Постанова

від 18.04.2024 по справі 448/1359/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 448/1359/23

провадження № 61-18460св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області

в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області,

відповідачі: Мостиська міська рада Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

третя особа - Служба автомобільних доріг у Львівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області на постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року керівник Яворівської окружної прокуратури Львівської області, який діє в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації (далі - Яворівська РДА) Львівської області, звернувся до суду

з позовом до Мостиської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_20 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» (далі - ТОВ «Істрейт»), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , третя особа - Служба автомобільних доріг у Львівській області, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припиненням усіх прав на неї.

Позов мотивований тим, що Яворівська окружна прокуратура при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею

23 Закону України «Про прокуратуру», встановила порушення інтересів держави під час розпорядження землями державної власності.

Вказував, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області, незаконно вибули з державної власності у приватну власність та не перебували у комунальній власності. Водночас жодного рішення уповноважені органи відповідно до статті 149 ЗК України про вилучення з постійного користування Служби автомобільних доріг

у Львівській області спірних земельних ділянок не приймали.

На обґрунтування представництва інтересів держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області прокурор зазначав, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області, віднесені до земель державної форми власності, а на цей час саме Яворівська районна державна адміністрація (Яворівська районна військова адміністрація) є розпорядником земельних ділянок вказаної категорії, в тому числі щодо їх вилучення, тому позовну заяву подано в інтересах Яворівської районної військової адміністрації як уповноваженого органу на розпорядження спірними земельними ділянками. Яворівська районна військова адміністрація не висловлювала ініціативи щодо звернення до суду (листи від 09 березня 2023 року № 510/4, від 15 березня

2023 року № 538/4), про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а також зазначила про принцип невтручання місцевими державними адміністраціями у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Прокурор інформував позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 07 березня 2023 року, однак відповідних заходів адміністрація не вжила.

Інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентних органів. В результаті винесення Мостиською міською радою рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , відчуження її та поділу відповідачам відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення її з постійного користування Служби автомобільних доріг

у Львівській області. Будучи повідомленою про порушення, Служба автомобільних доріг у Львівській області не звернулась до суду з метою витребування оспорюваних земель та повернення їх в постійне користування.

Яворівська окружна прокуратура листами від 10 січня 2023 року

№ 14.59/05-23-82 вих-23 та від 07 березня 2023 року № 14.59/05-23-773 вих-23 проінформувала Яворівську РДА про порушення, однак позивача повідомлено про те, що позов не пред`являвся.

Невжиття заходів для усунення наявних порушень може призвести до безповоротного вилучення спірної земельної ділянки, що, в свою чергу, створює труднощі в реалізації Службою автомобільних доріг у Львівській області повноважень щодо забезпечення збереження автомобільної дороги

у належному стані, а також її обслуговування, тому бездіяльність Яворівської РДА зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.

На виконання статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Яворівська окружна прокуратура листом від 07 серпня 2023 року № 14.59/05-23-2879 вих-23 повідомила Яворівську районну військову адміністрацію щодо звернення із позовом до Мостиського районного суду Львівської області в її інтересах.

Прокурор просив визнати недійсним рішення Мостиської міської ради від

23 квітня 2021 року № 202 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Гостинцеве, ОСОБА_1 »; визнати недійсним рішення Мостиської міської ради від 05 липня 2021 року № 245 «Про затвердження детального плану території щодо зміни цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в с. Гостинцеве, Яворівського району Львівської області для визначення граничних розмірів забудови та режимів використання ОСОБА_20 »; визнати недійсним рішення Мостиської міської ради від 19 липня 2021 року № 22 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень, та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)

в с. Гостинцеве, ОСОБА_20 » та усунути перешкоди державі в особі уповноваженого органу - Яворівської районної державної адміністрації

у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою смуги відведення автомобільної дороги М-11 Львів - Шегині (км. 64+306 м. - км. 64+485 м.) на території с. Гостинцеве Яворівського району Львівської області, площею

2,3673 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації сформованих на ній земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу, з кадастровими номерами: 4622481200:13:019:0266, 4622481200:13:019:0267, 4622481200:13:019:0268, 4622481200:13:019:0269; 4622481200:13:019:0270, 4622481200:13:019:0271; 4622481200:13:019:0272, 4622481200:13:019:0273, 4622481200:13:019:0274, 4622481200:13:019:0275, 4622481200:13:019:0276, 4622481200:13:019:0277, 4622481200:13:019:0278, 4622481200:13:019:0279, 4622481200:13:019:0280, 4622481200:13:019:0281, 4622481200:13:019:0282, 4622481200:13:019:0283, 4622481200:13:019:0284, 4622481200:13:019:0285, 4622481200:13:019:0286, 4622481200:13:019:0287, 4622481200:13:019:0288, 4622481200:13:020:0001, 4622481200:13:020:0002

з одночасним припиненням усіх інших прав на ці земельні ділянки, а також скасування державної реєстрації права власності та усіх інших речових прав на ці земельні ділянки, відомості про які внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня

2023 року позовну заяву керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області, який діє в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, повернено на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185ЦПК України.

Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а також право заявити клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.

Ухвала суду мотивована тим, що прокурор, подаючи позов в інтересах держави, частково мотивує позовні вимоги інтересами юридичної особи - Служби автомобільних доріг у Львівській області - державної неприбуткової організації, яка не є органом державної влади. Діючи саме у такий спосіб та всупереч наміру Служби автомобільних доріг у Львівській області самостійно звернутись до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, прокурор, на переконання суду, передчасно звертається до суду з цим позовом. Суд зробив висновок, що прокурор у позовній заяві належним чином не обґрунтував та, відповідно, не доведів підстав для здійснення представництва інтересів держави.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу Яворівської окружної прокуратури Львівської області задоволено частково.

Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично свої висновки пов?язав із матеріальними правовідносинами та їх оцінкою, залишивши поза увагою те, що стадія відкриття провадження

у справі - це насамперед відповідність поданого позову вимогам процесуального закону, а не оцінка доказів. Позов прокурора в інтересах держави у цій справі поданий лише в особі Яворівської районної державної адміністрації, без визначення позивачем Служби автомобільних доріг

у Львівській області. Апеляційний суд вказав, що встановлення обґрунтованості позову (заяви) є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження. У випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це матиме процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 грудня 2023 року Мостиська міська рада Львівської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, а ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 22 серпня 2023 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції правильно зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб?єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може

і бажає захищати інтерес держави. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті

23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб?єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб?єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державних організацій, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державної організації,

а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Прокурор при зверненні до суду в позовній заяві формально зазначив позивачем Яворівську РДА, а фактично позов обґрунтував не інтересами держави, а інтересами Служби автомобільних доріг, яка є окремою юридичною особою.

Доводи інших учасників справи

26 січня 2024 року Львівська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що Мостиська міська рада Львівської області помилково ототожнює поняття «право власності», яке в цьому випадку належить державі в особі Яворівської РДА, та «право користування», яким наділена Служба автомобільних доріг у Львівській області, а тому помилково вважає, що спір стосується порушення права користування земельною ділянкою. У цій справі встановлені порушення інтересів держави, а саме порушення права державної власності на земельну ділянку, розпорядником якої є Яворівська РДА та яка лише передана в користування Службі автомобільних доріг у Львівській області. Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави саме в особі Яворівської РДА, оскільки земельна ділянка незаконно вибула з державної власності у приватну власність. Предметом спору

є земельна ділянка державної форми власності, розпоряджатись якою

є повноваженнями районної державної адміністрації, а не органу місцевого самоврядування. Таким чином, Мостиська міська рада Львівської області, приймаючи рішення щодо спірної земельної ділянки, не мала повноважень на це, оскільки земельна ділянка не була комунальною власністю. Твердження Мостиської міської ради Львівської області про те, що в цьому випадку вбачаються порушення інтересів не держави, а лише Служби автомобільних доріг у Львівській області, є помилковим та необґрунтованим. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Львівській області, віднесені до земель державної форми власності. Таким чином, Яворівська РДА (Яворівська районна військова адміністрація)

є розпорядником земельних ділянок вказаної категорії, в тому числі щодо їх вилучення. Мостиська міська рада помилково ототожнює повноваження власника в особі Яворівської районної військової адміністрації із повноваженнями постійного користувача - Служби автомобільних доріг

у Львівській області. Прокуратура пред?явила позов в інтересах держави в особі саме власника - Яворівської районної державної адміністрації.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Мостиського районного суду Львівської області.

13 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Звертаючись до суду, Яворівська окружна прокуратура Львівської області пред?явила позов в інтересах держави в особі Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, який обґрунтовувала тим, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Служби автомобільних доріг

у Львівській області, віднесені до земель державної форми власності, і на цей час саме Яворівська районна державна адміністрація (Яворівська районна військова адміністрація) є розпорядником земельних ділянок вказаної категорії, в тому числі щодо їх вилучення, тому позовну заяву подано в інтересах Яворівської районної військової адміністрації як уповноваженого органу на розпорядження спірними земельними ділянками.

У цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права

й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави

у відповідних правовідносинах, зокрема цивільних.

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі

№ 761/3884/18).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час подання позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави

в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести

(а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду

і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час подання позову до суду, передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду

з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до частини четвертої статті 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації,

а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору дотриматися порядку, передбаченого статтею

23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх

в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо

з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Як відомо з матеріалів справи, на виконання частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Яворівською РДА (Яворівською районною військовою адміністрацією), яке, за його твердженнями, полягає

у настанні невідворотних негативних наслідків у вигляді вилучення спірної земельної ділянкиз державної власності.

З урахуванням зазначеного висновок суду апеляційної інстанції про дотримання прокурором норм статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а отже,

і наявність у нього повноважень на звернення до суду в інтересах держави

в особі Яворівської РДА (Яворівської районної військової адміністрації),

є правильним.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє

в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Львівського апеляційного суд увід 28 листопада

2023 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мостиської міської ради Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська