованням дітей не займається, не проживає з ними, не утримує їх, не піклується про стан їх здоров`я. Так відповідач ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, зокрема за неналежне виконання батьківських обов"язків, на шлях виправлення не стає, не піклується про створення належним умов проживання та виховання для дітей, тобто не виявляє інтересу до участі у вихованні дітей.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Заслухана дитина ОСОБА_6 чітко висловилася, що хоче щоб матір позбавили батьківських прав. Дитина ОСОБА_7 в силу свого віку чіткої відповіді при цьому не надав.

Розуміючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, враховуючи положення ПП ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає доведеним у судовому засіданні факт ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманні дітей, що належно було аргументовно відповідним органом опіки та піклування.

Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 слід задовольнити.

Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що згідно до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України), який є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві (ст.180 СК України).

Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Згідно зі ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Способи виконання обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дітей, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного їх розвитку, вимоги закону щодо мінімального розміру аліментів, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на користь дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн 00 коп щомісячно на кожного, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, перерахувавши кошти на особисті рахунки дітей.

Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 24.11.2023 року. Рішення в межах суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, слід допустити до негайного виконання.

Вирішуючи позовну вимогу про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , суд зауважує наступне.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 після подачі даної позовної заяви до суду зареєстрував своє батьківство ще на двох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , змінив своє та їх місце проживання, став проживати в будинку своєї матері, де створено всі належні у мови для повноцінного виховання та розвитку дітей, забезпечує дітей всім необхідним, піклується про них. Крім того з ним проживає ще четверта дитини 2023 року народження. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 активно заперечував проти позбавлення його батьківських прав, запевнив суд, що буде добросовісно виконувати свої батьківські обов"язки, любить та піклується про дітей. Опитані старші діти бажають проживати з батьком. За таких обставин судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не втратив інтересу до участі у вихованні та утриманні дітей та виправляється.

Отже органом опіки та піклування не доведено свідомого ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, не доведено йоно винної поведінки, внаслідок чого суд відмовляє в задоволенні позову про позбавлення його батьківських прав.

Разом з цим, взявши до уваги передумови подачі позовної заяви до суду про позбавлення батьківських прав, слід попередити відповідача ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Взявши до уваги відмову у позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 , суд відмовляє також у стягненні з нього аліментів.

Також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву Виконавчого комітету Брониківської сільської ради Житомирської області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_1 на користь малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на їх утримання у твердій грошовій у розмірі по 1500 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24.11.2023 року, перерахувавши кошти на особистий рахунок дітей.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінення ставлення до виховання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов"язків щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти на орган опіки та піклування Служби у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області, як орган опіки та піклування.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач - Виконавчий комітет Брониківської сільської ради Житомирської області як орган опіки та піклування (місцезнаходження - вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04348800) ,

відповідач 1 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 ),

відповідач 2 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Довбиської селищної ради Житомирської області, як орган опіки та піклування (місцезнаходження - вул. Поліська, 20, смт Довбиш, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344392).

Дата складення повного судового рішення - 19.04.2024 року.

Суддя А.В.Михайловська