Рішення

від 16.04.2024 по справі 285/7077/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/7077/23

провадження у справі № 2-о/0285/30/24

16 квітня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….…Літвин О. О.,

секретаря…………......................Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами окремого позовного провадження

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа: Ярунська сільська рада

Звягельського району Житомирської області,

про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт її постійного проживання з бабою ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначає, що разом із бабою по лінію матері разом проживали в АДРЕСА_1 , починаючи з 2002 року, хоча вона була зареєстрована за іншою адресою в АДРЕСА_2 . Стверджує, що фактично прийняла спадщину після смерті баби у 2004 році, однак при зверненні до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину отримала відмову у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини. Оскільки у встановлений шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини не звернулася, а за місцем проживання баби зареєстрована не була, виникла необхідність у зверненні до суду для реалізації свого права на спадкування за законом спадкового майна.

Від представників заявниці та заінтересованої особи надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав, зазначених у ній, представник сільської ради заперечень щодо задоволення поданої заяви не має.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Тернівка Новоград-Волинського району (теперішня назва Звягельський) району Житомирської області у віці 76 років померла ОСОБА_2 . Родинні стосунки між останньою та заявницею, як баби й онуки, підтверджені свідоцтвами про народження, про шлюб та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

До майна померлої ОСОБА_2 приватним нотаріусом заведена спадкова справа №10/2019, яким 17.01.2019 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність у ОСОБА_1 , заявниці, факту прийняття спадщини після смерті баби, оскільки у встановлений законом шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини вона не звернулася, а на момент смерті зі спадкодавицею зареєстрована не була. Інформація щодо заповітів та виданих свідоцтв про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутня.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.19 ЦПК).

Статтею 315 ЦПК передбачена можливість встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства: суду та сторін. Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тобто саме заявник в справах окремого провадження зобов`язаний надати суду докази, за якими він просить встановити юридичний факт. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми, тобто такими, які дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.77 ЦПК).

Відповідно до правил доказування у цивільному процесі лише посилання на факти, без їх доведення належними та допустимими доказами, не може бути підставою для задоволення заяви.

Як на підставу своєї заяви, ОСОБА_3 посилалася на довідку сільської ради від 08.11.2023, відповідно до якої вона з 2002 року проживала разом із померлою бабою до дня її смерті в АДРЕСА_1 . Вказана довідка видана старостою сільської ради на підставі свідчень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Водночас, суд зазначає, що пояснення свідків у цьому випадку не є належним доказом факту спільного проживання осіб, що між тим мало місце більше 20 років назад, оскільки являє собою суб`єктивну оцінку особистих стосунків заявниці з померлою, а такі їх твердження скоріше за все ґрунтуються на розповідях самої заявниці.

Також на підтвердження факту спільного проживання з померлою заявницею до суду надано свідоцтво на забудову садиби в с. Колодянка та рахунки про оплату нею послуг за електричну енергію в будинку по АДРЕСА_1 , однак зазначені документи лише свідчать, що ОСОБА_1 здійснювалось утримання будинку в 2017 році після смерті баби. Відомостей про те, кому вказаний будинок належить, матеріали справи не містять. Фотосвітлини померлої не доводять факт її спільного проживання з онукою.

Доказів на підтвердження того, що заявниця проживала разом із ОСОБА_2 за її життя, або разом вели господарство, суду не надано.

Згідно довідок старости Орепівського старостинського округу №1 Ярунської сільської ради від 03.11.2023 та 16.02.2024 ОСОБА_2 була зареєстрована до дня своєї смерті в АДРЕСА_2 . Разом із нею нікого зареєстровано не було. Місце ж реєстрації заявниці в період часу з 27.04.1994 м. Звягель (колишня назва Новоград-Волинський). Вказана суперечливість заявницею не усунута.

Відтак, резюмуючи викладене, оскільки ОСОБА_6 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення її заяви.

Керуючись 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Дата виготовлення повного тексту рішення 19.04.2024.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин