Вирок

від 18.04.2024 по справі 453/1084/22

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1084/22

№ провадження 1-кп/453/39/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ;

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;

за участі прокурора ОСОБА_3 ;

представника потерпілого ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12022141300000135 від 11 серпня 2022 року про обвинувачення

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Славське Сколівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодружений, не працює, раніше не судимий, не депутат, не адвокат, не нотаріус, -

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.15,ч.4ст.185КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 під час дії воєнного стану, введеного в Україні з 24 лютого 2022 та неодноразово продовженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», 10 серпня 2022 року приблизно о 23 годині 05 хвилин, проходив повз будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де свою діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» та в цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщеня.

З цією метою, ОСОБА_5 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, діючи у вечірній час доби, умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, з метою власного незаконного збагачення, шляхом розбиття металопластикового вікна магазину «Рукавичка» Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» невідомим предметом, проник в середину приміщення, звідки намагався викрасти належніпідприємству продукти,а саме:ковбаси «Саляміпопулярна» (2шт.,вартістю -73,39грн.без ПДВза 1шт.),сигарети «Прилуки»(3шт.,вартістю 69,00грн,без ПДВза 1шт.),горілку «ХлібнийДар» ємкістю0,7л.(2шт.,вартістю 191,99грн.без ПДВза 1шт.), а всього продуктів на загальну суму 737, 76 гривень без ПДВ.

Однак з причин,що незалежали відйого волі, ОСОБА_5 не вчинивусіх дій,які вважавнеобхідними длядоведення злочинудо кінця,оскільки перебуваючи всередині торгового приміщення, в момент коли він намагався відсунути металеві стелажі з товаром, спрацювала сигналізація та побоявшись, що його можуть спіймати останній втік з місця події.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Потерпілим Товариствомз обмеженоювідповідальністю Торгівельно ВиробничоюКомпанією «Львівхолод»в особігенерального директора ОСОБА_6 заявлено цивільнийпозов ,заподіяної внаслідоквчинення злочинупро відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 23087 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та цивільний позов визнав повністю, підтвердивши викладені в обвинуваченні обставини.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні просив цивільний позов задовольнити, при цьому вказавши, що до обвинуваченого претензій марального характеру не має, при винесенні покарання покладається на розсуд суду, однак, просить суворо обвинуваченого не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та цивільний позов визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловлює заперечень щодо встановлених обставин, оцінивши встановлені по справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив незаконну порубку дерев у лісах та зберігання незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питанняпро призначенняОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимогст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію заст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; характер та мотиви правопорушення),дані про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненому правопорушенні, не працевлаштований, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вище зазначеноїПостанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, згідно ст.12КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, яке, згідно з встановленої ст. 12 КК України класифікації кримінальних правопорушень, є тяжким злочином.

Обставиною,яка,відповідно довимогч.1 ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно довимогч.1 ст. 67 КК України є вчинення кримінально правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Згідно з висновком, наданим в досудовій доповіді Стрийським районним сектором № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, складеної 12 квітня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , вбачається, що існує середній ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення. Досліджена органом пробації інформація, що характеризує особу за місцем його проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчасть про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Крім того, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує вимогист. 50 КК Українипро те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку,що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання необхідне для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретнимобставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого.

Згідно з ч. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання із числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, висновки органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, тому на підставі ст.75КК України ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на нього частину обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того,Потерпілим Товариствомз обмеженоювідповідальністю Торгівельно ВиробничоюКомпанією «Львівхолод»в особігенерального директора ОСОБА_6 заявлено цивільнийпозов провідшкодування матеріальноїшкоди,заподіяної внаслідоквчинення злочинув розмірі 23087 гривень 00 копійок.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст. ст. 129, 374 КПК України та роз`яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29 червня 1990 року, з наступними змінами, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).

При цьому, суд керується відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Враховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження доведено протиправні винні дії ОСОБА_5 у розбитті металопластикового вікна магазину «Рукавичка» Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» невідомим предметом, проненні в середину приміщення та намаганні викрасти належніпідприємству продукти,а саме:ковбаси «Саляміпопулярна» (2шт.,вартістю -73,39грн.без ПДВза 1шт.),сигарети «Прилуки»(3шт.,вартістю 69,00грн,без ПДВза 1шт.),горілку «ХлібнийДар» ємкістю0,7л.(2шт.,вартістю 191,99грн.без ПДВза 1шт.), а всього продуктів на загальну суму 737, 76 гривень без ПДВ, наслідки цих дій у вигляді завданої матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» та причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками, тому суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню.

Судових витрат на залучення експертів у даному кримінальному провадженні немає.

Питання продолю речовихдоказів слідвирішити упорядку,визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.100, 368,370,374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК Українита призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Цивільний позов потерпілого -Товариства зобмеженою відповідальністюТоргівельно Виробничої Компанії«Львівхолод» вособі генеральногодиректора ОСОБА_6 провідшкодування матеріальноїшкоди,заподіяної внаслідоквчинення злочинув розмірі 28 087 гривень 00 копійок задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно Виробничої Компанії «Львівхолод», код ЄДРПОУ 01553681 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення злочину в сумі 23 087 (двадцять три тисячі вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Речовий доказ диск з відеозаписами із камер відеоспостереження магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод», що на вул. Івана Франка, 4 Д в селищі Славсько Стрийського району Львівської області - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ змив із стелажу речовини бурого кольору, два фрагменти скла, чотири фрагменти скла із слідами речовини бурого кольору, які передано в кімнату зберігання речових доказів ВП №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цивільний позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно Виробнича Компанія «Львівхолод»: 79034, вул. Угорська, 22, м. Львів, код ЄДРПОУ: 01553681.

Цивільний відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя ОСОБА_1