Ухвала
від 08.04.2024 по справі 690/214/22
ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/214/22

Провадження № 1-кп/690/29/24

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

03квітня 2024 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке мотивував тим, що продовжують існувати ризики, які були на час обрання даного запобіжного заходу, та передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику може переховуватися від суду зумовлено тим, що ОСОБА_3 в минулому вже відбував покарання у місцях позбавлення волі, а на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку, встановленого вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.04.2022 року, тяжких злочинів, за які в сукупності передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, а також не має ні постійного місця роботи, ні стійких соціальних зв`язків за місцем проживання.

На підтвердження існування ризику здійснення ОСОБА_3 незаконного впливу на свідків прокурор вказав, що викриття злочинної діяльності обвинуваченого здійснювалося із залученням особи, справжні відомості про якого засекречено, однак обвинувачений безпосередньо знає його, оскільки здійснював йому реалізацію наркотичних речовин, тож оскільки на даний час ця особа в ході судового розгляду ще не допитана, він може здійснювати на неї та інших свідків у справі тиск будь-якого характеру, щоб змусити їх змінити показання під час допиту в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 вчинення іншого кримінального правопорушення, на думку прокурора, зумовлено особою обвинуваченого, який схильний до вчинення злочинів, про що свідчить як наявність у нього судимостей за вчинення злочинів проти власності, так і те, що йому інкримінується вчинення злочину в короткий строк після звільнення його судом від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, а також низький рівень майнового стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що не має наміру переховуватись від суду, а готовий понести покарання за вчинене.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вказав на численні недоліки поданого прокурором клопотання та на формальність вказаних у них ризиків. Вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно його підзахисного залишив на розсуд суду.

Заслухавши думки сторін судового провадження, врахувавши їх доводи, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , а також правильність кваліфікації його діянь, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Положеннями ч. 1, п.п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім іншого, може бути застосований, до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

На даний час суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості всіх наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки процес їх дослідження тримає, однак самим обвинуваченим не заперечується причетність до їх скоєння, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року в справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у ро зумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи ризик щодо ймовірного переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні шести кримінальних правопорушень, які є тяжкими, за які в сукупності передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, три з яких вчинено під час дії іспитового строку, а також має низький рівень достатку, до затримання заробляв на життя тимчасовими підробітками.

Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2013 року по справі «Москаленко проти України» ризик того, що особа примушуватиме свідків і потерпілого давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних.

З огляду на вказане, суд критично оцінює доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_3 безумовно буде незаконно впливати на свідків з метою змусити їх змінити покази, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано для розгляду до суду, а свідки під час їх допиту в ході судового розгляду даного кримінального провадження будуть приведені до присяги та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Тож ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні, який існував під час досудового розслідування, на даний час суттєво знижений, хоча і не відсутній.

При цьому,суд вважаєреальним ризиквчинення обвинуваченим ОСОБА_3 ,який маєсудимості завчинення злочинівпроти власності,іншого кримінальногоправопорушення,оскільки будучи 26.03.2021 року звільненим з місць позбавлення волі в зв`язку з відбуттям покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2018року, вже менш ніж через рік, 02.02.2022 року він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, за що був засудженим вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.04.2022 року, до позбавлення волі строком 2 роки та звільненим від відбуття призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 6 тяжких злочинів, у тому числі вчинення 3 з них інкримінується після встановлення йому іспитового строку вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.04.2022 року: 02.05.2022 року ч. 1 ст. 307 КК України; 06.05.2022 року ч. 4 ст. 185 КК України; 26.05.2022 року ч. 2 ст.307 КК України.

Вказане, в сукупності з відсутністю постійного джерела доходів, низьким рівнем майнового стану, свідчить про схильність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень та високий рівень його суспільної небезпеки.

Обвинуваченому ОСОБА_3 виповнилося 36 років, доказів негативного стану його здоров`я, що унеможливлювало б його перебування в умовах тимчасової ізоляції, суду не надано.

З огляду на вказане, суд вважає, що ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час об`єктивно продовжують існувати, тож наявні достатні підстави для продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.06.2024 року, включно, оскільки вказане нівелює існуючі ризики, забезпечить його належну процесуальну поведінку та участь в судових засіданнях, що з урахуванням періоду воєнного стану в Україні сприятиме розгляду судом вказаного кримінального провадження з дотриманням розумних строків.

З урахуванням вказаного та встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми, оскільки не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Вказане обумовлено тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім з огляду на особу обвинуваченого ОСОБА_3 та співмірність тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень з суворістю цього запобіжного заходу.

Передумови до зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку відсутні, оскільки жодних клопотань такого змісту від осіб, які б заслуговували на довіру, до суду не надходило.

Відсутні також підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки такий вид запобіжного заходу є недостатнім з огляду на особу обвинуваченого ОСОБА_3 та співмірність тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень з суворістю цього запобіжного заходу.

Водночас, у відповідності до ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи низький рівень майнового стану ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, суд вважає за можливе визначити йому заставу в мінімальному розмірі 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., оскільки суд вважає, що внесення застави навіть в мінімальному розмірі зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків з переліку, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За умовивнесення заставипокласти наобвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:прибувати увизначений датута часдо Ватутінськогоміського судуЧеркаської областіза кожнимвикликом,здійсненим упорядку,передбаченому ч.1ст.135КПК України;повідомляти Ватутінськийміський судЧеркаської областіпро змінусвого місцяроботи тапроживання;утримуватися відспілкування убудь-якийспосіб,поза межамисудових засідань,із потерпілимита свідкамив кримінальнихпровадженнях №№№12022250360000181,12022250360000331,12022250360000356; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 110, 176-178, 181-183, 194, 331, 376, 392, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 01.06.2024 року, включно.

Одночасно визначитизапобіжний західу виглядізастави врозмірі 20(двадцяти)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що наданий часстановить 60560(шістдесяттисяч п`ятсотшістдесят)грн.,для забезпеченнявиконання обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених судом обов`язків, з числа передбачених КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом строку її дії, в національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ в м.Київ, з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 03.04.2024 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1.прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожним викликом, здійсненим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, у визначений дату та час;

2.повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця роботи та проживання;

3.утримуватися від спілкування у будь-який спосіб, поза межами судових засідань, із потерпілими та свідками у кримінальних провадженнях №№12022250360000181, 12022250360000331, 12022250360000356;

4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 60 (шістдесят) днів, який слід рахувати з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки, обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виконання покладених на нього судом обов`язків, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Копію ухвалисуду вручитипрокурору,обвинуваченому ОСОБА_3 та надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для відому та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 08.04.2024 року о 12 год. 10 хв.

Суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення08.04.2024
Оприлюднено22.04.2024
Номер документу118484499
СудочинствоКримінальне
Сутьпродовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

Судовий реєстр по справі —690/214/22

Ухвала від 10.05.2024

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 08.04.2024

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 03.04.2024

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 09.02.2024

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 07.02.2024

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 15.12.2023

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 11.12.2023

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 01.11.2023

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 31.10.2023

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

Ухвала від 08.09.2023

Кримінальне

Ватутінський міський суд Черкаської області

Линдюк В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні