Рішення

від 11.04.2024 по справі 606/588/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/588/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Микулинецької селищної ради Тернопільської області про визнання права власності за спадкоємцем, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Микулинецької селищної ради, про визнання права власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позивачі вказують, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із 2 членів: дружина ОСОБА_4 , головою якого був ОСОБА_5 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняла дружина ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст. 549 ЦУ УРСР. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належний їй житловий будинок, яку прийняли доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, однак не можуть оформити спадкові права через те, що право власності на житловий будинок не зареєстровано. Посилаючись на наведене позивачі, просять задовольнити позов.

Позивачі в підготовче судове засідання до суду не з`явилися, просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача Микулинецької селищної ради просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти його задоволення позову, про що надав до канцелярії суду письмову заяву.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Як вбачається із довідки виданої Микулинецькою селищною радою від 13.02.2024 року №56, що житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору; станом на 15.04.1991 року в житловий будинку із господарськими будівлями та спорудами, були зареєстровані дружина ОСОБА_4 , головою якого був ОСОБА_5 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Хмелівською сільською радою 28.10.2003 року

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом на належну йому частку житлового будинку, яку прийняла дружина ОСОБА_4 в порядку передбаченому передбаченому ст. 549 ЦУ УРСР, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Микулинецької селищної ради від 13.02.2024 року №57.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Микулинецької селищної ради від 05 травня 2021 року, актовий запис №85.

Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належний їй житловий будинок, яку прийняли доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Постановою завідувача Теребовлянської державної нотаріальної контори від 07.02.2024 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок не зареєстроване. У справах Теребовлянської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа №257/2021 від 27.08.2021 року, заведена за заявою спадкоємців за законом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Спадкоємців передбачених ст. 1241 Цивільного кодексу України немає.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч.1ст.1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доМикулинецької селищноїради Тернопільськоїобласті провизнання прававласності заспадкоємцем заспадкоємцем є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають до задоволення у повному обсязі. А тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.392, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, суд ,-

В ИР ІШ ИВ :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Микулинецької селищної ради Тернопільської області про визнання права власності за спадкоємцем задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка